Корреспондент.net повністю наводить текст інтерв'ю Юлії Тимошенко, найвідомішого в'язня України для німецького видання Stern.
Євгенія Тимошенко по кілька разів на тиждень літає з Києва до Харкова. Минулого тижня вона висловила готовність передати запитання від Stern своїй мамі. Її мама відповіла на них письмово, олівцем, на тоненькому папері. Stern трохи скоротив деякі відповіді.
За словами німецьких лікарів з Charité, які вас неодноразово обстежували, вас мали прооперувати щодо грижі міжхребцевих дисків ще два роки тому. Як ви почуваєтесь зараз?
Сьогодні я можу сказати лише: стан мого здоров’я залишає бажати кращого. Проте я почуваю себе чудово. Адже Україна знову повстала проти ницості і мерзенності авторитарного режиму. Навіть тут, у в’язниці, можна відчути повітря свободи.
Ви відчуваєте біль?
Протягом довгого часу, постійно. Але все це можна витримати, коли в країні відбуваються такі великі речі.
Ви не хочете, щоб вас лікували у лікарні, де тримають в ув’язненні. Чому?
Хоча мене перевели до державної лікарні, моє перебування тут мало стосується медичного обслуговування. Мене закрили у камері. Я розумію, що лікарі, які залежать від влади і контролюються нею, не можуть мені допомогти, навіть якби захотіли. Багато з них відмовляли мені у допомозі, навіть коли я втрачала свідомість, або коли мене побили. Але я не відчуваю до них ненависті за це. Як політичний в’язень я знаю, які методи застосовуються, щоб зламати людину. Лікарі бояться втратити роботу, вони бояться покарання або репресій проти своїх родин.
Ви можете рухатися, вставати?
Через біль я змушена більшу частину часу лежати. Я б залюбки встала і пішла. Перш за все, для того, щоб бути на Майдані Незалежності в центрі Києва. Всіма моїми думками, моїм серцем, кожною клітиною мого тіла – я поруч з усіма тими, хто бореться за свободу та європейську Україну.
Ваша дочка Євгенія каже, що вона боїться за ваше життя. Наскільки серйозна ситуація?
Поки Віктор Янукович перебуватиме при владі, те саме може сказати кожна дочка про свою матір. В країні Януковича життя кожної людини знаходиться у небезпеці. Я дуже вдячна моїй дочці за її турботу і роботу, яку вона робить для мене. Але сьогодні на першому місці має стояти турбота про демократичну Україну. Українці сьогодні ведуть відкриту боротьбу проти цієї мафіозної влади. Нам не потрібно боятися, адже наше діло – праве.
Які умови ув’язнення у лікарні?
З 5 серпня 2011 року, тобто дня мого ув’язнення, я не була на свіжому повітрі. За мною цілодобово спостерігають численні відеокамери. Прилади для спостереження не видно, але я відчуваю їхню присутність. Я навіть не можу спокійно помитися. Це "телешоу" дуже на мене впливає. Воно має на меті тиснути на мене і знову, і знову мене ламати. Я мушу стискати зуби. Але я навчилася терпіти. Я знаю, що вони хочуть мене зламати, але їм це не вдасться.
Чого вам бракує найбільше?
Свободи. Вибачте за таку очевидну відповідь. Лише коли її втрачаєш, розумієш, наскільки вона важлива, як її необхідно цінувати. Мені бракує бути поруч з людьми. Лише тепер я розумію, наскільки дорога кожна хвилина, яку ти проводиш зі своїми близькими. Але можна залишатися вільним і за ґратами. Свобода – це внутрішній стан. Жодна стіна і жоден колючий дріт не відберуть у мене цю свободу. Вона – в мені, і вона мене ніколи не залишить.
Що ви бачите, коли виглядаєте з вікна?
Нічого. Вікна зафарбовані зсередини і ззовні. Кожного ранку і вечора я чую, як люди співають для мене на вулиці або читають вірші, щоб мене підтримати. Я також навчилася дивитися крізь зафарбовані вікна і стіни. Сьогодні я бачу і відчуваю, як гримить Майдан у Києві, як над моєї країною сходить сонце.
Як ви підтримуєте зв'язок із зовнішнім світом?
Мені не можна користуватися телефоном та Інтернетом. Моє єдине джерело інформації – телебачення, яке є дуже однобічним у нашій країні. Лише декільком людям дозволяється мене відвідувати. Навіть моїх захисників пускають до мене не завжди. Але я повинна змиритися з цими знущаннями. Янукович дав роботу сучасним катам. Вони – чудові психологи і знають, як зробити боляче людині, загнати її у депресію. Я їх не боюся, і я також не боюся їхніх методів катування.
Що може вас втішити?
Я дуже хочу вийти назовні і глибоко вдихнути свіжого повітря. Я дуже хочу знову побачити мою маму, поговорити з нею, зробити всі речі, які ми зазвичай робимо разом. Я декілька років не бачила стількох людей. Ось такі мої бажання. Поки що їх неможливо здійснити. Але я знаю, що правда – на нашій стороні. Я знаю, що за кожною зимою, якою б довгою вона не була, настає весна.
Що ви думаєте, коли бачите картинки з київського Майдану?
Я пишаюся тим, що я – українка. Особливо, коли українці піднімаються як єдина, незламна сила. Сьогодні на Майдан приходять ті, хто у 2004 році під час Помаранчевої революції сидів на плечах своїх батьків. На наших очах народжується нова нація.
Ще кілька тижнів тому Янукович твердив, що він хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Але це вимагало вашого звільнення. Ви розраховували вийти на волю?
Янукович ніколи не хотів підписувати цю угоду. Демократичні цінності ЄС – несумісні з його планом правити вічно. Він посилається на економічні проблеми, але насправді вони не грають жодної ролі. Він просто вирішив вступити до клубу диктаторів. Ніхто не повинен заважати йому відбирати у країни останні ресурси, заповнювати тюрми політв’язнями і після смерті передати правління своєму сину-мільярдеру.
Він не підписав угоду, тому що мав звільнити вас?
Його страх переді мною є настільки великим, що він вже не здатний його приховати. Але вимога європейців щодо мого звільнення мала, перш за все, стати перевіркою для нього. Чи в змозі він думати і діяти по-європейськи та запроваджувати європейські цінності? Він не пройшов цю перевірку. Януковичу краще мати заручницю у камері катування. Але я вже давно зверталася і просила європейських політиків підписати угоду, навіть якщо я залишуся за ґратами. Янукович не підписав угоду, тому що він вирішив бути диктатором.
Як відбуватиметься далі боротьба між президентом й опозицією?
Ми переживаємо найважчу кризу нашої новітньої історії. У нас є вибір між жорстокою диктатурою і поверненням в Європу. В демократичній державі люди можуть змінювати владу завдяки вільним виборам. В авторитарних режимах людей ведуть до урн лише для того, щоб зацементувати статус кво. Тоді країна або перетворюється на кладовище, або вона повстає. Україні більше немає чого втрачати. Янукович розуміє лише мову сили. Тому ми повинні мирно і впевнено продовжувати нашу боротьбу на вулиці.
Ви не боїтеся, що міліція знову застосує силу?
В ці дні мирних демонстрантів у Києві перед очима всього світу били до крові садисти з кийками, а потім кидали їх за ґрати. За що? За бажання бути Європою? На наших вулицях перебуває купа спецпризначенців, оплачуваних державою бандитів і бійців, кількість яких вже більша за армію. Вони готові вбивати українців, щоб захистити диктатора.
Що означає для України зближення з Росією?
Янукович очікує лише на оплату свого "історичного" рішення. Росія повинна дати йому вигідні кредити і знизити ціни на газ, які складають лише половину від ринкових. Він вважає, що ці політичні подарунки допоможуть йому втриматися при владі. Якщо він їх прийме, Україна знову потрапить на гачок Російської Федерації. Адже Росія вимагатиме заплатити за економічну допомогу підкоренням. Це може стати початком кінця нашої незалежності. З Росією ми втратимо все, що маємо.
Що повинен зробити ЄС, щоб підтримати Україну?
Безкінечні переговори з Януковичем взагалі не мають сенсу. Необхідно діяти! Необхідно нарешті запровадити санкції проти режиму. Потрібні заборони на в’їзд, їхні рахунки за кордоном треба заморозити. Необхідно, щоб експертні групи у складі дипломатів, слідчих і журналістів розслідували корупційні оборудки клану Януковича. З часу його приходу до влади державні підприємства систематично віддаються в приватні руки на непрозорих тендерах. Фірми, близькі до сім’ї президента і його синів, постійно отримують доплати. Але ці гроші не йдуть у бюджет, вони йдуть на закордонні рахунки президентської родини. Європа повинна зробити вибір між європейськими прагненнями українського народу і добробутом корумпованого диктатора. Я переконана, що політики демократичного світу зроблять правильний вибір.
Чи зможе Янукович втриматися при владі попри протести?
Жодна влада не здатна стримати мільйони людей. У вас в Німеччині також був подібний рух, у 1989 році, коли громадяни тодішньої НДР вийшли на вулицю. Спочатку їх було небагато, хтось над ними сміявся, але кожного разу їх ставало більше. Я закликаю всіх моїх співвітчизників залишатися мирними і наполегливими.
Чи приведуть Україну ці протести в Європу?
Я твердо вірю в те, що українці на Майдані переможуть. Вони доб’ються свого і досягнуть підписання угоди про асоціацію з ЄС. Або президент виконає їхні мирні вимоги, або народ обере собі нового президента.