Фото: Корреспондент
Литвин до депутатів: Що ви зробили для розвитку української мови?
Голова Верховної ради України Володимир Литвин заявляє, що закон Про основи державної мовної політики влаштував би обидві протиборчі сторони, якби були прийняті всі внесені ним до цього закону поправки.
"До законопроекту Колесніченка-Ківалова на сьогодні внесено понад
дві тисячі поправок, в тому числі я вніс десять. Якби запропоновані мною зміни,
доповнення і уточнення були прийняті в повному обсязі, цей закон, на мій
погляд, відповідав би духу часу і влаштував би всіх: і прихильників єдиної
державної мови, і тих, хто ратує за розширення прав національних меншин у
національно-культурній та побутовій сферах", - сказав він в інтерв'ю
газеті Известия в Украине, опублікованому на сайті видання сьогодні, 4 липня.
При цьому Литвин наголосив, що для нього важливі не терміни прийняття цього
документа, а його зміст.
Відповідаючи на питання, чи призведе мовний закон до появи в Україні другої
державної мови, спікер зазначив, що "формально ніхто не пропонує вводити
другу державну мову". "Більше того, підкреслюється статус української
мови, а головним чином йдеться про підвищення ролі так званих регіональних мов.
Проте не можна не враховувати той факт, що більш сильною на пострадянському
просторі є російська мова. Багатьох турбує, що таке домінування російської мови
де-факто зробить її другою державною в Україні. І де-факто витіснить українську
мову. Тому потрібен широкий діалог на цю тему, розуміння того, що не можна силою
змусити людей любити ту чи іншу мову. Як і необхідне розуміння того, що в
державі мова є ключовим елементом конституційного ладу", - зауважив він.
"До речі, "фахівцям" з мовного питання слід було б для початку
почитати закони про мови наших сусідів: Польщі - закон від 7 жовтня 1999 року
про польську мову, Росії - про державну мову Російської Федерації. Можливо,
тоді вони зменшили б спритність", - додав Литвин.
Також він зазначив, що при розгляді мовного питання потрібно "відкинути
істерику і передвиборні гасла". "Слід просто для початку знати
проблему, а потім вже працювати над нею. Мене дивують взаємні звинувачення і
закиди народних депутатів, оскільки абсолютно логічно виникає запитання: а що
ви зробили для розвитку державної мови за всі роки незалежності?", - сказав
він в інтерв'ю.
"Якщо б всі робили те, про що заявляють, виконували обіцянки, подібних
проблем можна було б уникнути. На жаль, люди звикли до процесу, а не до
результату, і це дуже погано", - резюмував Литвин.
Як повідомлялося, Верховна Рада на засіданні у вівторок 248 голосами прийняла
закон Про основи державної мовної політики, що значно розширює сферу
застосування російської мови. Під час голосування Литвина в залі засідань не
було.
Парламентська опозиція заявила, що мовний закон 3 липня було прийнято із
значною кількістю порушень.
Нагадаємо, 3 липня Рада прийняла закон про основи державної мовної політики, що
передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі
місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на
територіях, на яких поширена ця мова.
Раніше керівник комітету Верховної Ради з питань культури і духовності
Володимир Яворівський повідомив, що до мовного законопроекту, який готується до
другого читання, надійшло 2 тис. поправок.
Варто зазначити, що спікер Володимир Литвин був відсутній в залі засідань
парламенту під час прийняття резонансного закону про мови. При цьому 19 членів
Блоку Литвина підтримали цей закон.
Сьогодні Литвин подав заяву про відставку.