Активісти української праворадикальної організації Правий сектор стали рушійною силою опору правоохоронним органам, коли мирний протест перейшов у фазу зіткнень. Журналісти Reuters поговорили з деякими членами руху і з'ясували, як вони ставляться до лідерів опозиції і які цілі ставлять перед собою.
"За нашою інформацією, Беркут почав використовувати армійські гранати зі шрапнеллю, від якої не рятує захисний одяг. Ми всі носимо бронежилети. Багато було поранено, у них дірки в руках і ногах, у багатьох проламані голови. Вони застосовують бойову зброю. А це означає, що ми не можемо захиститися цими щитами".
Влада називає їх терористами і фанатиками. Лідери опозиції поспішили відмежуватися від насильницьких методів протесту. Але і та, й інша сторони конфлікту змушені визнати: саме ці люди стали рушійною силою протесту, коли мирне протистояння перейшло у фазу зіткнень.
За деякими даними, біля витоків угруповання стояли футбольні фанати-націоналісти. Звідси і назва Правий сектор, що нагадує про трибуни на стадіоні. Ніхто не знає, скільки їх. Одні називають цифру 300 осіб, інші стверджують, що по всій країні наберуться тисячі. А в російськомовній соцмережі ВКонтакте у них більше 100 тисяч прихильників.
Саме вони, в основному, атакують спецназівців камінням та коктейлями Молотова. Як зброя в хід іде арматура, палиці, горюча суміш. Цілі у активістів амбітні.
"Ми вважаємо, що повинні захопити владу в країні. Не тільки в Києві і в урядовому кварталі. Ми все повинні захопити. Ми повинні паралізувати всю їхню діяльність, у всіх регіонах, де тільки можна".
Лідерів Євромайдану - Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Віталія Кличка, які почали переговори з владою і намагаються зупинити кровопролиття, - Правий сектор ні в гріш не ставить. Нові барикади ростуть зі снігу, а цього будівельного матеріалу в Києві предостатньо.