Сергій Арбузов, виконувач обов'язків прем'єра, за його словами, зараз перебуває на лікарняному - і при цьому керує Кабміном. У телефонному інтерв'ю Корреспондент.net політик заявив, що готовий піти в опозицію та кримінальної відповідальності не боїться.
- Де ви зараз перебуваєте? Кажуть, Арбузов виїхав з країни ...
А хто вам сказав, що я поїхав? Я розумію, що сьогодні курсує багато чуток, особливо в інтернеті, але я закликаю ділити їх, як мінімум, на два. Так - час зараз дуже складне. Але я не уявляю, як в цей складний час можна покинути ту сферу, якою займаєшся. Особливо, якщо від цього залежить нормальне життя мільйонів людей. Адже навіть під час революції повинні працювати магазини, банки, ЖЕКи, лікарні, підприємства ... Має працювати вся державна машина! І поки не призначений новий прем'єр-міністр, я буду виконувати свої обов'язки так, як і раніше. Не через якісь політичні мотиви, а тому що несу відповідальність за те, щоб країна жила у звичайному режимі - наскільки можна застосовувати слово «звичайному» в нинішніх умовах.
Зараз я перебуваю на лікарняному, але контролюю роботу державних органів. У середу планую провести засідання Кабміну. А після того, як буде призначено новий легітимний уряд, без зволікань передам всі повноваження новому прем'єр-міністру. Власне, на цю тему Кабмін уже зробив офіційну заяву.
- А де зараз президент?
Інформацію про його місцеперебування я, на жаль, як і ви, отримую зі ЗМІ.
- Ви відчуваєте особисту відповідальність за загиблих на Майдані?
Переконаний, що свою частку відповідальності повинен відчувати кожен політик, незалежно від того, перебував він у владі чи в опозиції. Адже це аксіома - вулиця починає «говорити» тоді, коли замовкають політики.
Отже, українські політики не почули один одного, не змогли зрозуміти, домовитися, піти на компроміс. У підсумку, країна заплатила дуже високу ціну. Жодне людське життя не коштує цього.
- Чи боїтеся тепер кримінального переслідування?
Цього повинен боятися той, хто порушив закон. Останні роки я робив все можливе, щоб у міру своїх повноважень максимально ефективно вибудувати роботу державної машини. Зокрема - фінансово-економічного блоку, соціальної сфери, своєчасної виплати зарплат і пенсій, підтримки малого та середнього бізнесу, боротьби з рейдерством і багато іншого. Мені нема чого боятися. Я готовий відзвітувати за кожен крок, за кожну дію на своїй посаді.
- Яким бачите своє політичне майбутнє?
Упевнений, що зараз політики повинні думати не про своє майбутнє, а про майбутнє країни, яка перебуває в дуже складній ситуації. Давайте говорити відверто - після трьох місяців протистояння країна в небезпеці. Над нею нависла реальна загроза дефолту і соціального колапсу. Поки що нам успішно вдавалося її стримувати. Сподіваюся, нова влада зможе продовжити нашу ефективну політику в цьому напрямку, незважаючи на всі складні умови.
Наразі дуже важливо вибудувати не тільки правильні відносини з міжнародними партнерами, але й правильно розпорядитися отриманою допомогою, вибудувати необхідні механізми. І тут потрібен чіткий і зрозумілий прагматичний підхід, а не політичні заяви.
Я завжди відносив себе до політиків-прагматиків. І займався не стільки політикою, стільки економікою і державним менеджментом. Саме тому працював у виконавчій владі, а не робив гучні політичні заяви. Вважаю, що такий підхід - правильний. Україні сьогодні потрібні професійні менеджери, фахівці своєї справи, а не полум'яні оратори. Потрібні люди, які виконують поставлені завдання і тримають своє слово. Власне, я звик працювати саме в такій системі координат.
Потрібно зрозуміти - час романтиків 90-их років минув. Зараз час - прагматиків-професіоналів, які здатні взяти на себе відповідальність. Сподіваюся, серед нової влади такі люди будуть. Якщо з мого боку буде потрібна якась допомога, то я готовий її надати. Насамперед для того, щоб Україна змогла максимально безболісно пройти цей складний період - без серйозних економічних потрясінь для громадян. Упевнений, що це - головне, чим повинні керуватися сьогодні політики незалежно від своєї політичної приналежності.
Настав час відкинути емоції і співпрацювати на благо країни, шукати спільних точок дотику, а не думати про свої рейтинги.
- Якби вдалося повернутися на три місяці назад, що б ви зробили?
Спробував би використовувати ще більше свого впливу, щоб налагодити діалог між владою і опозицією, більше доносити до людей те, що робить влада і чому. Я був упевнений, що в цьому плані використовую свої можливості на 100%. Мабуть, цього було недостатньо. Потрібно було працювати на 200%, 300%.
Мені шкода, що всі ці події почалися після Вільнюського саміту. Адже особисто я займався питанням євроінтеграції і до останнього був упевнений, що Україна підпише Угоду про асоціацію - говорив про це журналістам у кулуарах Саміту. І донині переконаний, що для України прийнятний тільки європейський шлях, йти яким потрібно обдумано. На жаль, владі не вдалося тоді пояснити людям своє рішення, і Україна отримала хвилю протестів, на яку, як виявилося, вище керівництво не змогло адекватно зреагувати, правильно оцінити ситуацію. Це ще раз підтверджує мої слова - політикам треба більше говорити не тільки між собою, але і з народом.
- Ваша особиста оцінка всього, що сталося на Майдані?
Можна давати скільки завгодно оцінок, говорити багато слів. Найбільш точним буде одне - трагедія. Трагедія для країни, для людей, для рідних і близьких загиблих. І я хотів би принести їм свої щирі співчуття.
Вихід тут може бути тільки один - вибудувати таку систему влади, за якої подібне не могло б повторитися навіть у теорії. Але робити це потрібно з холодною головою. Складно говорити про ефективну роботу держави, коли емоції б'ють через край. Ми, безумовно, повинні пам'ятати всіх загиблих у цьому протистоянні. Але помста і лють - погані порадники. Особливо у державних питаннях.
- Чим будете займатися, якщо втратите владні повноваження?
Ви знаєте, я не належу до тих політиків, для яких влада - головна мета їхнього життя. У мене інші принципи. Повторюся, я - економіст, менеджер, управлінець, який має достатній рівень професійної підготовки. Маю своє бачення, як повинна розвиватися демократична країна. А будь-яка демократія передбачає наявність опозиції. Якщо мій досвід і професійна підготовка не будуть затребувані в широкому коаліційному уряді, я готовий піти в опозицію - стежити за кожним кроком влади, фіксувати помилки і підказувати правильні дії.
Сподіваюся, що люди, які зі сцени Майдану говорили про демократію, не відмовляться від своїх заяв, не виступатимуть проти опозиції і не влаштовуватимуть полювання на відьом. В іншому випадку вони покажуть, що їхні гарні слова нічого не варті.