Експерт: У мовному законі російській приділили в дев'ять разів більше уваги, ніж іншим мовам

У тексті закону про основи державної мовної політики, російська мова згадується дев'ять разів, тоді як інші мови національних меншин України - лише по одному разу - коли наводиться їх перелік, пише науковий консультант Центру Разумкова Микола Мельник.

"Незважаючи на загальні декларації про турботу про інтереси всіх національних меншин, апологети мовного проекту дійсно стурбовані підвищенням статусу однієї такої мови – російської. Інші мови національних меншин йдуть, як кажуть, паровозиком – на додаток", –стверджує експерт у своїй статті для ZN.UA.

Зокрема, за проектом (ст. 22), російська мова – єдина з мов національних меншин України –визнана основною мовою інформатики в Україны. При цьому передбачено, що комп'ютерні системи та їх програмне забезпечення державних органів, установ, підприємств і організацій, а також органів місцевого самоврядування повинні забезпечувати можливість обробляти російськомовні тексти, зазначає Мельник.

За його словами, привертає увагу ще одне положення проекту Ківалова-Колесніченка – те, яке стосується законодавчого регулювання мови роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Так, ст. 11 проекту передбачено "Тексти офіційних оголошень, повідомлень виконуються державною мовою. У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8 цього Закону поширена регіональна мова (мови), за рішенням місцевої ради такі тексти можуть поширюватися в перекладі на цю регіональну або російську мову (мови)".

"Якщо, скажімо, в якомусь селі Закарпаття регіональною мовою буде визначена угорська, то оголошення або повідомлення органів місцевої влади та органів самоврядування в ньому можуть поширюватися двома мовами – угорською або російською. Чому угорською –зрозуміло, а ось чому російською , а на державною (українською) – ні? Адже Закарпаття не Росія, а Україна", – наголосив Микола Мельник.

"Невелика, але дуже показова деталь: у самому проекті (ст. 7) перелік регіональних мов або мов меншин України починається з російської мови, а далі за абеткою йдуть решта – білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька", – зазначив він.

"Навіть цих кількох прикладів достатньо, щоб зробити висновок: проект штучно вивищує в Україні російську мову як над державною (українською), так і над іншими мовами національних меншин", – зазначив експерт.

Як повідомлялося, верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек заявив, що прийнятий Верховною Радою 3 липня закон Про засади державної мовної політики розділяє українське суспільство.

Нагадаємо, 3 липня Верховна Рада прийняла закон про основи державної мовної політики, який передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади за проживання мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.

Прийняття цього закону викликало невдоволення в ряді регіонів України. У Києві та більшості обласних центрів відбулися мітинги противників цього законопроекту. Навіть більше, ряд активістів оголосили голодування на знак протесту проти ухвалення закону про мови.