Кужель в інтерв'ю Forbes заявила, що у Тимошенко не було проблем зі Щербанем

Соратниця вбитого у 1996 році Євгена Щербаня по Ліберальній партії України Олександра Кужель в інтерв'ю Forbes розповіла про свої стосунки з екс-прем'єром Павлом Лазаренком, сварку з Володимиром Щербанем та стосунки з Юлією Тимошенко.

Forbes пише, що на початку 1990-тих Кужель не була знайома з Тимошенко, зате добре знала Євгена Щербаня, у вбивстві якого Генпрокуратура підозрює екс-прем'єра.

7 березня Кужель дасть свідчення в суді у цій справі. Вона буде першим свідком з боку захисту Тимошенко. Про те, що конкретно вона повідомить слідству, вона не говорить, побоюючись порушити таємницю слідства.

Зокрема, вона розповіла як познайомилася зі Щербанем: "Ми з Євгеном Щербанем у 1994 році були разом обрані депутатами Верховної Ради. Після того, як були оприлюднені результати голосування, Павло Лазаренко, на той час - губернатор Дніпропетровської області, виступив ініціатором спільної зустрічі депутатів від східних областей. Були запрошені депутати з Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей. На зустрічі Лазаренко запропонував обговорити, як нам всім об'єднатися, щоб спільно лобіювати інтереси східних регіонів. На цій зустрічі я познайомилася зі Щербанем".

За її словами, вже в парламенті багато депутатів, у тому числі Кужель, увійшли до Ліберальної партії. У це об'єднання увійшов і Євген Щербань. "Він був гранично коректний у спілкуванні, дуже спокійний, ніколи не прагнув виділитися за рахунок дешевих ефектів", - заявила Кужель.

Вона заявила, що не була знайома з Лазаренком до збору депутатів від східних областей. "Пізніше у мене особисто з ним була низка дуже жорстких конфліктів. Я була першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань економічної політики, а Лазаренко сповідував тоталітарний стиль управління, визнавав лише свою думку та вирізнявся непомірною жадібністю. Тож конфлікти були неминучі. Наприклад, Лазаренко заборонив депутатам підтримати кандидатуру Віктора Ющенка на посаду голови Нацбанку. Я виступила проти цього наказу", - зазначила депутат.

Кужель заявила, що до роботи в парламенті бачилася з Тимошенко на дні народження у Євгена Щербаня, у січні 1996 року, коли він святкував 50-річчя: "Я звернула на неї увагу, тому що вона сиділа в шубі, оскільки на ній було точно така сама сукню, як і на одній із запрошених жінок. Святкували ювілей в оперному театрі. Потім Євген запросив нас до себе. Дуже запам'ятався теплий, привітний прийом в його будинку. Ми стріляли, він нам ялинки показував. У той час ми з Юлією Тимошенко були ледве знайомі. Ближче ми познайомилися лише коли вона була обрана до Верховної Ради у грудні 1996 року в одному з округів у Кіровоградській області".

Відповідаючи на запитання, що їй відомо про відносини компаній ІСД та ЄЕСУ у 1995-1996 роках, вона заявила, що Щербань (був одним із керівників ІСД) за своєю суттю був людиною, яка вирішувала проблеми, а не створювала їх. "Так само справа йшла і в його ділових взаєминах з ЄЕСУ - проблем взагалі не було. Вони дуже швидко домовилися, і його представництво в Донецьку займалося поставками газу, але невеликими. У той час поставками газу в Донецьку область займалися три компанії: ІСД, ЄЕСУ та Ітера (російська компанія, найбільшим акціонером якої у той час був Ігор Макаров - Forbes)".

"Частка ІСД у поставках була невеликою. Між ЄЕСУ та ІСД було укладено агентську угоду. Основним постачальником була Ітера. З Ітерою були завжди досить складні відносини. І тому в Донецьку проблема була не між Щербанем і Лазаренком, а між Щербанем та Ітерою", - додала Кужель, уточнивши, що дізналася про конфлікт, коли увійшла до складу комісії Верховної Ради з дослідження та аналізу енергетичного ринку.

Комісія мала у своєму розпорядженні документи про сферу постачання газу. "Давався аналіз ситуації на ринку. До речі, спочатку Євген Щербань обіцяв, що надасть для мого звіту цікаві матеріали з Ітери. Але чомусь зволікав, і під час останньої нашої зустрічі у Бориспільському аеропорту на моє запитання, чому він досі не передав обіцяну інформацію, він мене поцілував у щоку і сказав: "Сашенька, я дуже хочу, щоб ти була жива", - цитує Forbes Кужель.

Вона також заявила, що Щербань говорив їй про те, що йому погрожують: "За місяць до вбивства Євгена Щербаня підсів до мене в сесійній залі під час одного із засідань Верховної Ради і сказав: "Я зникну на час, тому що в мене проблеми, на мене готується замах". За три дні до смерті Щербаня у нас відбулася швидкоплинна зустріч в аеропорту Бориспіль, я прилетіла із закордонного відрядження, а він відлітав до Донецька. Я його запитала, чому він не поїхав. Він відповів, що через Руслана (молодший син Євгена Щербаня)".

За її словами, Руслана раніше затримали у США за водіння автомобіля без водійських прав, і це послужило причиною категоричної відмови у видачі йому візи. "Євген ставився до Руслана з особливою теплотою, тому без нього, без Руслана, вони із дружиною не могли відлетіти з країни. Через кілька днів після тієї нашої зустрічі його вбили (3 листопада 1996 року)", - додала Кужель.

Вона зазначила, що Щербань не говорив їй, кого він підозрює у підготовці замаху. "Але відразу після його загибелі наша фракція зробила офіційну заяву, що це політичне вбивство. Справа в тому, що до 1996 року Женя ніколи особливо не прагнув стати політичним важкоатлетом. За його підтримки Володимир Щербань став губернатором Донецької області, і на той момент Євгена це цілком влаштовувало. Він планував і далі підтримувати Володимира Щербаня, і бачив його основним кандидатом на пост президента. Але потім все різко змінилося, і Щербань прийняв рішення вести у президенти Євгена Марчука, тим самим публічно продемонструвавши свої великі політичні амбіції", - наголосила Кужель.

"Так сталося, що в його усуненні були зацікавлені представники кількох сфер впливу. І обставини розстрілу Євгена Щербаня у добре охоронюваному аеропорту, на повністю контрольованій ним території, красномовно говорять про те, що без допомоги спецслужб ніякий кілер не зміг би скоїти вбивство. Організація замаху на такому рівні неможлива для людей навіть рівня Лазаренка, не кажучи вже про бандитів, яких зараз називають організаторами та виконавцями", - вважає політик.

За словами Кужель, Євген Щербань вирішив підтримувати Марчука, коли останнього зняли з посади прем'єра (27 травня 1996 року). "Євген Щербань допоміг йому зайти у парламент і зробив його головою фракції. Після цього у фракції почалося бродіння. Тоді ж Володимира Щербаня зняли з посади губернатора (18 липня 1996 року). Це означало, що Євген Щербань змінив рішення про підтримку Володимира як кандидата у президенти, хоча раніше він про це відкрито заявляв. Між ним та Володимиром виник конфлікт. Після цього Володимир Щербань вийшов з партії і на наших зборах уже фактично не з'являвся", - наголосила Кужель.

Forbes також уточнив, у чому була суть конфлікту з Ітерою: "Можу лише припускати, що в Євгена був конфлікт з Ітерою. Мої припущення будуються на тому, що він не захотів мені передавати обіцяні документи для розслідування парламентської комісії, і на його застереженні: "Хочу, щоб ти була жива".

Вона також відповіла, чи згадував Євген Щербань у розмовах про Павла Лазаренка та Юлію Тимошенко. "Павло Лазаренко займав важливі державні посади, був віце-прем'єром і прем'єром, природно, про нього говорили. Про Тимошенко - ніколи", - заявила депутат.

Кужель також заявила, що не була знайома з директором компанії Індустріальний союз Донбасу Олександром Момотом, який також був убитий. "З Момотом я знайома не була. Але у ЗМІ опубліковані цікаві матеріали, у яких йдеться про те, що Момота вбили через три дні після того, як він зустрічався в Києві з представниками Ітери. Вони побічно підтверджують мою версію", - заявила Кужель.

Депутат додала, що впевнена в тому, що Тимошенко непричетна до вбивства Щербаня: "Тимошенко була невигідна смерть Щербаня, оскільки договір, що існував між ІСД та ЄЕСУ, істотно спрощував роботу ЄЕСУ на території Донбасу. Було налагоджено взаємовигідну співпрацю".