Фото: Корреспондент
Луценко: Я вийшов з малої в'язниці у велику
Екс-глава МВС Юрій Луценко в ексклюзивному інтерв'ю виданню Корреспондент розповів про своє перебування за ґратами.
Зокрема, видання зазначило, що Луценко
відбував термін у міліцейській колонії, де утримуються люди, які опинилися за ґратами
з подачі екс-міністра. Луценка запитали, чи були конфліктні ситуації, чи
відчував він загрозу.
"Там міліціонерів десь 30%.
Решта - люди, які в молодості служили у внутрішніх військах, прокурори, судді,
податківці, рибінспектори. Я ніде не стикався зі знущанням або неповагою з боку
персоналу, наприклад. Всі розуміли, що я - політичний полонений. І в СІЗО, і в
таборі, напевно, були люди, яким Луценко не подобався", - відповів
політик.
Він також озвучив головне правило
у в'язниці. "Але якщо ти не влаштовуєш демарші, які заважають жити іншим,
тебе ніхто не зачепить. У в'язниці головне правило - жити так, щоб не заважати
іншим ... У в'язниці треба ще більше враховувати інтереси інших. Тюрма таке ж
суспільство, тільки там все більш концентроване. Там точно так само видно
негідників і активістів, хто здався і зчепив зуби".
Крім того, Луценко розповів Корреспонденту
про роль гумору за ґратами. "У в'язниці є місце гумору. Це дуже
допомагало. Найбільшою хохмою була чутка, що до Луценка під'їхав кокс. Потім,
звичайно, розібралися, що йдеться про європейський гостей - Кокса і Кваснєвського.
Потім місцеві мешканці мені через співробітників зони передавали подяку,
оскільки заради європейців їм вперше за багато років почистили дорогу від
снігу. Вони просили запросити гостя, заради якого асфальт би поклали".
"Звичайно, все було не так
смішно, але я не хочу розповідати погані речі. Найголовніше, що у в'язниці
можна не тільки залишитися людиною, а й вирости. Я багато чого зрозумів там,
по-іншому оцінюю події і себе. Тепер є величезне бажання швидше рухати країну.
Не тому, що у мене особисті амбіції, а тому, що відчуваю: країна сидить, так
само як учора сидів я. Я вийшов з малої в'язниці у велику. І я хочу, щоб люди
зрозуміли: і в цих умовах можна вирости і залишити ґрати", - додав
політик.
Він також розповів, що для нього
спеціально побудували в'язницю у в'язниці, ще раз обнесли її колючим дротом і
назвали це Сьомим загоном: "Там я і сидів, а разом зі мною ще п'ятеро. У
приміщенні - спальня, їдальня, робочий й кімната відпочинку з телевізором, тут
же дворик, де ми прогулювалися".
Луценко заявив, що в колонії
спочатку шив рукавиці. "Але після того як Іра (дружина Луценка - ред.) почала
на мітингах роздавати зшиті мною рукавиці з написом Частка України в твоїх
руках, Луценкові машинки тут же прибрали. Потім ми почали клеїти конверти.
Вони, напевно, вирішили, що це ніяк до політичної діяльності не можна
пристосувати. Тоді я випустив листівки. Перед парламентськими виборами їх
почали розсилати в цих моїх конвертах, на яких стояв штамп: Вироблено Ю.Луценком
в Менській колонії", - поділився спогадами екс-глава МВС.
Відповідаючи на запитання, чи
були серед співкамерників підставні люди, Луценко відповів: "Я з першої
хвилини не став заморочуватися щодо відеокамери і "стуку". Я розумів,
як це відбувається. Коли я приїхав в табір і прийшла моя черга мити підлогу,
приїхав цілий керівник чернігівського главку, щоб подивитися на це і передати
наверх плівочку. Це ж була подія для "межигірських старців"
[Президента і його оточення]. Але я собі сказав: нехай пишуть, історикам буде
легше".
Повне інтерв'ю з Юрієм Луценком
читайте в №15 видання Корреспондент від 19 квітня 2013 року.