Посол Іван Почух, який уже два роки представляє в Києві офіційну Прагу, розповів про кінець дипломатичної кризи між двома країнами, перспективи скасування візового режиму для українців та свої враження від Донецька, Львова і Одеси.
Посол також відмовився визнавати, що українська влада поставила хрест на підписанні угоди про асоціацію з ЄС.
- За минулі дні стало очевидно, що українська влада все-таки не збирається виконувати вимоги ЄС і випускати на волю Юлію Тимошенко. Відтак, скоріше за все, угод у Вільнюсі не підпишуть. Як ви оцінюєте такі кроки Києва?
- Я не можу говорити про очевидність того, що українська влада нібито не збирається виконувати (рішення ЄС – Ред.). Ми досі впевнені, що вони хочуть їх виконати.
- Тобто надія ще є?
- Надія завжди залишається. Але відверто кажучи, ми сподівалися, що цей процес не буде затягуватися до останньої хвилини. Хоча дехто попереджав, що це буде дуже складне питання – і не лише питання, пов’язане з особою пані Тимошенко – а й питання вибіркового правосуддя і подолання його наслідків.
Я хочу знову підкреслити, що ЄС не стежить лише за долею пані Тимошенко, натомість ми хочемо, щоб українська влада робила системні кроки. Ми бачимо деякі кроки реформ у судовій системі. ЄС наполягає на новому законі про повноваження генеральної прокуратури, який ще не ухвалений в цілому в парламенті.
Я не хочу зараз передбачати результати Вільнюського саміту, тому що попереду дуже серйозна бесіда, яку в понеділок проведуть наші міністри іноземних справ на засіданні зовнішньополітичної ради.
Але боюся того, що будуть такі країни, які скажуть: "Ні, наші умови були дуже чітко висловлені і часу було достатньо". Тому дехто говоритиме: "Створювати за кілька днів до нашого засідання робочі групи? Це виглядає як обхід того, що необхідно зробити".
- Тобто все стане зрозуміло в понеділок?
- Так. Але може статися, що навіть у понеділок ми ще не будемо знати чіткої відповіді ЄС. Можливо, ми до останньої хвилини будемо намагатися, щоб у Вільнюсі ми разом з Україною встигли (забезпечити виконання всіх вимог – Ред.).
- Якщо Україну все-таки чекає провал на Вільнюському саміті і угоду про асоціацію не підпишуть, як це вплине на офіційні відносини Праги і Києва?
- Не буде жодних негативних наслідків. Але це вплине в тому сенсі, що ми були готові розвивати наші відносини за стандартами, які внесені в угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі. Ми сподівалися, що це поліпшить взаємодію у тому, що стосується економічних зв’язків і бізнесу, передусім дрібного й середнього. Просто не буде цього важелю, який зміг підвищити рівень взаємних відносин усіх окремих країн ЄС і Євросоюзу в цілому з Україною.
Але ми маємо намір розвивати наші відносини з Україною. Просто нам було б краще з цією угодою про асоціацію.
І хочу наголосити: нам би хотілось, щоб молода державність України розвивалися на основі європейських культурних, духовних і юридичних цінностей і традицій.
- Ви стали послом два роки тому, під час дипломатичної кризи між Україною і Чехією на тлі того, що колишній міністр уряду Тимошенко Богдан Данилишин попросив у Чехії політичного притулку. Потім його шляхом пішов і чоловік Юлії Тимошенко. Тепер проти пана Данилишина закрили всі справи і він заявив, що збирається повернутися назад в Україну. Як це вплине на відносини України і Чехії?
- Ніяк не вплине. Але ви маєте рацію в тому, що це був непростий період наших відносин, коли я приїхав.
- Тобто він уже закінчився?
- Сподіваюся, що якусь остаточну крапку поставив візит президента Земана (до Києва у жовтні приїжджав президент Чехії Мілош Земан – Ред.) Не можу уявити, що у нас знову будуть якісь проблеми, кульмінацією яких було проголошення двох військових дипломатів персонами нон ґрата. Я просто не можу собі уявити, щоб такий період коли-небудь повторився.
Що стосується цієї чутливої теми про надання політичного притулку, це навіть неправильний термін – політичний притулок. Ми просто надаємо міжнародний захист за міжнародними конвенціями тим, хто просить цього у нас, незалежно від того, політик це чи невідомий широкому загалу громадянин.
Незалежний орган, який вирішує такі питання, прийняв своє рішення у зв’язку з тією інформацією, яка в нього була. Вони ухвалили надати йому цей притулок, інструмент захисту. І якщо тепер пан Данилишин вирішить повернутися, хай повертається, чому ні? Не бачу жодних негативних наслідків для наших відносин.
- За різними підрахунками, в Чехії працює понад 100 тисяч українських трудових мігрантів. За словами президента Чехії Мілоша Земана, "спрощення візових проблем" було б вигідним не лише Україні, а й Чехії. Чому це вигідно Україні, ми розуміємо. А чим це може бути вигідно Чехії?
- Що стосується українців, які проживають на території Чехії, потрібно відверто говорити, що точні цифри, статистика МВС, стосується тих, які проживають легально. Що стосується нелегальних мігрантів, там важко говорити про точну статистику.
Спрощення візового режиму може відбуватися лише у зв’язці з тим, що вирішить Євросоюз. У нас єдина візова політика країн Шенгенської зони. А ці спрощення відбулися навіть у цьому році.
Президент, можливо, мав на увазі відмову від зборів за довготермінові візи.
У рамках документів, яких ми дотримуємося, передусім Шенгенського візового кодексу, ми намагаємося, щоб українці почувалися комфортно, коли вони захочуть подорожувати в Чехію.
Наведу один приклад такого спрощення. З 22 травня цього року ми видаємо багатократні туристичні візи українцям, на рік чи два. Там лише одна умова: потрібно мати дві хороші короткотермінові шенгенські поїздки.
Коли настане час, ми зможемо взагалі скасувати візовий режим. Але це не залежить від країн Шенгенської угоди. Цей процес візової лібералізації – це конкретні кроки, які треба виконувати (Україні – Ред.), в тому числі технічні. Всі країни Шенгенського простору готові скасувати шенгенські візи в той момент, коли Україна виконає ці вимоги.
- Ви казали, що вже об'їздили Україну вздовж і впоперек. Де вам найбільше сподобалося?
- Я дуже люблю пішохідний туризм, тому мені дуже подобається в Карпатах.
- Ви ходили в походи?
- Звичайно. В нас навіть є програми чеського міністерства іноземних справ, які ми там втілюємо. Це програма маркування туристичних маршрутів. Ми вже промаркували в Карпатах більше тисячі кілометрів.
Мені також подобається Крим, там я провів свою літню відпустку у 2012 році.
Одеса – дуже цікаве місто.
Але мені також дуже цікаво на Сході. Минулого тижня я був у відрядженні в Донецьку й Луганську. Там дуже цікаво. Це промислові центри, але у них є певний особливий шарм, особлива краса. Мені сподобалося, як вони відрізняються від інших європейських міст. У них особлива привабливість для людей з Центральної і Західної Європи.
Львів, звісно, – дуже красиве місто, яке ми любимо тому, що він виглядає як мала Прага чи малий Відень. Архітектура з тих часів, коли Галичина і Чехія були в одній державі – Австро-Угорській імперії.
- Як ви проводите дозвілля в Києві?
- Під час робочого тижня мені доводиться відвідувати багато заходів, і на вихідних я намагаюся працювати над своїм фізичним розвитком. Я був професійним спортсменом, грав у футбол у першій чехословацькій лізі в молодіжних категоріях. Але моя кар’єра закінчилася швидше, ніж змогла розвинутися, бо батько наполягав, що я мушу спочатку закінчити університет. Тепер для мене найкраща розвага – грати в гольф.
У Києві ми вибрали багатоквартирний будинок, на території якого є басейн, фітнес-центр і сауна. Це те, що я роблю дуже часто.
Ми також відвідуємо культурні події. Моя дружина не була впевнена, що зможе розуміти фільми українською мовою. А я її запевняв: "Все ти зрозумієш". І перший фільм, на який ми пішли, - американська картина Джанго звільнений. Там не потрібно було чогось розуміти. Все було зрозуміло із самого початку (сміється).
Дуже часто ми також відвідуємо оперу і Національну філармонію. Класична музика взагалі дуже мене приваблює нині, на відміну від молодих років, коли я її просто не розумів.
З Іваном Почухом розмовляв Олег Карп'як
Джерело: ВВС Україна