Корреспондент: Передвиборні програми ключових партій - суміш популізму та необґрунтованих обіцянок

За три місяці до виборів ключові політичні сили країни оприлюднили свої програми - суміш популізму та необґрунтованих обіцянок, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.

Зокрема, за словами українських політиків, країна всього через п'ять років буде виглядати так: середня зарплата становить $ 1 тис., ВВП зростає на 5% щорічно, зареєструвати підприємство та вести документообіг можна через електронні мережі, фермери отримують кредити під мізерні відсотки на 49 років, а депутати працюють в поті чола, побоюючись, що виборці в будь-який момент можуть позбавити їх мандату.

Принаймні, зазначає видання, саме ці обіцянки містяться в програмах п'яти політсил, які, за даними Центру Разумкова на липень цього року, мають найбільший рейтинг.

За три місяці до виборів, в перший тиждень серпня, партії - кандидати на потрапляння до Верховної Ради оприлюднили свої ключові цілі. Партдокументи різні за формою і змістом, але суть їх схожа - це не покрокові плани роботи, а конспект гасел для вуличних мітингів, злегка розбавлений ідеологією і внутрішньополітичною боротьбою.

Так, презентуючи програму Партії регіонів, Микола Азаров, прем'єр і № 1 партійного списку, обіцяє, що під керівництвом регіоналів Україна за п'ять найближчих років пройде шлях, який в інших країн розтягнувся на десятиліття. А представники партії УДАР Віталія Кличка зобов'язалися зробити так, щоб до 2017 року кожен українець, не заощаджуючи на їжі та одязі, на місячну зарплату зміг купити холодильник або пральну машину.

Водночас, як з'ясував Корреспондент, комуністи і зовсім мають намір "повернути всю країну народу", націоналізувавши ключові підприємства. Не менш рішуче налаштована об'єднана опозиція та ВО Свобода: обидві політсили готові скинути нинішню владу шляхом оголошення імпічменту Президенту Віктору Януковичу.

Видання при цьому дійшло висновку, що ніхто з політиків не спромагається чітко прописати способи і методи реалізації власних програмних положень, тому середньому українцю сподіватися на ривок за п'ять років - а також на дешевий холодильник, націоналізацію заводів і відставку Президента, як і на багато чого іншого, - не варто.

Корреспондент констатує, що, як показує практика, програми партій та їх реальна робота в Раді - дві різні речі: навіть маючи можливості реалізувати заявлені цілі, українські можновладці не поспішають це робити.

Проаналізувавши п'ять років діяльності нинішніх парламентських фракцій, в яких були представлені практично всі нинішні учасники виборчих перегонів, аналітики неурядової організації Фонд Відкрите суспільство підрахували: три з чотирьох передвиборчих обіцянок так ніколи і не були виконані.

Водночас, аналітики зазначають, що програми основних претендентів на парламентські мандати написані за загальними канонам і майже під копірку. Суть документів навіть в ідеологічних і внутрішньополітичних опонентів схожа - щедра роздача обіцянок.

Чому українські партії в більшості випадків обіцяють одне й те саме, а також чому народні обранці не зможуть або не будуть виконувати свої передвиборчі програми, читайте у свіжому № 31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року.