Корреспондент: Cхідний ексцес. За якими сценаріями може розвиватися ситуація на сході України і хто за цим стоїть

Корреспондент з'ясовував, хто стоїть за бунтом сепаратистів у східних областях України і за якими сценаріями може розвиватися протистояння, пише Дмитро Русин у №14 журналу від 11 квітня 2014 року.

Черговий сплеск сепаратистських настроїв у східних регіонах України влада прогнозувала ще минулого тижня. Щоправда, терміни називала зовсім інші: кінець квітня – початок травня.

«За нашою інформацією, на початку травня, а це 1 і 9 травня, планується також низка масових акцій, спрямованих на дестабілізацію ситуації в країні, для того щоб продовжувати акції Російської Федерації стосовно України, не дати нам можливості стабілізувати ситуацію країні», – заявляв минулого тижня віце-прем'єр України Віталій Ярема.

Про цю саму дату казав секретар РНБО Андрій Парубій і навіть озвучив сценарій: «Вісім південно-східних областей України, де планується ідентичний кримському сценарій захоплення облдержадміністрацій, державних установ, проголошення так званих народних губернаторів, а потім звернення до Росії з проханням про допомогу».

Помилилися тільки в часі і кількості гарячих точок. Харків, Донецьк і Луганськ вибухнули практично відразу після анонсу подій: захоплення будівель, проголошення незалежних республік, заклики до президента РФ Володимира Путіна ввести в Україну війська, вимоги провести референдуми про незалежність і приєднання до Росії і безуспішні спроби влади загасити пожежу.

«Влада не володіє ситуацією в цих регіонах. Вони проковтнули наживку, яку їм «злили» російські спецслужби, вони відрапортували і заспокоїлися, хоча їхню увагу просто приспали», – упевнений директор Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.

Російський слід

Очевидці подій підозрюють, що поряд з українцями в захопленнях адмінбудівель брали участь і громадяни Росії.

«У нас в Луганську перед штурмом була група людей, екіпірованих в однакову військову форму, бронежилети. По тому, як вони вимовляють «г», можна було зрозуміти, що це росіяни: так говорять у Ростовській області», – розповідає луганський блогер й активіст Сергій Іванов.

Основні вимоги Росії до України озвучив глава МЗС РФ Сергій Лавров: федералізація України, за якої кожен суб'єкт стає практично незалежним, а також статус державної для російської мови. Ці пункти дивним чином збіглися з вимогами і Партії регіонів, і протестувальників.

Регіонали вустами лідера своєї фракції в парламенті Олександра Єфремова поспішили відхреститися від звинувачень у пособництві.

«Це ті питання, які хвилюють жителів сходу», – заявив нардеп.

Щоправда, дискутувати про те, чи брали іноземці участь у штурмі, Єфремов не береться.

Заступник мера Луганська Олександр Ткаченко теж не може дати однозначної відповіді.

«Підійшли туди десантники. Чи були вони луганчанами, важко сказати. На мітинги в місто приїжджають і з області», – каже він.

А ось народний депутат, комуніст Спиридон Кілінкаров повністю заперечує участь росіян у мітингах.

«Там і так достатньо незадоволених владою людей – як у місті, так і в області», –наголошує парламентарій.

Проте в Києві стверджують, що без участі Росії сепаратистські мітинги не обійшлися. В.о. заступника голови Адміністрації президента Андрій Сенченко стверджує, що росіяни грали роль організаторів. І цим займалися співробітники головного розвідувального управління генштабу збройних сил РФ.

«У нас вже заарештовано кілька десятків людей, в тому числі ті, хто був законспірований в Україні протягом двох-трьох років», – розповідає Сенченко.

Не забули і про екс-президента Віктора Януковича.

«За нашою інформацією, це Янукович і його оточення через своїх довірених осіб все це організовує і фінансує. І у нас немає інформації про участь місцевих еліт у цьому процесі», – заявив в. о. глави АП, депутат від Батьківщини Сергій Пашинський.

У його партії впевнені: колишній глава держави збирається відколоти від України східні регіони, очолити їх і перевести під протекторат Росії. Щоправда, джерело Корреспондента у фракції Батьківщини не виключає, що такі заяви – лише одна з передвиборчих технологій штабу Юлії Тимошенко.

«Тимошенко добре виглядає на тлі ворога – Януковича, з яким вона може боротися», – каже співрозмовник видання, підозрюючи, що таким чином для неї створюють віртуальний образ противника.

У неофіційних бесідах представники влади говорять про активну участь лідерів східних регіонів і потуранні протестів.

«Не знаю, яка роль і мета у цих подіях [мера Харкова Геннадія] Кернеса: він то організовує акції, то сам же їх і заспокоює. А ось [донецький бізнесмен Рінат] Ахметов і Єфремов тактично грають на користь Росії, отримують від неї якісь дивіденди. Але більше у них свій інтерес – зберегти монополію в регіоні», – ділиться думкою джерело в РНБО.

Зазначимо, що Держфінмоніторинг незадовго до відновлення протестів заблокував банківську картку Єфремова – нібито за фінансування тероризму. Про це лідер луганських регіоналів сам повідомив на одній з прес-коференції .

«Ви можете зрозуміти, де я і де тероризм?! – обурювався Єфремов, спростовуючи свою співучасть в організації та координуванні протестів сепаратистів. – Це абсолютна брехня, яку тиражують заангажовані ЗМІ, навішуючи ярлики на опозицію».

Проте спостерігачі зазначають, що в Луганську, на відміну від Донецька і Харкова, сепаратисти не чіпали будівлю облради, перед якою проходив мітинг, і пішли через три квартали захоплювати будівлю обласної СБУ – служби, у сфері компетенції якої перебуває розслідування справ про тероризм.

У ПР також заперечують співучасть Ахметова в організації мітингів у Донецьку.

«Один з тих людей, хто може вирішити ці питання, – це Рінат Ахметов. А той, хто говорить, що це його інтерес, або помиляється, або спеціально робить усе для розколу країни», – переконує депутат Євген Геллер.

При цьому близький до бізнесмена парламентарій звертає увагу на те, що чинна влада не змогла вийти на контакт з протестувальниками, у той час як Ахметов вмовив їх відмовитися від активних дій.

Сценарій 1-й: на зрив

Протести на сході покликані зірвати вибори, вважає Парубій. У РНБО навіть організували штаб щодо запобігання зриву виборів. Однак у Центрвиборчкомі впевнені, що підстав для занепокоєння немає.

«Навіть якщо якісь дільниці на сході країни і не відкриються, то юридичних підстав для скасування виборів або невизнання їхніх результатів немає», – каже член ЦВК Андрій Магера.

За його словами, єдиною підставою для непроведення виборів може стати введення надзвичайного або воєнного стану.

Проросійський депутат Олег Царьов теж вважає, що події на сході країни можуть стати приводом для відмови у проведенні виборів.

«Треба спочатку змінити Конституцію, вирішити питання з мовами, з повноваженнями регіонів і тільки потім проводити вибори, – стверджує він. – Якщо ми зараз візьмемося за справу, до осені могли б провести їх. Я впевнений, що якщо сьогодні повідомити про це південному сходу, всі протести припиняться».

Микола Рудьковський, колишній колега Царьова по фракції Партії регіонів, навіть зареєстрував у парламенті постанову про введення на території трьох областей надзвичайного стану.

Влада публічно заперечує, що збирається вводити НС, за якого проводити вибори стане неможливо.

«Мова про надзвичайний стан та скасування виборів не йде», – переконує Сенченко.

Не вірять у такий сценарій і в Комітеті виборців України.

«Навіть якщо політики на південному сході закликатимуть зривати вибори, то люди все одно прийдуть на дільниці. Це буде, звичайно, не 80% населення, але явка 60% буде», – каже голова організації Олександр Черненко.

Він стверджує, що жителям регіонів, де тривають протести, незважаючи на заяви окремих політиків про відсутність для них альтернатив, є з кого вибирати.

«Зі «своїх» у них є [Михайло] Добкін, [Сергій] Тігіпко, Царьов, врешті-решт», – перераховує експерт.

Та й Тимошенко, якій приписують зацікавленість у зриві виборів через ймовірність її програшу, поки що публічно заперечує таку можливість.

«Я за проведення виборів 25 травня. Відтермінування є неприпустимим, оскільки дає певний час агресорам, щоб знущатися над країною», – заявила екс-прем'єр.

Щоправда, за інформацією джерел у Батьківщині, в її штабі остаточно ще не відмовилися від такого кроку, хоча сама Тимошенко вірить у свою перемогу і не налаштована на зрив.

Сценарій 2-й: домовимося

Зовні події в Харкові, Донецьку та Луганську нагадують ті, що відбувалися на Майдані в Києві. Навіть аналог Правого сектора з'явився – невідомі озброєні бойовики, які забарикадувалися в будівлі Луганської СБУ. Проте влада з таким порівнянням не згодна.

«На Майдані люди боролися проти режиму бандитів за свою свободу, а там люди закликають до розколу країни», – каже Сенченко.

З боку влади поки що видно тільки силові дії. СБУ почала проводити в регіоні антитерористичну операцію, внаслідок якої Харківська облдержадміністрація була очищена від загарбників, а 70 осіб заарештовано. А Рада посилила покарання за антидержавні дії аж до довічного ув'язнення.

«Ті, хто за гроші вийшов з бітами в руках, – ми їм порадили не порушувати громадський порядок. Щодо терористів, як і в усьому світі, буде застосовуватися зброя. З нормальними громадянами, які беруть участь у мітингах , ми вестимемо діалог і будуватимемо нормальні відносини», – заявив Сенченко.

Дії влади в опозиції захвату не викликають.

«Країна хвора на рак, а вони їй гірчичники виписують», – обурюється регіонал Борис Колесніков.

«Для початку їм треба дати чіткі меседжі, сказати: хлопці, ми готові на це, це і це. В іншому разі прогнози щодо розвитку ситуації будуть дуже поганими», – додає Геллер.

У регіонах побоюються чергового сплеску сепаратизму на травневі свята, коли на мітингу можна буде зібрати більше людей і за їхньої підтримки влаштувати чергову акцію

Тим часом у регіонах побоюються чергового сплеску сепаратизму на травневі свята, коли на мітингу можна буде зібрати більше людей і за їхньої підтримки влаштувати чергову акцію.

«Загострення пристрастей наростатиме. До мене вже підходять люди і кажуть, що «9 травня нас буде багато, і ми встановимо тут свої порядки», – ділиться луганчанин Олександр Ткаченко.

В інших містах схожа ситуація: атмосфера залишається напруженою, всі очікують найближчих свят для зібрання більшого числа учасників або рішення влади, здатного задовольнити протестувальників і їхніх лідерів.

Відповіді поки що немає, але, за інформацією джерел Корреспондента, між владою та опозицією йдуть переговори. У питанні російської мови до спільної думки поки не прийшли, а ось з приводу майбутнього статусу регіонів певна згода з'явилася. Доказом тому є відмова регіоналів від ідеї федералізації України.

«Усі ці питання [мови та розширення прав областей] можна вирішити за унітарного устрою держави», – каже Колесніков.

Однак остаточне вирішення проблеми, схоже, прийде ззовні. Держсекретар США Джон Керрі заявив, що досяг домовленості з Лавровим про проведення переговорів з Україною, в ході яких обговорять і конституційну реформу в країні.

У цих переговорах візьмуть участь представники України та ЄС. Лавров також підтвердив інформацію про такі переговори, які відбудуться наступного тижня. Швидше за все, Україну на них представить прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

На думку експертів, збити градус пристрастей у протестних областях переговори зможуть, якщо їхнім предметом стануть всі ті самі питання федералізації і російської мови.

«Люди чекатимуть їхнього закінчення і подальшої реалізації», – вважає директор Інституту української політики Костянтин Бондаренко.

Щоправда, велику роль у заспокоєнні гратиме українська влада і її ставлення до мітингувальників, а таких кроків вона поки що не робить, констатує політолог.

Тому не виключено, що травневі свята відбудуться бурхливо. Хоча наймасовіших протестів варто очікувати після 15 травня, коли люди отримають комунальні платіжки з цифрами згідно з новими тарифами.

Хроніки сепаратизму

Миколаїв

***

Цей матеріал опубліковано в №14 журналу Корреспондент від 11 квітня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.