Представник української влади в ЄСПЛ вважає адекватними умови утримання Тимошенко

Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький вважає адекватними умови утримання колишнього прем'єр-міністра, лідера партії Всеукраїнське об'єднання Батьківщина Юлії Тимошенко і надану їй медичну допомогу під час її ув'язнення в Лук'янівському слідчому ізоляторі та у Качанівській виправній колонії.

Про це він сказав під час публічних слухань в Європейському суді з прав людини за скаргою екс-прем'єра. За його словами, дані установи були обладнані і мали все необхідне для адекватного лікування екс-прем'єра згідно з її станом здоров'я.

Кульчицький нагадав, що коли стан здоров'я Тимошенко погіршився, вона була переведена в лікарню. Він також вважає, що умови утримання екс-прем'єра відповідали всім нормам, зокрема вона була забезпечена питною водою, душем і достатнім освітленням.

При цьому Кульчицький заявив, що справи проти Тимошенко не є політично мотивованими, і наголосив, що відеоспостереження у камерах проводиться відповідно до законодавства. У свою чергу судді поставили йому ряд уточнюючих питань, зокрема про те, як Тимошенко могла собі завдати тілесні ушкодження, якщо цілодобово ведеться відеоспостереження і чому висновки німецьких і українських лікарів щодо її стану різні.

За словами уповноваженого, відеоспостереження відсутнє в душовій, де Тимошенко могла себе поранити, а німецькі й українські лікарі використовували різні терміни і їх висновки, за його словами, по суті, не відрізнялися.

Як повідомлялося, вчора, 28 серпня, Європейський суд з прав людини почав розглядати скарги екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Нагадаємо, у своїй скарзі Тимошенко заявила, що її арешт був політично мотивованим, а також не було судового перегляду законності її утримання під вартою в СІЗО. За її словами умови утримання були неадекватними, без надання належної медичної допомоги. Крім того, вона поскаржилася, що перебувала під цілодобовим спостереженням в харківській клініці.

Екс-прем'єр-міністр спирається на ст.3 (заборона поводження, що принижує людську гідність), ст.5 (право на свободу і безпеку), ст.8 (право на повагу до приватного життя) та ст. 18 (обмеження щодо прав) Європейської конвенції прав людини.