Слідство вважає, що підставою для вбивства у 1996 році народного депутата Євгена Щербаня, в якому підозрюються Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко, стала неможливість поділити ринок газу в Донецькій області, пише КоммерсантЪ-Украина, в розпорядженні якого виявилося повідомлення про підозру у скоєнні злочину.
Як пише газета, фігуранти справи
про вбивство Євгена Щербаня, зокрема, Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко,
вказуються в документі як Т. і Л. відповідно. У першій частині викладаються
обставини появи на українському ринку компанії Єдині енергетичні системи
України, яку очолювала Тимошенко, і формування заборгованості компанії перед
Міноборони Росії (МО РФ) за куплений газ в обмін на надання будівельних послуг.
Зокрема, слідство встановило, що
"своїми умисними діями Т., діючи за попередньою змовою з Л., завдала
державі Україна матеріальний збиток в особливо великих розмірах на суму 3 млрд
113 млн 53 тис. 506 грн 26 коп.". Тимошенко підозрюється в скоєнні
злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (в
редакції 2001 року; "привласнення, розтрата майна або заволодіння ним
шляхом зловживання службовим становищем"; максимальне покарання - 12 років
позбавлення волі). Раніше українські суди визнали вимоги Міноборони Росії
правомірними і зобов'язали Україну відшкодувати зазначену шкоду.
Ъ пише, що друга частина документа
присвячена обставинам підготовки вбивства народного депутата Євгена Щербаня. За
версією слідства, передумовою до скоєння злочину стали дії тодішнього першого
віце-прем'єра Павла Лазаренка, який лобіював прийняття 22 грудня 1995 року
Постанови уряду №1033 Порядок забезпечення природним газом народного
господарства і населення в 1996 році. Згідно з цією постановою, за кожною
областю закріплювався єдиний оптовий постачальник газу, у якого всі
підприємства були зобов'язані закуповувати паливо за встановленою ним ціною.
Слідство з'ясувало, що в
Дніпропетровській та Донецькій областях таким постачальником виявилася компанія
ЄЕСУ. "За надання протекції на державному рівні, лобіювання інтересів і
усунення перешкод в роботі підприємства президент ЄЕСУ (Юлія Тимошенко)
систематично перераховувала на зазначені Л. рахунки в банківських установах
гроші в розмірі 50% від всього прибутку, отриманого компанією від здійснення
комерційної діяльності", - говориться в документі.
Прокуратура впевнена, що
"однією з перешкод" на шляху реалізації цього плану став Щербань,
який ініціював появу розпорядження голови Донецької ОДА від 12 лютого 1996 року
№71. Воно мало аналогічну до урядових документів назву, але різниця полягала в
тому, що "єдиною організацією, яка уповноважена на укладення договорів з
оптовими імпортерами природного газу на постачання його підприємствам Донецької
області", є не ЄЕСУ, а корпорація Індустріальний союз Донбасу. За даними
ГПУ, у зв'язку з цим між Лазаренком, Тимошенко і Щербанем "виникали конфлікти,
оскільки підприємства, підконтрольні останньому, категорично відмовлялися
працювати з ЄЕСУ на умовах Т. і Л.".
У ГПУ дійшли висновку, що позиція
Щербаня сприяла зменшенню прибутку ЄЕСУ і, як наслідок, особисто Тимошенко і
Лазаренка, які ще на початку 1996 року "спільно прийняли рішення про його
вбивство". "Оскільки безпосередньо Т. і Л. не могли скоїти вбивство
Євгена Щербаня, вони вирішили замовити його іншим особам, тобто організувати
вбивство", - говориться в документі.
У першій половині 1996 року
радник Павла Лазаренка Петро Кириченко, "не знаючи про справжні наміри Т.
і Л.", організував у будинку відпочинку Пуща-Водиця зустріч Павла
Лазаренка з кримінальним авторитетом з Дніпропетровська Олександром Мільченком
на прізвисько Матрос, говориться в матеріалах слідства. На початку року вони
нібито зустрічалися кілька разів, і на одній з таких зустрічей Лазаренко
познайомив Матроса з Тимошенко.
"Т. і Л., діючи за
попередньою змовою між собою, замовили М. (Мільченкові) вбивство Щербаня,
гарантувавши за це виплату винагороди в розмірі $3 млн і, на прохання М.,
сприяння в приватизації Царичанського заводу мінеральних вод", - йдеться в
документі. Для виконання цього замовлення Матрос нібито звернувся до керівників
банди, яка з кінця 1993 року діяла в Україні, а в 1995-му організувала вбивство
президента футбольного клубу Шахтар Ахатя Брагіна.
"Для обговорення умов
виплати винагороди за вбивство Щербаня в першій половині 1996 року Тимошенко
особисто зустрічалася з Матросом і одним з керівників банди в столичному готелі
Національний, де в той час жила", - вважають у прокуратурі.
ГПУ зазначає, що в підготовці
вбивства Щербаня були задіяні 15 осіб: для скоєння злочину члени банди купили
два комплекти форми співробітників цивільної авіації, комплект форми
співробітника міліції, рації і вогнепальну зброю: два пістолети-кулемети
Аграм-2000, два пістолети ТТ, автомат АКМ , гранати Ф-1. КоммерсантЪ пише, що в
тексті документа докладно описані обставини вбивства Щербаня, яке сталося 3
листопада 1996 в аеропорту Донецька. Коли Щербань разом з дружиною вийшли з
літака, один з виконавців убивства Вадим Болотських (пізніше засуджений за
вбивство до довічного ув'язнення), "наблизився до Щербаня і двома
пострілами з пістолета ТТ вбив його". Його спільник відкрив безладну
стрілянину з Аграма, в результаті чого було вбито ще п'ятьох осіб.
Слідчі зазначають, що частину обумовленої
суми за вбивство - $500 тисяч - Лазаренко передав Мільченкові через свого
помічника, а той віддав їх Матросу 4 листопада, спеціально для цього вирушивши
до Дніпропетровська. Після цього, йдеться в документі, Тимошенко і Лазаренко
почали зволікати з виплатою решти суми. "Помічник Л. К. (Петро Кириченко)
на прохання М. зустрівся з Т. і повідомив про його невдоволення, пов'язане зі
зволіканням виплати решти частини грошей за виконане вбивство Щербаня, на що Т.
сказала, що заплатить", - впевнені слідчі.
Після цього Тимошенко,
"реалізуючи спільний умисел з Л.", забезпечила переказ грошей на
рахунки Кириченка, який у свою чергу повинен був перевести їх на рахунки
Мільченка "та керівників злочинної банди". Особливо активно платежі
(всього їх було дев'ять) з рахунків проводилися в травні 1997 року. Загальна
сума виплачених грошей за вбивство Щербаня склала $2,82 млн, говориться в
матеріалах слідства.
"Таким чином, своїми
умисними діями, які виразилися в організації спільно з Л. умисного вбивства при
обтяжуючих обставинах - з корисливих мотивів, Т. скоїла злочин, передбачений ч.
4 ст. 19. П. "а" ст. 93 Кримінального кодексу ( в редакції 1992 року)",
- зазначили в ГПУ. Ъ зауважує, що зазначена стаття - "умисне
вбивство" - зараз передбачає максимальне покарання у вигляді довічного
ув'язнення. При цьому раніше за цей злочин засуджували до страти.