Приклад для України. Корреспондент аналізує, як змінилося життя колишніх країн соцтабору після УА з Євросоюзом

Видання Корреспондент у своєму свіжому випуску аналізує, як країни колишнього соцтабору в середині 1990 х одна за одною уклали з Євросоюзом угоди про асоціацію, аналогічні до тієї, яку сподівається підписати в листопаді Україна. Журнал робить висновок, що це стало головним стимулом для кардинальної трансформації їхніх економік і кроком до вступу в ЄС.

У 1990-х угоди з ЄС уклали десять країн Центральної Європи - Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина та Словенія, а також три прибалтійські республіки. В обмін на зобов'язання гармонізувати законодавство з Європою і провести структурні реформи асоційованим членам пропонувався безмитний доступ до ринків співдружності, свобода переміщення в межах єдиної Європи, а також фінансова та технічна допомога.

Корреспондент пише, що законодавче та економічне перезавантаження в цих країнах торкнулося майже всіх сфер життя і зайняло десятиліття. Вибудувана в них нова правова та управлінська система дозволила створити вільний ринок і чесні умови для конкуренції, пояснює шведський економіст Андерс Аслунд.

Видання зазначає, що ефект від проведених реформ був величезний. До моменту вступу в ЄС Польща, прибалтійські країни і Словаччина з нестабільних пострадянських країн перетворилися на держави, які стали зараховувати до європейської десятки найбільш швидкозростаючих економік, а доходи нових мешканців ЄС за роки реформ подвоїлися.

При цьому в матеріалі наголошується, що підписання Угод про асоціацію не було частиною процесу вступу в ЄС, але стало першим кроком на цьому шляху і висловленням нового економічного курсу країн.

"Зміни торкнулися абсолютно всіх сфер - від рибальства до регіональної політики, в них були задіяні всі міністерства, і кожній країні довелося пройти через зіткнення інтересів різних груп суспільства", - розповів виданню економіст, депутат та секретар Комісії з європейських справ сейму Латвії Ігор Піменов.

Основні вимоги ЄС були пов'язані з функціонуванням спільного ринку. Щоб стати його учасниками, нові економіки повинні були в першу чергу скасувати механізми ручного регулювання, відправивши у минуле держмонополії, ліцензії, концесії та держсубсидії, перейти до вільного ціноутворення і забезпечити незалежність Нацбанку від урядів.

Крім того, створювалася і стимулювалася конкуренція на інших ринках, включаючи паливний та енергетичний. Була впорядкована і модернізована система держзамовлень і тендерів, встановлено вимоги до прозорості публічного витрачання коштів.

"Стало простіше почати бізнес в деяких сферах, спростився доступ до дотацій ЄС, зросла підтримка фермерів, рівень доходів і пенсій зріс, хоча і зараз все ще нижчий, ніж в "старій" Європі", - описала Корреспонденту переваги Чехії від кінцевого результату, вступу в ЄС, Наталія Гаруштіакова, керуюча сімейним бізнесом в Празі.

При цьому різкі зміни торкнулися не тільки економіки новачків: видання пише, що реформи істотно перекроїли систему правосуддя, органи правопорядку та служби безпеки. "Сам перехід від політично залежного правосуддя до системи, у яку політики не можуть втручатися, до чесного судочинства, зробив Естонію абсолютно іншою державою - сучасною і ефективною", - заявив віце-президент Європейської комісії Сійм Каллас, який раніше працював прем'єром Естонії.

Крім цього, у всіх державах, що підписали УА з ЄС, були перетворені міліцейські відомства. Так, у Чехії ця служба зазнала повного ребрендингу та кадрової революції, заявив чех, прес-аташе представництва ЄС в Україні Давид Стулік: "Сьогодні в Празі підійди до будь-якого поліцейського - він знає англійську і навіть трохи німецьку. Поліцейські щорічно проходять фізичну атестацію: ви не побачите в Чехії міліціонера "з пузом".

Корреспондент пише, що прогрес, досягнутий за десять років реформ, дозволив майже всій обоймі країн колишнього соцтабору в 2004-му вступити у Євросоюз, що висував досить жорсткі умови щодо економічних показників нових членів. Тільки Болгарія і Румунія через недоробки потрапили до ЄС через три роки.

Більше того, експерти, опитані Корреспондентом, одностайні: при численних "але" вони оцінюють входження в загальноєвропейський ринок як велике, якщо не головне досягнення своїх країн.

Детальніше про те, що отримали країни Європи, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС, читайте в №45 видання Корреспондент від 15 листопада 2013 року.

Корреспондент.net