Фото: АР
Україна зайняла 144-е місце серед 177 країн світу
У щорічному рейтингу Transparency International, провідної міжнародної громадської організації у сфері боротьби з корупцією, Україна посіла 144-е місце серед 177 країн світу. У порівнянні з минулим роком, Україна втратила один бал і набрала 25 балів зі ста можливих.
"Серед країн СНД позаду України перебувають тільки країни Центральної Азії. Згідно з Глобальним барометром корупції цього року, 80% опитаних українців вважають, що уряд неефективно бореться з корупцією", - розповіла в інтерв'ю ZN.UA регіональний координатор в країнах СНД Transparency International Світлана Савицька.
"Для всіх країн СНД надзвичайно гострою є проблема злиття бізнесу і держави, конфлікт інтересів. Розуміння суті конфлікту інтересів перебуває в зародковому стані в думках наших чиновників. Часто-густо зустрічаються ситуації, коли високопоставлені чиновники або члени парламенту є великими акціонерами і главами правління приватних компаній", - сказала вона.
За словами координатора Transparency International, в Україні спостерігається просто кричуще злиття бізнесу і держави: "Чиновники і парламентарії володіють бізнесами, і це вважається нормальним. Люди йдуть у систему влади для того, щоб просувати свій бізнес".
"В Україні високий рівень терпимості громадян стосовно корумпованості влади. Звичайні люди вважають нормальним, коли чиновник і бізнесмен - це одне і те ж обличчя", - наголосила Савицька.
За її словами, ЄС недостатньо багато зробив в Україні для того, щоб уряд провів хороші антикорупційні реформи. "Звичайно, в поточному році був прийнятий пакет антикорупційного законодавства. Але він фрагментарний. А закони, що стосуються конфлікту інтересів, є поверхневими", - резюмувала Савицька.
Раніше в Transparency International зазначали, що в Україні найбільш корумпованими сферами є політика та держзакупівлі.
Розмір "відкату" у сфері державних закупівель за останні 8 років збільшився більш ніж в 3 рази і сягає 60%, заявив президент творчого об'єднання ТОРО - контактної групи в Україні Transparency International Олексій Хмара.
"Після "помаранчевої" революції перші півроку взагалі не брали, потім почали брати відразу 30% - за ризики. Коли почалася криза, то в перший рік брали також 30-35%, оскільки були трохи проблеми з грошима. Зараз беруть до 50 - 60%", - сказав він.