Фото: facenews.ua
У парламенті є дуже активні радикальні групи, каже Погребинський
У новій Раді можуть з'явитися радикальні групи, готові йти врозріз з мирним курсом Порошенка, вважає Погребинський.
Депутати парламентської більшості майбутньої Верховної Ради підтримають мирний план Президента Петра Порошенка з врегулювання ситуації у Донецькій і Луганській області. Разом з тим, частина радикально налаштованих нардепів, які пройшли до нового парламенту, все ж спробують зірвати компромісний мир на сході країни. Таку думку у коментарі
Корреспондент.net висловив директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.
"У парламенті є дуже активні радикальні групи, які можуть перешкодити руху до компромісного миру. Все залежить від того, чи буде парламентська більшість дотримуватися курсу Президента. Там зібралася дуже неоднорідна компанія", - сказав він.
Разом з тим, політолог зазначив, що більшість парламентаріїв все ж виступає за мирне вирішення кризи. "Я думаю, що оскільки Порошенко поки орієнтований на мирне вирішення, або хоча б на мирну паузу, він теоретично може організувати у парламенті підтримку своїм курсом. І мені здається, що у парламенту є потенціал для підтримки мирного курсу президента. Цей потенціал є і у суспільства", - сказав він.
У свою чергу, політолог Олексій Голубицький у коментарі
Корреспондент.net зазначив, що радикальні настрої деяких новоспечених нардепів ніяк не вплинуть на позицію парламентської більшості щодо питання дотримання мінських домовленостей.
"Повинна бути єдина державна політика. Спочатку потрібно забезпечити виконання мінських угод, після цього можна вже вести якийсь діалог... Ми вже залучені попередньою Радою і президентом у цей діалог. Чи зможе нова Рада ввести його у русло конкретних умов, це інше питання", - сказав він.
Як повідомляв
Корреспондент.net, на початку вересня Президент України Петро Порошенко
озвучив свій мирний план з врегулювання ситуації на Донбасі, який складається з 14 пунктів, серед яких гарантії безпеки для всіх учасників переговорів; звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю і не скоїв тяжких злочинів; звільнення заручників; створення 10 км буферної зони на російсько-українському державному кордоні; відвід незаконних збройних формувань.
Після цього у зоні проведення антитерористичної операції шляхом багатосторонніх домовленостей кілька разів встановлювався режим припинення вогню, який все ж не зупиняв бойових дій у регіоні.