Дві екс-ув'язнені розповіли про колонію, в якій сидить Тимошенко

Дві екс-ув'язнені Качанівської жіночої виправної колонії в Харкові, де перебуває екс-прем'єр Юлія Тимошенко, розповіли про умови у виправній установі.

Про це пише Gazeta.ua.

91-річна Ольга Самойляк відсиділа п'ять років за замовне вбивство. Її сусідка, хвора на шизофренію, отруїлася після погроз спалити літній жінці будинок. У позаминулому році вийшла на волю.

"Жила у великій кімнаті на 50 осіб. Для таких, як Юля, є окремі хороші кімнати. До них ніколи не заходила. Наші ліжка стояли в три ряди, пару столів і телевізор. Бувало, прокинуся о шостій ранку, схопилася, ліжко застелила, і біжу в туалет води у відро набрати. Кожна повинна помити підлогу біля свого ліжка ", - розповіла вона виданню.

Їдальня в колонії велика. Сидять по шість осіб за столом. "Я часто в їдальню не ходила, бо стара, хвора. Мені тільки дівчата приносили. Годували нас добре: на свята були м'ясо, риба, цукерки. Їсти дають тричі на день. Ще й рідні передачі приносять. Голодні не були. Хто мав гроші, міг скупитися в магазині. Там і продукти, і одяг привозили. Дівчата брали кофтинки всякі, тужурки. У лазню водять раз на тиждень. Колись там на мокрому порозі спіткнулася, коліном впала. Навіть зараз суглоб болить ", - продовжила Самойляк .

По території можна ходити вільно. "Кругом краса - дерева, квітів багато. Охоронці - самі жінки. І начальниця теж жінка. Не пам'ятаю, як її звати, але хороша. Могла зауваження зробити, але не кричала. На території є церква. До неї часто наші ходили. Там подарунки роздавали - цукерки, печиво. Ще є клуб, де дозволяли танці влаштовувати. Самі співали, концерти собі організовували ", - згадує жінка.

"У кожній кімнаті є своя старша, яку обирають самі дівчатка. Її треба слухати. Вона стежить за порядком, щоб не було скандалів у кімнаті. Увечері разом дивилися телевізор. Там новини - найголовніше. Серіали не дуже шануються", - сказала Самойляк.

44-річна Тетяна півтора роки тому вийшла з Качанівської колонії. Зі співмешканцем живе в місті Вишневе під Києвом.

"Шість років відсиділа за вбивство вагітної жінки. Говорити про це не буду. Якщо чесно - в Качанці добре, наскільки це можливо в таких умовах. Дах над головою, тобто дають, робота є. На волі все це шукати треба", - повідомила вона .

"Спочатку здалося, що це пансіонат. Дво-і триповерхові будиночки, всередині по кілька кімнат. Кухня, умивальники, туалет, нагорі спальня, кабінети охоронців. Є зала із стільцями перед великим телевізором. В одній камері по вісім-десять жінок", - зазначила Тетяна.

За її словами, в жіночій зоні конфліктів мало - дружать, розбиваються на групки. "Годують добре. У мене внучка в дитячий садок пішла - то там гірше. У в'язниці - каші, картопля, масло, м'ясо варене, овочі. Пайка - два шматочки хліба. Можна було ще один попросити. Сала майже не давали", - додала жінка.

Після колонії вона не має жодної речі синього кольору. "Найважче - це контроль. Заходять - всім встати. Тумбочку кілька разів на тиждень перевіряють. Зайву пачку чаю відбирають, можуть оштрафувати. Після колонії ненавиджу синій колір. Ніякої речі синьою немає. Там на цьому кольорі як схиблені. Куртки, халати, шпалери , плитка в санвузлах - все синє ", - поскаржилася Тетяна.