Левко Лук'яненко оголосив про завершення політичної кар'єри - Ъ

Легендарний радянський дисидент Левко Лук'яненко оголосив про завершення політичної кар'єри. Як пише КоммерсантЪ-Украина, він склав з себе повноваження голови Української республіканської партії.

"На засіданні керівного органу - центральної ради - я склав з себе повноваження голови партії, оскільки вважаю, що я вже не в тому віці, щоб очолювати партію і продовжувати розвивати її", - заявив 84-річний Лук'яненко.

За його словами, він залишається в статусі почесного голови УРП, а головою партії до проведення з'їзду був обраний голова громадської організації Громадська ліга Україна - НАТО Сергій Джердж.

Лук'яненко серед інших причин свого рішення назвав конфлікт між керівниками парторганізацій. "У травні 2012 року в УРП відбулися деякі конфлікти через невдоволення діями керівництва київського міського осередку партії, і вони також призвели до того, що я був змушений передати повноваження голови партії Сергію Джерджу", - розповів виданню Лук'яненко.

За його словами, в партії існують зараз дві різні позиції - "консервативна і позиція прихильників оновлення партії". "Перехід влади в партії відбувається небезболісно, ​​це можна трактувати як розкол, але я вважаю це природним процесом. Крім того, в розпалюванні конфлікту в УРП зацікавлена ​​нинішня влада, її агентура попрацювала і серед наших партійців", - додав Лук'яненко.

За словами Джерджа, в УРП почали роботу зі створення "опозиційно-патріотичного об'єднання", і саме з цим пов'язана зміна керівництва. За його словами, УРП запропонувала Народному руху, Українській народній партії, Конгресу українських націоналістів та українській платформі Собор об'єднатися в "єдину потужну правоцентристську опозиційну партію".

***

Лук'яненко народився 24 серпня 1928 року селі Хрипівка Городнянського району Чернігівської області. У 1944-1953 служив в армії, в 1953 вступив до КПРС і до Московського університету ім. Ломоносова.

Після закінчення університету з 1958 працював штатним пропагандистом Радехівського райкому КПРС, з 1959 - працівник адвокатури Глинянського району Львівської області. Тут він створив опозиційну до радянської влади Українська робітничо-селянську спілку, яка виступала за відокремлення України від СРСР. За це в січні 1961 році він виключається з КПРС і засуджується до розстрілу "за антирадянську агітацію і пропаганду". Однак вирок замінили тюремним ув'язненням терміном на 15 років.

У 1976 Левко Лук'яненко вийшов на волю і став одним із засновників Української гельсінської групи. У наступному році він був знову заарештований і засуджений до 10 років тюремного ув'язнення і 5 років заслання. У 1988 Лук'яненко вийшов на волю. У цілому він провів в ув'язненні 26 років.

29 квітня 1990 року Левко Лук'яненко з групою своїх соратників створив Українську республіканську партію, головою якої він був обраний. 1 грудня 1991 він брав участь у президентських виборах. За нього проголосували 1 432 556 осіб (4,49%).

На парламентських виборах 29 березня 1998 року Левко Лук'яненко брав участь під першим номером виборчого списку блоку партій Національний фронт. Блок не подолав чотиривідсотковий бар'єр.

4 листопада 2000 року Лук'яненко був обраний повноправним главою УРП. Згодом партія увійшла до виборчого блоку БЮТ і на виборах 31 березня 2002 року Левко Лук'яненко виступав у списку БЮТ під №5. Оскільки в травні 2002 року УРП злилася з Собором, Лук'яненко став заступником глави нової партії Українська республіканська партія Собор.

За результатами парламентських виборів 26 березня 2006 року Левко Лук'яненко вчетверте став депутатом Верховної Ради. 28 травня 2006 року з ініціативи Лук'яненка в Києві відбувся установчий з'їзд відродження УРП. Була створена Українська республіканська партія Левка Лук'яненка, почесним головою якої він і став. 16 червня 2007 року він вийшов з Ради за власним бажанням.