Лідери опозиції оприлюднили план дій і звернулися до Конгресу США

Опозиція звернулися до Конгресу США із закликом ввести санкції проти української влади. Крім того, опозиція оприлюднила план дій.

«Сьогодні ми втрьох (Яценюк, Кличко і Тягнибок - ред.) звернулися до Конгресу США, Сенату США через заступника Держсекретаря США, яка була тут на Майдані, і передали лист на ім'я президента Барака Обами про те, що український народ бореться за свою демократію. І ми звертаємося до американської Адміністрації, як до всього світу, підтримати реальними кроками нашу боротьбу за наші права і ввести санкції проти тих, хто бореться з власним народом, а це - режим цього президента (Віктора Януковича - ред)», - сказав Яценюк.

Раніше опозиція оприлюднила план дій на Євромайдані. У ньому сказано, що основними цілями і завданнями опозиції є звільнення політичних в'язнів, порушення кримінальних справ проти голови МВС Віталія Захарченка, винних у побитті демонстрантів бійців спецпідрозділу Беркут, відставка уряду Миколи Азарова, дострокові парламентські і президентські вибори, а також підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Це перший з п'яти блоків Плану дій учасників Майдану, оприлюднений прес-службою Батьківщини в четвер ввечері, і є "чіткими пріоритетами та завданнями" опозиції.

Другим блоком є міжнародні заходи, в рамках яких планується звернутися в зв'язку із грубим порушенням прав людини в Україні правоохоронцями у провідні міжнародні організації: Раду з прав людини ООН і до Верховного комісара ООН, до Ради Європи, до неурядової міжнародної організації Репортери без кордонів, а також до міжнародних правозахисних організацій Amnesty International і Human Rights Watch.

Також планується звернутися до урядів країн "Великої двадцятки" з проханням заблокувати рахунки представників української влади, а також до FATF, Світового банку та Управління ООН з наркотиків і злочинності - з метою повернення активів. З метою контролю над фінансовими, економічними резервами та рахунками - звернутися до МВФ і Банку міжнародних розрахунків (Базель, Швейцарія), а для відстеження фінансової ситуації - Ради фінансового моніторингу при Штабі національного опору.

Пропонується також утворити Національний комітет щодо захисту цивільних прав в Україні для документування злочинів проти людства в Україні, прийняти звернення до ООН, ОБСЄ, ПАРЄ, ЄС про ескалацію насильства і репресій влади проти мирних громадян України.

Також пропонується скерувати в міжнародні організації та Генпрокуратуру "інформацію про провокаційні дії біля будівлі адміністрації президента 1 грудня керівника київського Беркута Сергія Кусюка з відповідними доказами і підняти питання про його відповідальність, а також домогтися початку кримінального провадження проти міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка за події 30 листопада і 1 грудня".

Четвертим блоком Заходу громадської непокори планується закликати до бойкоту товарів та послуг компаній та організацій, власники яких є депутатами або активістами Партії регіонів.

Нагадаємо, 5 грудня президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Ранко Кривокапич заявив, що організація, якщо буде потрібно, може виступити посередником у діалозі українського уряду та лідерів Євромайдану.

Віце-прем'єр Сергій Арбузов в інтерв'ю телеканалу "1 +1" в четвер заявив, що уряд готовий сідати за стіл переговорів і з опозицією. "Ми готові, але переговорів немає, вони не планують вести ці переговори. Як тільки вони будуть готові, ми зі свого боку будемо готові", - зазначив перший віце-прем'єр.

Як повідомлялося, 21 листопада уряд України вирішив призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Цього ж дня люди вийшли на Майдан Незалежності на знак протесту.

29 листопада на саміті Східного партнерства у Вільнюсі Угода не була підписана. Радник президента України Андрій Гончарук вважає, що Україна і Євросоюз можуть підписати Угоду про асоціацію на саміті Україна-ЄС, який запланований на березень 2014 року.

Близько 4 години ранку 30 листопада бійці спецпідрозділу Беркут жорстоко розігнали людей з Майдану. Кадри з розгоном Євромайдану шокували українців і світову громадськість. 30 листопада обурені українці почали збиратися на Михайлівській площі.

1 грудня на Народне віче, організоване опозицією, вийшли сотні тисяч українців. Незважаючи на заборону суду проводити акції на Майдані незалежності, Європейській площі та біля будівель центральних органів влади, люди заполонили Майдан.

У ці ж дні мітингувальники зайняли будівлі київської мерії, Будинку профспілок, встановили намети на Майдані Незалежності. 5 грудня державні виконавці прийшли до будівлі Кабінету міністрів України. Вони оголосили рішення Шевченківського райсуду Києва про заборону блокування адміністративних будівель і дали мітингувальникам п'ять днів на їхнє звільнення. Рішення суду датоване 4 грудня.

Акція на Майдані Незалежності триває.