Парламентська більшість вдруге в історії провела засідання поза стінами парламенту

Сьогоднішнє засідання парламентської більшості поза стінами парламенту було другим випадком в історії незалежної України.

Вперше депутати зібралися не в Раді 21 січня 2000 року.

Парламентська криза тоді була викликана указом президента України Леоніда Кучми про проведення всеукраїнського референдуму, на якому, зокрема, передбачалося поставити питання про скорочення чисельності депутатів, створення двопалатного парламенту, скасування депутатської недоторканності.

Проти проведення референдуму заперечували ліві партії, в тому числі Компартія, Соцпартія і Прогресивна соціалістична партія України.

21 січня 2000 року парламентська більшість провела альтернативні засідання парламенту в Українському домі, на якому відкликала керівництво Верховної Ради - спікера Олександра Ткаченка та першого віце-спікера Адама Мартинюка і ухвалила рішення про обрання спікером Івана Плюща. Ініціатором проведення цього засідання виступив тодішній віце-спікер парламенту Віктор Медведчук, який потім обійняв посаду першого віце-спікера. Спікером був обраний Іван Плющ.

У парламентську більшість входили тоді депутати-члени фракції Батьківщина, групи Відродження регіонів, фракції Громада, НДП, обох фракцій Народного Руху, групи Незалежні, фракції Партії зелених України, фракції Реформи-Конгрес, СДПУ(о) і Трудової партії, а також позафракційні депутати. Більшість об'єднала понад 240 депутатів.

Також на засіданнях в Українському домі парламентська більшість прийняла ряд законів, зокрема, про скасування щорічного святкування 7 і 8 листопада річниці жовтневої соціалістичної революції, а також затвердила Володимира Стельмаха головою Нацбанку України. Президент України Леонід Кучма підписав ці закони.

У цей час ліві фракції парламенту - фракції Компартії, Соцпартії, ПСПУ і СелПУ - проводили альтернативне засідання в будівлі парламенту.

Міністерство юстиції визнало легітимними рішення більшості Верховної Ради, однак ліві не визнавали цих рішень і не брали участі в роботі парламенту, і на початку лютого фракція комуністів Верховної Ради направила до КС подання з проханням дати оцінку рішенням більшості на предмет їх конституційності. Подання, як заявив тоді лідер КПУ Петро Симоненко, підписали 57 депутатів.

4 липня КС припинив провадження у справі про визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини народних депутатів України у приміщенні Українського дому 21 січня і 1 лютого 2000 року, аргументуючи своє рішення тим, що це питання йому непідвідомче.

Голова КС Віктор Скомороха заявив, що, ухвалюючи це рішення, КС виходив з того, що в даній справі "переважають політичні питання".

  Усміхаються і махають. Депутати більшості після засідання на Банковій

 

У той же час, в рішенні КС вказувалося, що "щодо тверджень представників суб'єктів конституційних подань про вчинення деякими народними депутатами України злочинів, то оцінювати їх повинні правоохоронні органи, а приймати рішення по суті у разі підтвердження - лише суди загальної юрисдикції".

Генеральна прокуратура також відмовилася порушувати кримінальну справу, заявивши, що питання внутрішньої організації роботи парламенту не є предметом її компетенції.

При цьому, регламент Верховної Ради у 2000 році не мав сили закону, а був прийнятий постановою парламенту.

8 лютого 2000 року більшість розблоковувала президію Верховної Ради і відновила засідання в сесійній залі.

Нагадаємо, сьогодні, 4 квітня, парламентська більшість провела засідання парламенту під головуванням спікера Володимира Рибака в будівлі комітетів ВР за адресою Банкова, 6-8.