Чому Захід воліє залишатися осторонь.
Хто допоможе Україні? - Foreign Affai
Неувага до внутрішніх проблем України є відображенням небезпечного нерозуміння поточних подій. Боротьба між Росією і Заходом це каталізатор, а не причина. Головні дійові особи цього конфлікту - субнаціональні регіони. Процес асоціації з ЄС, і особливо протести, репресії та проведена потім революція привели в дію давні протиріччя між ними. Якщо Київ не розбереться з регіонами і не створить більш легітимний децентралізований уряд, битву за Україну не виграє ні Схід, ані Захід. Країна буде розірвана на частини, пише американське видання.
Оскільки це внутрішня українська проблема (і залишиться такою, незважаючи на приєднання Росією Криму, зосередження десятків тисяч російських військовослужбовців на кордоні країни і захоплення проросійськими угрупуваннями міських адміністрацій на всьому сході України), її вирішення теж буде українським. Країна навряд чи зуміє врегулювати свої багатовікові розбіжності, але вона повинна, нарешті, створити інститути, які займуться вирішенням цієї проблеми, зазначає видання.
Концепція Путіна - Radikal
Події, що відбуваються в останні дні в південно-східних регіонах України, необхідно розглядати в рамках нової концепції Путіна як елементи, що завершують частину загальної картини, пише турецьке видання.
Думати, що Росія буде тільки спостерігати за подіями, що відбуваються в цій країні, хоча ступінь її залученості активно обговорюється, стане великою стратегічною помилкою як з боку Києва, так і з позиції Заходу. Те, що стратегічні помилки неминуче нівелюють тактичні успіхи - одне з першорядних питань, над якими всім сторонам необхідно подумати сьогодні, зазначає видання.
Німецький нейтралітет - The Wall Street Journal
У ході опитування, проведеного 31 березня і першого квітня, дослідний центр Infratest Dimap поставив німцям питання про те, яку позицію, на їхню думку, країна повинна зайняти в новому конфлікті між Сходом і Заходом. Лише 45% вважають, Німеччина повинна твердо дотримуватися західного альянсу. А 49% опитаних вважають, що країна повинна зайняти місце «посередині» між Росією і Заходом, пише американське видання.
Якщо більш детально розглянути результати цього опитування, які ще офіційно не опубліковані, можна побачити, що скептицизм щодо Заходу сильний серед молодих німців, більш освічених людей і тих, хто живе в колишній Східній Німеччині. Серед людей, молодших за 30 років, 60% заявили, що, на їхню думку, Німеччині варто зайняти більш нейтральну позицію. Опитування також демонструють, що німці менше, ніж громадяни інших європейських країн, підтримують економічні санкції проти Росії, і що багато німців готові визнати російську анексію Криму, зазначає видання.
Чому мовчить Захід? - Le Huffington Post
Європі та ООН необхідно діяти. Але ООН, як нам чудово відомо, не може зрушити з місця через вето Росії. Це видно в Сирії і ще помітніше в Україні. Як би то не було, якщо міжнародне співтовариство не займе гранично жорстку позицію, воно може заплатити в майбутньому куди більше, ніж це обіцяють будь-які підвищення цін на газ. Йдеться про повернення світового порядку зразка до 1945 року, коли все вирішують закон сильного і цинічний, неприкритий імперіалізм, якому вже не потрібні ніякі прикриття для порушення кордонів інших країн. За прикладами далеко йти не доведеться. Що відбудеться, якщо угорський популіст Віктор Орбан одного разу вирішить наслідувати приклад свого друга Володимира Путіна і вторгнутися до сусідньої Румунії (ультраправі вже котрий рік закликають його анексувати населену угорцями Трансільванію)? - пише французьке видання.
Того дня нам доведеться заплатити таку високу ціну, що навіть зліт тарифів на газ здасться повною нісенітницею. У цьому вся драма міжнародних відносин. Прецедент неминуче тягне за собою інші трагедії. Це стосується рішення США переступити через ООН для проведення каральних превентивних операцій в Іраку. Як і імперіалістичного цинізму Москви, що досяг небувалих висот. Європейський Союз поставив на карту честь, образ і майбутнє, проти волі вплутавшись в цю гру з Володимиром Путіним, зазначає видання.
Козирі сторін - The Guardian
Головний козир Путіна - реальна загроза військового втручання. Головний козир Заходу - небажання російського президента втілювати цю загрозу в життя, пише британське видання.
Інтервенція і анексія дорого коштуватимуть Москві. Західна Україна буде назавжди відчужена, а Росії дістанеться запущений регіон, невдоволення якого зараз спрямоване проти Києва, але може незабаром вдарити і по Москві. Крім того, між Росією і США з ЄС виникне практично нездоланна прірва, пише видання.
Нерішучість ЄС - La Razon
Слід визнати, що Володимир Путін, побачивши нерішучість Євросоюзу, не став надавати великого значення ультиматумам, що посипалися з Брюсселя. Російський президент розцінив це як чергову слабкість європейців у виробленні та проведенні «спільної зовнішньої політики», в основі якої лежить енергетична залежність Європи від поставок російського газу, пише іспанське видання.
Погроза припинити поставки газу перестала бути прихованим шантажем і стала інструментом тиску, зазначає видання.
Американська розвідка на допомогу - Foreign Policy
Серед тієї інформації, якою Сполучені Штати можуть ділитися з Україною, не побоюючись викриття важливих джерел та методів, супутникові знімки зниженою чіткості, що не дозволяють російським дізнатися про американські можливості. Про це повідомив колишній співробітник розвідки. Перехоплення російських систем зв'язку допоможе Україні краще зрозуміти, яка кількість військ перебуває в країні. Можна також повідомляти і про їхнє місцеперебування, заявив цей колишній співробітник, пише американське видання.
Основна частина американських розвідувальних відомостей про переміщення російських військ надходить від супутникової зйомки, про що повідомили два високопоставлені представники американської розвідки, пише видання.
За матеріалами inoСМИ.ru