Колишній глава держави покликаний досягти угоди щодо мирного вирішення конфлікту на Сході України
Воєнний конфлікт на Донбасі значно змінив політичну палітру країни. Одні політичні сили, дискредитувавши себе, втратили підтримку, інші взагалі практично призупинили свою діяльність, з'явилися нові, раніше не відомі гравці.
Водночас за час усієї кризи, що охопила країну від грудня 2013 року, популярно стало звертатися до старих політиків і раніше дуже впливових людей у країні. Так, ще Віктор Янукович проводив круглі столи з колишніми президентами для нормалізації ситуації в державі.
Запрошувала на круглі столи національної єдності Леоніда Кучму та Леоніда Кравчука і нова влада. Кульмінацією таких процесів стало призначення Петром Порошенком Кучми представником України на переговорах із Росією, ОБСЄ та сепаратистами з приводу мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.
Другий президент України виявився затребуваний у нових політичних реаліях і був включений у переговорний процес.
Корреспондент.net розбирався, як Кучма пройшов шлях від політика, проти режиму якого збирався перший Майдан, до представника інтересів країни, чий досвід виявився потрібний їй у найкритичніший момент її історії.
Довше за всіх
Леонід Кучма займав пост глави держави впродовж двох президентських термінів від 1994 до 2005 року. Саме за нього в України з'явилася своя Конституція і своя грошова монета - гривня. Епоху перебування Кучми при владі прийнято оцінювати неоднозначно.
З одного боку, будучи президентом, Леонід Данилович став фігурантом багатьох гучних скандалів. За нього у країні з'явилися олігархічні клани, благополучно розподілили між собою державну власність, з'явилося таке поняття як адміністративний ресурс. Його багато критикували за утиски громадянських свобод, проблеми зі свободою слова та іншими найважливішими елементами демократії, розгул чиновницького свавілля.
AP
В Азербайджані Кучму зображували, як одного із пострадянських диктаторів
Звинувачували Кучму у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, незаконній торгівлі зброєю, корупційних зв'язках з олігархами.
Закінчувалося його президентство акцією "Україна без Кучми" і Майданом, який вийшов протестувати проти старих, кучмістських устоїв. "Антикучмівська риторика" у 2004-му році була складовою частиною виборчої кампанії Віктора Ющенка. Втім, після інавгурації переможця для Кучми, який склав повноваження, вона не спричинила абсолютно ніяких правових наслідків.
AP
Кучма "розрулює" кризу під час Помаранчевої революції
До заслуг президента, окрім причетності до таких воістину історичних для країни подій, як Конституція та нацвалюта, прийнято відносити політичну стабільність у часи його правління, відсутність кровопролиття і мирну передачу влади, яку забезпечив саме він. Янукович закликав Кучму розігнати ще перший Майдан, чого тодішній президент не допустив, і що у нинішніх українських реаліях бачиться значним успіхом.
AP
Прес-конференція Кучми вже у жовтні 2005 року, після відходу з поста
Під час правління Ющенка Кучма відійшов у тінь, насолоджуючись політичною пенсією. Причому варто зазначити, що всі наступні українські лідери без винятку були вихідцями з його команди.
І Ющенко, і Янукович, і Тимошенко, і Порошенко у різний час співпрацювали з Кучмою і саме під його патронатом входили у велику політику.
З приходом до влади Януковича, ображеного на Леоніда Даниловича за нерозігнання першого Майдану і відмову таким чином захистити його інтереси, Кучма теж не потрапив ні під які санкції. Хоча тема вбивства Гонгадзе періодично і піднімалася, колишній президент так і не опинився під слідством, а його зять Віктор Пінчук зумів захистити свій бізнес і за Януковича.
З початком другого Майдану політичний досвід і статус Кучми стали затребуваними, спочатку для псевдо круглих столів, а незабаром і для реальних переговорів.
Переговори на Донбасі
З початком протистояння на Донбасі Кучма їздив по країні з національними круглими столами. Причому на них не соромився критичних заяв. Колишній президент відкрито заявляв, що Крим Україні вже не повернути і закликав владу бути більш рішучою, щоб не втратити і Донбас.
Також разом з іншими колишніми українськими президентами Кучма звертався до Володимира Путіна з вимогою припинити агресію щодо України і почати переговорний процес.
Саме в цей переговорний процес Кучма і був несподівано включений 23 червня.
Петро Порошенко ввів екс-президента як свого представника у тристоронній переговорній групі Україна - Росія - ЄС. Ця група повинна була провести першу зустріч із представниками сепаратистів від початку війни на Донбасі.
Коли з'ясувалося, що брати участь у зустрічі буде і Віктор Медведчук - екс-підлеглий Кучми, який допомагав президенту керувати державою весь другий термін його повноважень, поява колишнього глави держави у переговорах на Сході України стала більш зрозумілою.
23 червня Кучма повідомив, що на переговорах у Донецьку була досягнута згода сторін на припинення вогню до 27 червня.
Перемир'я, звісно, не особливо дотримуються, але для ситуації на Донбасі і перший крок до нього - уже великий прогрес.
Чому Кучма
Політолог Сергій Слободчук упевнений, що Кучма відповідає всім критеріям, необхідним для ведення переговорів. На його думку, вибираючи на цю роль екс-президента, Порошенко у першу чергу обирав людину, із якою у нього є позитивна історія взаємин.
Власне, такий кадровий метод Порошенка можна простежити за всіма його призначеннями.
Слободчук у коментарі Корреспондент.net нагадав, що Порошенко у кінці 90-тих – на початку 2000-них років входив у Верховній Раді 3-го скликання у пропрезидентську більшість. А потрапив до парламенту тоді Порошенко, висуваючись від Соціал-демократичної партії - провладної, прокучмістської партії, очолюваної ніким іншим, як тим самим Віктором Медведчуком.
AP
Кучма під час інтерв'ю у 2010 році
Крім того, за словами політолога у Кучми і Порошенка є досвід успішного вирішення проблем, зокрема, з обвинуваченням на адресу керівництва заводу "Ленінська кузня", що належав Порошенку у 2001 році.
Другий критерій, за яким Кучма, на думку політолога, був обраний Порошенком на роль парламентера - це статус, прийнятність і зрозумілість його фігури для другої сторони переговорів.
В умовах повної недовіри один до одного, які є на Донбасі, участь у переговорах впізнаваної фігури, у якої є досвід успішних відносин із Росією, може зрушити процес з мертвої точки
Водночас експерт вважає, що відправка Кучми на переговори - це можливість для Порошенка виграти час для прийняття рішень і можливість маневру, адже сам президент не бере участі у переговорах.
Не бере участі у них навіть людина офіційно пов'язана із його владою, а значить Порошенко безпосередньо не бере на себе зобов'язання і не дає обіцянок.
Підходить і Заходу, і Росії
Під час свого перебування при владі Кучма був прихильником багатовекторності у зовнішній політиці. За "шпагат" між Росією і Заходом його часто лаяли, зате він зміг зберегти нормальні відносини і з тими, і з іншими, що у його спадкоємців не вийшло.
AP
Кучма та Білл Клінтон у 1995 році
Кучма успішно вів переговори з Володимиром Путіним під час свого президентства, у зв'язку з цим він прийнятний переговорник для російської сторони.
AP
Кучма з Путіним
Захід теж підтримав його кандидатуру. Віце-президент США Джо Байден, який постійно перебуває на контакті з новою українською владою, позитивно оцінив залучення до тристороннього формату переговорів щодо ситуації на Донбасі Леоніда Кучми.
Особисті інтереси Кучми
Сам екс-президент зацікавлений в участі у переговорах, насамперед, через бізнес свого зятя Віктора Пінчука.
AP
Віктор Пінчук
Головна стаття заробітку Пінчука - експорт до Росії продукції його компанії "Інтерпайп" - безшовних труб. Російський ринок для Пінчука ключовий і проблеми з доступом на нього, що з'явилися, олігарху ні до чого.
Український де Голль?
Усе пізнається через порівняння і через 10 років, після перебування при владі Ющенка і Януковича, правління Кучми вже не бачиться таким жахливим.
Сергій Слободчук пов'язує таку ситуацію з тим, що традиційно роль державного правителя з роками набуває нової оцінки. Політолог пояснив, що у 2005 році Кучма йшов із влади на хвилі так званої "ситуативної непопулярності".
Тоді щодо Кучми переважали різкі оцінки. Актуально ще була "справа Гонгадзе", його звинувачували в торгівлі "Кольчугами", що, до речі, не підтвердилося. З часу оцінки кардинально не змінилися, але вони стали більш терпимі. За нього не було війни, він забезпечив компроміс під час Майдану
Експерт навів такі приклади переоцінки діяльності політичного лідера з історії.
Шарль де Голль йшов із влади безславно, на хвилі демонстрацій і протестів наприкінці 60-тих років, а зараз його називають найвеличнішим французом. Салазар був диктатором, а зараз, за всіма опитуваннями, він найкращий португальським політичний діяч
Можливо, час, кардинально змінить і сприйняття Кучми українцями, але для цього йому точно потрібно постаратися у переговорах на Донбасі.