RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Корреспондент: «Криївка» Тягнибока. Екскурсія квартирою лідера ВО Свобода

Корреспондент.net, 4 листопада 2013, 11:54
0
3449
Корреспондент: «Криївка» Тягнибока. Екскурсія квартирою лідера ВО Свобода
Фото: Дмитра Ніконорова
Олег Тягнибок на балконі своєї квартири у Львові

Львівська квартира лідера ВО Свобода Олега Тягнибока показує, що понад 100 років тому австрійці так будували житлові будинки, як українці хочуть облаштувати свою країну сьогодні. У його житлі Корреспондент побував у рамках підготовки серії матеріалів про побут найбільш рейтингових політиків країни, пише Максим Бутченко у №43 журналу від 1 листопада 2013 року.

В останню неділю жовтня – день видався теплим – площу Ринок у Львові заполонили тисячі городян і приїжджих. З натовпу виділялися дівчата в пишних старовинних вбраннях, які продавали солодощі, та кінні екіпажі та екскурсійні вагончики, що повільно рухалися крізь групи роззяв.

У всій цій круговерті недільного життя і чекав на представників Корреспондента Олег Тягнибок, лідер партії Свобода. Стояв зі своїм сином і без будь-якої охорони: головний націоналіст країни погодився показати виданню свій будинок. Але почалося все з іншої будівлі – тієї, де минуло дитинство Тягнибока. Пройтися до неї запропонував сам політик.

Під час короткої подорожі лідер Свободи показав себе справжнім екскурсоводом. Рухаючись вузькими вуличками, він широкими жестами рук звертав увагу Корреспондента у належне русло і казав приблизно таке: «Он там, на вулиці Староєврейській, я народився. Ми жили в тому будинку на третьому поверсі, я його пам'ятаю, тому що деколи викидав іграшки з вікна прямо на проїжджу частину. А ось по цій вулиці я ходив до школи, і тут таки одного разу зустрів акторів, які грали в радянському фільмі Д'Артаньян і три мушкетери, частину сцен якого знімали у Львові».

Фото Дмитра Ніконорова
Олег Тягнибок із сином Гордієм біля під'їзду будинку, де розташована їхня квартира

При цьому Тягнибок встигав контролювати пересування Корреспондента, попереджаючи, що у Львові специфічні правила дорожнього руху – їх просто немає.

Короткий променад пам'ятною для радикального опозиціонера частиною історичного центру міста закінчився на перетині вулиць Личаківської і Смольського, під вивіскою продуктового магазину, червоні літери якої складаються в назву Під боком.

«Дехто каже, що це я відкрив мережу магазинів [під брендом Під боком], але це неправда. Просто, напевно, назва добре римується: під боком з Тягнибоком», – сміється політик. А потім відчиняє двері в під'їзд, в якому на першому поверсі і розташована його квартира.

Так Корреспондент і потрапив у внутрішній, домашній світ лідера Свободи. Екскурсія відбулася в рамках підготовки серії матеріалів про побутову частину життя найбільш імовірних кандидатів у президенти.

Тягнибок входить до п'ятірки найбільш рейтингових претендентів на головне крісло країни: за даними Центру Разумкова, його показник – 4,5%. Більшою підтримкою можуть похвалитися лише четверо українських політиків: Президент Віктор Янукович, лідер УДАРу Віталій Кличко, Арсеній Яценюк, який очолює ВО Батьківщина, і комуніст Петро Симоненко.

Комфортний тризуб, колорит і пожежа

Старий будинок – зведена ще австрійцями споруда, якій близько 100 років. Старий під'їзд. Пройшовши на перший поверх стертими східцями з битими краями, Корреспондент опинився перед металевими дверима, оббитими деревом. За ними – квартира того, кого українські комуністи вважають втіленням зла, а значна частина населення Галичини – єдиним дієвим опонентом влади.

Основне приміщення, яке сімейство Тягнибок займає тут з 1977 року, – це квартира площею приблизно 116 кв. м, що складається з чотирьох кімнат, санвузла, невеликої комори. Кілька років тому опозиціонер розширив, вірніше, поглибив її, приєднавши приватизований родиною підвал, – документи на розширену квартиру поки що оформлюються. Так тут з'явилися ще три кімнати.

Фото Дмитра Ніконорова
Олег Тянибок у вітальні, яка розташована у підвальному приміщенні

Першим назустріч вискочив собака – рудий кокер-спаніель Чара. А далі з’явилося все численне сімейство: дружина Тягнибока Ольга, його дочки Ярина-Марія і Дарина-Богдана, а також вже знайомий виданню син Гордій. Були присутні і найближчі родичі опозиціонера – його мама Богдана і брат, депутат Андрій Тягнибок, з дружиною і дітьми.

Найяскравіший елемент, який з порога зустрічає гостей будинку, – синє крісло, спинка якого виконана у вигляді трьох піднятих вгору пальців – тризуба, символу ВО Свобода. Посередині коридору, заставленого дерев'яними меблями, розмістилися дві клітини – з морською свинкою і хом'ячком.

У цілому квартира виглядає доглянутою, нібито тут відносно недавно був ремонт. Але головне навіть не доглянутість, а безліч різних українських етнічних елементів, що висять, стоять або лежать всюди. Ось тарілки на стіні з національним орнаментом, ось ангели із соломи, старовинна різьблена дерев'яна скриня на кухні та інше.

- У вас тут ніби кафе в національному стилі, – зауважує Корреспондент.

- Бачили б ви квартиру десять років тому – просто жахнулися б, – відповідає господар. І розповідає історію про те, як у 2002-му це житло повністю вигоріло. Тягнибок думає, що пожежа була невипадковою подією, а справою рук недоброзичливців, адже полум'я почало розповсюджуватися від вхідних дверей. У тому році лідер Свободи вдруге балотувався до парламенту, і підпал, передбачає політик, міг стати спробою чинити на нього тиск.

Фото Дмитра Ніконорова
У квартирі Олега Тягнибока зберігається багато речей в національному стилі. У руках політика - сувенірний гуцульський топорик

Чим би не була викликана насправді та пожежа, шкоди квартирі вона завдала більш ніж достатньо. Вигоріло практично все, причому температура була настільки високою, що холодильник, який стояв у передпокої, і мікрохвильовка, що була на ньому,  перетворилися на єдине ціле, сплавившись у вогні. Ніхто з мешканців квартири не постраждав. Єдине, що вціліло в первозданному вигляді, з деяким трепетом каже Тягнибок, – це ікона, якою його хрестили.

«Вона висіла в епіцентрі пожежі і не постраждала. Як це пояснити?» – задається питанням опозиціонер. І, не знаходячи відповіді, починає подорож по будинку.

Переміщаючись по кімнатах, Тягнибок згадує, як після пожежі вісім років робив ремонт і з них чотири роки сім'ї довелося прожити в квартирі матері політика. Дуже до речі були депутатські заробітки – в той період він двічі поспіль отримував парламентський мандат. А потім, починаючи з 2006 року, перейшов на фінансове забезпечення своєї політсили.

«Тоді партія вирішила виплачувати мені зарплату – 15 тис. грн., стільки, скільки я отримував як народний депутат, – розповідає Тягнибок. І, розуміючи, що сума не вражає уяву, додає: – Я не прибідняюся і ніколи не прибіднявся. Все залежить від людини. Якщо у неї великі запити, тоді і грошей їй завжди буде замало».

А потім уточнює, що посильну допомогу в ремонті житла надали соратники: хто будматеріалами, а хто – власними руками і навичками.

«Тільки не подумайте, що ми когось примушуємо або експлуатуємо, – все добровільно і без примусу», – задоволено усміхаючись, пояснює лідер Свободи. Він наголошує, що в його будинку ні обслуги, ні охорони немає.

Вогняний подарунок

Вогонь зробив Тягнибоку несподіваний подарунок – під час пожежі підлога в квартирі обвалилася в підвал. Тоді погорілець і виявив, що внизу розташоване просторе і абсолютно порожнє приміщення. Пізніше політик, сплативши за законом приблизно 30 тис. грн., приватизував його, а потім зайнявся серйозними роботами з благоустрою.

Разом з братом Тягнибок копав, знижуючи рівень підлоги, робив гідроізоляцію.

«До цього часу пам'ятаю: ми рили, як кроти, вивезли кілька машин землі», – каже головний свободівець, спускаючись дерев'яними сходами вниз, де тепер розташовані три житлові кімнати і кілька підсобних приміщень.

Найбільша кімната – вітальня. Вона добре обставлена: класичні м'які меблі, коричневий шкіряний диван, плазмова панель. Збоку – справжній камін.

Друга кімната – їдальня з величезним овальним столом, рясно обставленим стільцями. На вході сюди, як на вахті, стоїть 100-річний буфет ручної роботи, майстерно прикрашений різьбленням по дереву.

Фото Дмитра Ніконорова
Тягнибок з дружиною біля буфету ручної роботи, якому понад 100 років

Третє приміщення – кабінет господаря. Уздовж однієї з його стін вишикувалися шеренги з десятків старих видань і безлічі нових книг, переважно націоналістичної спрямованості. Наприклад, тритомник про Степана Бандеру, книга Вони боролися за волю України, роман Юрія Горліс-Горського Холодний Яр. Поруч – Здобути або не бути Святослава Праска, двотомник 33-й: Голод.

Тягнибок розповідає, що любить читати мемуари різних політиків, наприклад французького лідера Шарля де Голля. Ще йому подобаються історичні романи – серед сучасних він виділяє Чорний ворон Василя Шкляра.

«Як це не банально звучить, люблю читати і слухати [Тараса] Шевченка. Особливо в аудіоформаті, зазвичай в дорозі», – каже свободівець.

Фото Дмитра Ніконорова
Олег Тягнибок у своєму кабінеті

У кабінеті є не тільки книги – на столі стоїть комп'ютер. Однак користується він ним не часто, зізнається опозиціонер. Просто тому, що, коли приїжджає з Києва, з роботи, додому, намагається побути з родиною. А основне місце для спілкування з рідними – кухня. Тому якщо лідер Свободи і займається веб-серфінгом, то хіба що на iPad, часто перед сном, вже лежачи в ліжку.

Першим у списку онлайн-пріоритетів Тягнибока стоїть сайт Українська правда, потім – Корреспондент.net, ukr.net і Цензор.нет, а також Лівий берег. Заходить політик і на політфоруми. Це корисно, пояснює він: нехай політична лінія його партії базується на чіткій ідеології, але часто варто прислухатися до того, що говорять люди.

А от дивитися політичні телешоу Тягнибоку не подобається, хоча це і потрібно йому робити за статусом.

Фото Дмитра Ніконорова
Олег Тягнибок зі старшою дочкою Іриною-Марією в її кімнаті

- Як же в такому випадку спостерігаєте за конкурентами?

- Просто. Дзвоню мамі: «Ти дивилася п'ятничне шоу? Що там було? Розкажи», – усміхається головний свободівець.

Столиця і машини

Сидячи на кухні квартири у Львові, політик згадав і про свою київську чотирикімнатну квартиру площею 96 кв. м, розташовану на Харківському масиві. Її Тягнибок отримав на початку 2000-х, будучи народним депутатом, а потім приватизував.

«Так виходило, що зупинялися в цій квартирі всі мої друзі та колеги по партії. Я жив в одній кімнаті, а інші завжди займав хтось інший», – розповідає опозиціонер.

Під час помаранчевої революції, активним учасником якої був Тягнибок, в цій квартирі, згадує він, розміщувалися по 40 осіб. А одного разу – і це абсолютний рекорд – у ній ночували 76 соратників.

- Там був не те що гуртожиток, а просто прохідний двір. Закінчилося тим, що квартира стала зовсім непридатною для проживання, тому зараз в ній йде ремонт, – каже свободівець.

Фото Дмитра Ніконорова
Із середньою дочкою Дар'єю-Богданою, яка захоплюється живописом

- Де ж ви живете, коли буваєте в Києві, адже ви там працюєте? – цікавиться Корреспондент.

- Не хочу хлопців підставляти, називати їхні прізвища. У нас є прихильники – власники деяких готелів. Там часом і живу. Часто в одно партійців удома, наприклад в Олега Гелевея: у нього дружина смачно готує, тому я люблю заходити до нього.

- У вас у декларації дві машини, і обидві оформлені за дорученням. Як таке може бути?

- Зараз поясню, – усміхається політик. – Проведу вас у своє автомобільне минуле.

Фото Дмитра Ніконорова
Тягнибок показує запаси домашньої комори

Минуле виявилося таким. На перших виборах до Верховної Ради, у 1998 році, Тягнибок роз'їжджав на задньопривідній BMW-«трійці», що належала вітчиму. У нього у виборчому окрузі на Львівщині було понад 300 сіл, які кандидат у депутати мав намір неодмінно відвідати.

«Я в цю BMW ледве влазив. Пам'ятаю, взимку потрібно було виїхати на пагорб, а я не можу. Так я розвернувся – і задом на гору. Все одно ніяк. Мене мужик на возі з конем втягнув нагору», – згадує свободівець.

Фото Дмитра Ніконорова
Олег Тягнибок з матір'ю (у центрі) та дружиною

Пізніше партія придбала для свого лідера семирічний Volkswagen Passat B4 . А у 2001-му Тягнибок пригнав з Німеччини BMW 7-мої серії з білим шкіряним салоном і навіть з телефоном, що став його першим власним автомобілем. «Дуже крутий, щоправда, битий після аварії», – розповідає політик.

Потім «сімку» Тягнибок продав, купив повнопривідний Mitsubishi Pajero Sport. У 2004-му, взявши $ 40 тис. кредиту, придбав Toyota Prado, а потім, продавши цю машину і ще раз взявши кредит, придбав потужний Toyota Land Cruiser 200. Через чотири роки розлучився і з Крузером і з тієї пори їздить на величезному позашляховику Toyota Sequoia 2008 року випуску, що був куплений за $ 65 тис. і належить партії. А от дружина Ольга користується паркетником Toyota RAV4 2009 року, який придбав тесть, з'їздивши на заробітки до США.

Завершуючи автомобільну історію, Тягнибок пояснює: машина потрібна, щоб їздити на великі відстані, адже йому часто доводиться здійснювати тури по країні.

«Іноді навіть сплю в Toyota Sequoia, розкладаючи крісла, – для цього потрібна машина значних розмірів. А Toyota RAV4 – це більше сімейний автомобіль, хоча і не наш власний. Але щоб до нас не було претензій, я вніс їх до декларації. Заради принципу», – зазначає опозиціонер.

На запитання, чи зупиняє його ДАІ, лідер Свободи киває. За словами Тягнибока, мигалками та спецзасобами він не користується, але, на щастя, звичайно в ньому впізнають відомого політичного діяча і часом відпускають без штрафних санкцій.

- Це один з плюсів політика? – уточнює Корреспондент.

- Не завжди. Наприклад, мене штрафували за перевищення швидкості на 564 грн. Правда, таке трапляється рідко. І це найголовніше, – відповідає Тягнибок.

Фото Дмитра Ніконорова
Олег Тягнибок з племінницею Терезою й собакою Чарою

Наостанок господар повів гостей у свій продовольчий «схрон» – комору. Полиці тут щільно заставлені баночками з домашньою консервацією, стоять якісь ящики, пакети. В кошику – яблука, поруч – цибуля. Одна з баночок опиняється в руках Тягнибока.

«Це житомирські огірки. Купив на дорозі в бабульки. Закручували самі», – усміхається він.

Обводячи поглядом комору, що виглядає як надійне укриття на всі часи і випадки життя, політик задумливо вимовляє: «Ось бачите, як австрійці будували, – все продумано, навіть зручна комора. Нам би так продумати своє майбутнє».

***

Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 1 листопада 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах