Вона вільна: В центрі Києва з’явились білборди в стилістиці кампанії Тимошенко

Вранці у понеділок у центрі Києва з’явилися білборди з написом Вона вільна, виконані в стилі передвиборчої політичної реклами Юлії Тимошенко 2009 року.

Напис повністю повторює передвиборну стилістику останньої президентської кампанії - обидва слова написані заголовними літерами, перше слово - чорним кольором, друге виділене червоним.

"Вона вільніша, ніж "господарі життя", що заховали її у в’язницю. Але хотілося б, аби "вона була вільна" на волі. Вибачте за тавтологію", - прокоментувала появу щитів прес-секретар Тимошенко  Марина Сорока.

"Вона вільна навіть у Качанівській колонії! Вони не вільні навіть на Банковій", - не менш пафосно розмірковує нардеп від БЮТ Віктор Уколов.

За словами глави Київської міської парторганізації Батьківщини Юрія Одарченка, білборди були розміщені на кошти "небайдужих до долі Юлії Тимошенко" людей.

Проте пізніше Одарченко пояснив, що його партія не має відношення до розміщення білбордів. "Я думаю, що це комерційний проект, якась торгівельна марка хоче під бренд Батьківщини розкручувати свій товарний знак", - заявив він.

"У нас була спроба розмістити білборди, які стосуються Юлії Тимошенко, на Хрещатику на сіті-лайтах. Це після рішення Апеляційного суду ми намагалися розвісити рекламу з гаслом "невинна". Так вони проіснували рівно три години. Спочатку відрізали світло, потім прийшли працівники і їх відключили" - пояснив Одарченко.

Він також зазначив, що зараз розмістити будь-яку інформацію, яка стосується Тимошенко і партії Батьківщина, у вигляді зовнішньої реклами "просто неможливо".

Відповідаючи на запитання про те, якою буде реакція на таку рекламу з боку партії, Одарченко заявив: "А навіщо зараз це робити?"

"У нас зараз багато поточних питань, які стосуються і другого суду над Тимошенко, і спільного передвиборчого списку, я думаю, ця тема не варта такої уваги, аби на цьому зосереджуватися" - заявив глава столичної Батьківщини.

У рекламному агентстві, на балансі якого знаходяться білборди, відмовилися називати ім’я замовника реклами, пославшись на факт комерційної таємниці.