Фото: Reuters
Регіонал сумнівається, що в Україні можливий турецький сценарій
Народний депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов не вірить у повторення турецьких подій в Україні.
"У нас Туреччина
неможлива. Від потрясінь у країні, як у Туреччині, виграють тільки пройдисвіти.
Тому Партія регіонів цього не допустить. У нас таке просто неможливе", - заявив
Чечетов у коментарі Новому регіону.
"Наші люди давно
зрозуміли, що виходити на вулицю, організовувати "помаранчеві революції",
просто безрезультатно. Більше народ України не повірить ні "помаранчевим", ні
тушканчикам, адже у 2004 році народ добре обвели навколо пальця. У нас таке неможливо.
Але що відбувається у Туреччині - це холодний душ для тих, хто у нас кричить
про безальтернативність європейських стандартів. Але у нас таких протестів не
буде, у нас купці опозиціонерів на чолі з Яценюком ніхто не вірить", - вважає
він.
Регіонал також
провів паралелі між антиурядовими виступами у Туреччині і зовнішньополітичним
курсом України.
"Я вірю, що
ситуація у Туреччині показує, що там далеко не рай. Хоча нам малюють, що там,
що в ЄС, рай. Хоча там далеко не рай! Подивіться, що робиться у Франції, де
зростає безробіття, що в Іспанії, Португалії, де відсоток безробітних до 25.
Така ж ситуація в Туреччині, де протест багато в чому викликаний економічною
ситуацією. І протести у ЄС, у Туреччині - це холодний душ для нас. Тому нам
потрібно дивитися і думати, куди інтегруватися. Тому ми будемо рухатися до цих
стандартів Європи, але ми будемо посилювати економічні зв’язки з Митним союзом",
- сказав регіонал.
***
Нагадаємо,
Туреччину охопили масові заворушення. Акції протесту тривають з 28 травня.
Спочатку вони були організовані активістами, які виступають проти реконструкції
площі Таксім у центрі Стамбула, а потім після жорстокого поводження поліції з
незгодними переросли у політичні демонстрації.
Крім того, акції
перекинулися на інші міста Туреччини, включаючи Анкару, Анталью і Ізмір.
Демонстранти вимагають відставки уряду прем’єр-міністра Реджепа Тайїпа
Ердогана. Населення невдоволене репресіями щодо опозиції, обмеженням свободи
слова, а також прийняттям законів, які поступово перетворюють Туреччину зі
світської держави в ісламську.