Україна збереже цілісність, але ситуація в країні залишиться напруженою. Про три сценарії розвитку подій розповідає Євгенія Вецько у №9 журналу Корреспондент від 7 березня 2014 року.
У суботу, 1 березня, в Україні зазвучали давно забуті слова «війна» і «мобілізація»: російська Рада Федерації дала добро президенту Володимиру Путіну на введення військ в Україну. Мета – забезпечити безпеку росіян, які живуть у країні, і Чорноморського флоту РФ у Криму.
Втім, фактичне вторгнення почалося ще 28 лютого: пост технічного спостереження на мисі Такіль зафіксував переліт понад десяти бойових вертольотів з боку Російської Федерації в Україну. 1 березня в порт Севастополя зайшли два великі десантні кораблі Балтійського флоту РФ – Калінінград і Мінськ, наступного дня – десантні кораблі Оленегорський гірник і Георгій Побідоносець.
Потім озброєні люди захопили будівлі Ради міністрів і Верховної ради АРК. Невідомі військові блокували українські частини в Севастополі, Керчі, Феодосії, а також захопили аеропорт Бельбек. В аеропорту Сімферополя з'явилися автоматники.
Офіційно Росія не оголошувала війну Україні. Навіть більше, Путін відхрестився від військових, які прибули до Криму.
«Подивіться на пострадянський простір: там повно форми, схожої на російську. Так підіть в магазини і купіть! Ні, це сили місцевої самооборони», – заявив лідер РФ на прес-конференції.
3 березня від Держприкордонслужби України надійшла інформація про скупчення військової техніки на території РФ поблизу українського держкордону в Харківській, Луганській і Донецькій областях. 4 березня російські військові почали відступ від кордонів України. Проте «сили самооборони» продовжують залишатися в Криму.
Путіна не лякають ні тиск Європи і США, які одностайно засудили агресію з боку РФ і пригрозили Кремлю санкціями, ні падіння курсу рубля і котирувань акцій російських компаній у середньому на 10%. І хоча прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україні поки що вдається уникнути «чорного» варіанту розвитку подій, експерти вважають, що розслаблятися країні зарано.
«Упевнений, що українська криза не завершена і ще будуть нові і нові загострення. Путін не збирається віддавати Крим», – вважає політтехнолог Тарас Березовець.
А колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов попереджає про можливі провокації: «На території України перебуває декілька груп російського спецназу, завдання якого – відкривати вогонь і вбивати російських громадян, російських військовослужбовців, щоб мати це як звинувачення. Саме так діяли російські частини на території Грузії в Південній Осетії».
Сценарій 1-й: на частини
Дії Кремля сьогодні передбачити досить складно. З одного боку, Путін заявляє про те, що Москва не розглядає варіант приєднання Криму до РФ. З іншого – в Держдумі готуються обговорити законопроект, що спрощує процедуру приєднання до Росії частини іншої держави, в пояснювальній записці до якого відкрито згадується Крим.
Експерт: Вчинки Путіна були нелогічними із самого початку, тому військовий сценарій виключати не можна. Але сьогодні він малоймовірний
Вчинки Путіна були нелогічними із самого початку, вважає глава Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, тому військовий сценарій виключати не можна. Але, на думку експерта, сьогодні він малоймовірний.
«Очевидно, що Путін «дає задню» за планом А», – каже народний депутат, колишній міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога.
Але у російського президента однозначно є і план Б, впевнений політик: проведення референдумів на півдні і сході, посилення сепаратизму, прискорене видавання паспортів РФ, економічний тиск і ще більша підтримка проросійських сил.
Крим готується до проведення референдуму про розширення повноважень автономії. Спочатку він був призначений на 25 травня, потім перенесений на 30 березня, а прем'єр-міністр АРК Сергій Аксьонов оголосив про те, що плебісцит відбудеться «ще раніше».
Але мова про вихід Криму зі складу України не йде, запевняє відомий кримський бізнесмен, народний депутат Лев Миримський.
«Буде винесено два питання: про економічну самостійність і повернення до Конституції 1992 року, коли у республіки були свій президент і незалежна зовнішня політика», – розповідає парламентар.
Такі питання піднімають і на сході країни. Донецька облрада прийняла рішення провести референдум, на якому буде визначено статус Донбасу. Луганські депутати вимагають від Верховної Ради призначити плебісцит з федералізації України.
«Сьогодні, не відмовляючись від нашого принципового ставлення до необхідності захисту рідної мови, необхідності проведення децентралізації влади та бюджетного федералізму, ми повинні розуміти, що ці та інші завдання стають здійсненними у разі досягнення головного – федеративного устрою України», – упевнений глава фракції Партії регіонів у Верховній Раді, колишній губернатор Луганської області Олександр Єфремов.
Про розкол України мали оголосити ще 22 лютого, на з'їзді депутатів південних і східних областей, розповідає новопризначений голова Дніпропетровської області Ігор Коломойський.
«Янукович повинен був зайти в зал і сказати: «Дорогі депутати, частина України захоплена. Але ми зараз за допомогою наших дорогих російських військ звільнимо Україну». Але він зрозумів, що нічого не виходить, і відлетів до Донецька», – розповів Коломойський.
Тепер про відділення від Києва в колишній столиці говорять більш ніж обережно.
«Харків'яни – за єдину Україну і за Харків у складі України», – заявив мер міста Геннадій Кернес, в минулому – активний прихильник Януковича.
Сценарій 2-й: федералізація
Щоб не допустити розколу України, новій владі потрібно піти на максимальні поступки півдню і сходу, вважають експерти. У першу чергу – позбутися дратівливих чинників.
«Заява [депутата від ВО Свобода] Ірини Фаріон про те, що дегенератів, які не розмовляють на «мові», треба саджати, або [лідера Свободи Олега] Тягнибока про те, що з Криму треба зробити область, – усе це лякає кримчан», – зазначає Миримський.
Також потрібно згадати про те, що принцип «переможець забирає все» – програшний, додає політолог Вадим Карасьов.
«Потрібно децентралізувати владу, дати містам і регіонам стільки прав, скільки вони можуть на себе взяти, – пояснює експерт. – А Криму дати право власної законодавчої ініціативи і зробити його бюджет незалежним від центрального».
Ще один крок – серйозна адміністративна реформа.
«Ніяких голів обласних адміністрацій не повинно бути. Краще нехай будуть представники президента. А якщо вже і залишати губернаторів, то не призначати їх, а проводити вибори», – радить Бала.
У цьому випадку, коли люди самі будуть обрати керівників, вже ніхто не стане кричати про «бандерівців», вважає аналітик.
Але, на відміну від Путіна, який вибрав для себе роль доброго поліцейського і вже пообіцяв Криму фінансову допомогу, Київ поки що спирається на метод батога. СБУ відкрила 11 кримінальних проваджень за фактами сепаратизму в автономії і південних і східних областях – за ст. 109 і 110 Кримінального кодексу.
«Це посягання на територіальну цілісність і захоплення державної влади в Україні», – пояснив глава відомства Валентин Наливайченко.
Так, кримінальну справу порушено проти Павла Губарєва, який проголосив себе донецьким «народним губернатором» .
Тим часом центральна влада навряд чи підтримає ідею проведення референдуму в неспокійних регіонах.
«Сьогодні жоден з чинних в Україні законів не визначає порядку проведення місцевих референдумів», – стверджують у Центральній виборчій комісії.
Єдина поступка стосується мовного закону – в.о. президента України Олександр Турчинов не підписав постанову про його скасування та пообіцяв розробити новий, більш досконалий проект.
Спробою стабілізувати ситуацію можна вважати призначення на губернаторські пости Дніпропетровської та Донецької областей бізнесменів Коломойського і Сергія Тарути. Турчинов розраховує таким чином підключити великий бізнес до захисту територіальної цілісності України. Політологи називають це рішення нестандартним, екстремальним, але в цілому вірним.
Федералізація України або як мінімум децентралізація влади на сході і розширення автономії Криму цілком вірогідні.
«Скорочення залежності від центральної влади, яка не до душі кримчанам, знизить напругу в суспільстві. Це найвірогідніший варіант вирішення конфлікту, – вважає військовий експерт Анатолій Лук'яненко. – Але тільки за умови, що будуть вирішені фінансові питання: Крим самодостатній на 30-35%, решту дотує Україна».
Сценарій 3-й: довга історія
Не виключено, що конфлікт з Росією переросте в перманентну кризу. Іноземні війська можуть залишитися в Криму ще на півтора року, прогнозує директор соціологічної служби Український барометр Віктор Небоженко.
«Проводиться провокація: вирізається татарська сім'я або сім'я російського військовослужбовця – і Путін вводить в Крим миротворчі напіввійськові сили», – припускає політолог.
Що стосується сходу, то Путін його втратив, вважає Небоженко. Можливість організації там партизанського руху вкрай низька, але в Донецькій, Луганській і Харківській областях з'являться реальні політичні сили, що вимагатимуть захисту російського населення, мови.
«Партія регіонів їх чавила. Але якби такі сили існували раніше, можливо, і не сталося б нинішнього конфлікту. Непогано було б, якби вони були представлені і в парламенті», – додає Небоженко.
Відносини Києва і Москви на цьому тлі будуть далекі від дружніх. Між главами двох держав не відновлені контакти. Путін, спілкуючись з журналістами, заявив, що не визнає нове керівництво сусідньої країни, і попередив, що Росія підвищить ціну на газ для України. За словами голови Газпрому Олексія Міллера, вже з квітня. Очевидно, що Києву варто забути про кредит, який Путін обіцяв Януковичу.
У нас будуть погані відносини, поки при владі в Росії Путін. Він робитиме все, щоб послабити країну. Успіх України – це неуспіх Путіна
«У нас будуть погані відносини, поки при владі в Росії Путін. Він робитиме все, щоб послабити країну. Успіх України – це неуспіх Путіна. Нам потрібно бути до цього готовими», – попереджає Бала.
Чим це загрожує для України? По-перше, серйозними економічними проблемами. Держава на межі дефолту, а стан конфлікту ще більше знижує рівень фінансової стабільності.
«Це негативно позначається на можливості приходу іноземного капіталу, незважаючи на зміну влади в країні, – каже заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Сіденко. – Тому необхідні заходи з мінімізації цих ризиків».
Багато що залежить від реформ, які проводитимуться. За словами експерта, зараз важливо дати можливість розвиватися малому та середньому бізнесу, реформувати ті органи держрегулювання, що самі по собі були фактором, які відштовхували інвестиції.
«Наскільки мені відомо, міністр економіки працює над цим питанням і скоро бізнес отримає перший позитивний сигнал», – сподівається Сіденко.
Природно, Україні не обійтися без допомоги Заходу, в першу чергу – МВФ. Місія фонду прибула в Київ для відновлення переговорів про надання кредиту, і прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк вже пообіцяв виконати всі умови фонду, щоб отримати $15 млрд.
Складніше буде Криму: конфронтація вже позначається на прийдешньому сезоні.
«Туристичні компанії відкликають завдатки. Кримчани не розуміють, яким буде сезон», – нарікає Миримський.
Якщо протистояння затягнеться, півострів взагалі може позбутися туристів, а це смертельний удар по регіону
Якщо протистояння затягнеться, півострів взагалі може позбутися туристів, а це смертельний удар по регіону.
Що стосується російського газу, то завдяки конфлікту у Києва з'являється шанс знизити залежність від Москви.
«Ми споживаємо енергії на одиницю ВВП у 2,8 разу більше, ніж країни Європи. У нас є що економити. Достатньо застосувати технології та методології Європи», – наголошує експерт з енергетики Володимир Майстришин. За його оцінками, Україна може скоротити енерговитрати на 30-40%.
Важливий крок – підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
«Підписати угоду, а потім говорити про членство в Євросоюзі. І, безумовно, ставити питання про членство в НАТО», – радить Бала.
Так чи інакше, необхідно буде відновлювати і дипломатичні відносини з Москвою.
«Ми не можемо спілкуватися з Російською Федерацією через паркан. Потрібно знизити рівень напруги. Звичайно, це непрості переговори , але їх потрібно вести. Від цього нікуди не дітися», – упевнений екс-губернатор Львівської області, регіонал Василь Горбаль.
Щоправда, в те, що це можливо за нинішнього керівництва РФ, експерти практично не вірять.
Плюс ситуації в тому, що на тлі внутрішніх і зовнішніх конфліктів зростає самосвідомість українців
Плюс ситуації в тому, що на тлі внутрішніх і зовнішніх конфліктів зростає самосвідомість українців. Черги у військкоматах, терпимість стосовно опонентів, готовність захищати свої права – тому підтвердження.
«Політика Кремля об'єднала людей, які три місяці тому один з одним і не віталися б», – переконаний соціальний психолог Олег Покальчук. На його думку, це один з маркерів стрімкого розвитку громадянського суспільства.
***
Цей матеріал опублікований в № 9 журналу Корреспондент від 7 березня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.