Литвин: Закон про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов потребує доопрацювання

Закон про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов потребує внесення змін, яким має передувати висновок фахівців з мовної проблематики, вважає голова Верховної Ради України Володимир Литвин.

Про це сказано в юридичній довідці Щодо питання ратифікації Україною Європейської хартії, яка спрямована Литвином президенту України Віктору Януковичу з листом, в якому керівник парламенту викладає свою позицію щодо закону України про основи державної мовної політики, повідомляє прес-служба Верховної Ради у вівторок ввечері.

  Литвин підписав мовний закон

 

Литвин висловив думку, що саме реальні, а не уявні становище і місце мови мають визначати її статус, зокрема, з огляду на дотримання другого базового принципу преамбули Хартії - незавдання шкоди офіційній мові держави.

Спікер Верховної Ради пояснив свою позицію, посилаючись на Пояснювальну доповідь до Хартії.

Так, у тексті довідки, відправленої президентові, зазначається, що "спільною рисою для багатьох з цих (регіональних - ред.) мов є більший або менший ступінь загрози їхньому існуванню" і те, що вони є частиною "європейської культурної спадщини, що перебуває під загрозою".

У той же час, Литвин зазначає, що враховуючи реальний стан мовної ситуації в Україні, відповідно до п. 24 пояснювальної доповіді "держава-учасниця може, не порушуючи букви Хартії, визнати, що певна регіональна або мова меншин існує на її території, і вирушити, з власних міркувань, не поширювати на мову дію положень частини III Хартії".

Спікер відзначає, що російська мова внаслідок її реального особливого статусу в Україні, в порівнянні з іншими мовами, які є об'єктами Хартії, цілком підпадає під дію цього положення (п. 24 - ред.).

Литвин вважає, що зміст Закону України Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин від 15 травня 2003 року не відповідає ідеологічним принципам Хартії, не є збалансованим в підходах до оцінки потреб різних мов, замість стандартизації їх, нівелює таким чином цілі, які переслідує хартія , а тому потребує внесення відповідних змін.

Голова Верховної Ради зазначає, що першочерговим завданням є перегляд положень про статус наведених в законі мов, їх склад, диверсифікація щодо потреб згідно з відповідними пунктами статей частини Хартії.

У свою чергу, "це потребує окремого ретельного вивчення мовної ситуації з метою конкретного визначення потреб відповідних мов з подальшим їх виділенням: або на чисто індивідуальній основі, або за груповому принципом", наголошується в тексті спрямованої Януковичу юридичної довідки.