ВР хоче відновити права осіб, депортованих за національною ознакою

Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. За ухвалення відповідного рішення проголосували 356 народних депутатів із 420, зареєстрованих у сесійній залі.

Як повідомляється, законопроект передбачає, що Україна визнає депортації народів, національних меншин та осіб з місць постійного проживання на підставі рішень, прийнятих органами державної влади колишнього СРСР або союзних республік, незаконними і злочинними актами, здійсненими проти них, і визначає відновлення прав громадян України серед депортованих осіб одним із пріоритетних напрямів політичного, соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства.

Відповідно до законопроекту державна політика щодо відновлення прав депортованих осіб визначається Радою відповідно до Конституції України і забезпечується органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Держава сприяє добровільному поверненню в Україну, адаптації та інтеграції в українське суспільство депортованих осіб та членів їх сімей, створює умови для їх облаштування, забезпечення землею, житлом, працевлаштування, освіти, збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності. Держава забезпечує право депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, які були перейменовані за часів СРСР у зв'язку зі здійсненими депортаціями. Під час реалізації гарантій депортованим особам не повинні обмежуватися права і законні інтереси громадян, які проживають на відповідних територіях.

Депортованим визнається той, хто отримав громадянство України та належить до осіб серед кримськотатарського народу, національних меншин (громадян колишнього СРСР), які в період 1941-1944 років були насильно переселені за національною ознакою на спецпоселення згідно з рішенням органів державної влади колишнього СРСР або союзних республік з місць постійного проживання, що є територією сучасної України; також особи, які були примусово спрямовані на спецпоселення до членів своїх сімей після закінчення військової служби, повернення з евакуації, відбуття примусових робіт, покарання і т. д.; особи, які на момент депортацій 1941-1944 років перебували за межами постійного місця проживання (на військовій службі, в евакуації, на примусових роботах, у місцях позбавлення волі тощо), але на яких згодом були поширені обмеження прав і свобод за національною ознакою, в тому числі заборона на повернення і проживання в місцях постійного проживання, осіб, які народилися в сім'ях депортованих осіб до моменту їх повернення на постійне місце проживання.

Варто зазначити, що факт депортації особи підтверджується відповідною довідкою або іншими документами, виданими компетентними органами України, інших держав - колишніх республік СРСР. При відсутності зазначених документів факт депортації особи встановлюється в судовому порядку.

Депортована особа в порядку, встановленому законом, має право на безкоштовну правову допомогу з питань, пов'язаних з наданням статусу депортованої особи, і інших питань, пов'язаних з депортацією.

Нагадаємо, 17 травня Верховна Рада відмовилася визнати депортацію кримських татар злочином.