Донбас після виборів: нова війна або мирні переговориСюжет

Голосування сепаратистів загострило кризу на Донбасі і може привести до відновлення масштабних бойових дій в регіоні.

Вибори 2 листопада в ДНР і ЛНР привели до загострення ситуації на Донбасі.

Президент України Петро Порошенко засудив дії сепаратистів, звинувативши їх в ескалації ситуації і пообіцявши адекватну реакцію.

Уже сьогодні президент має намір обговорити з РНБО скасування закону про особливий статус для окремих районів Донбасу та внесення змін до планів дій України на проблемних територіях.

Сепаратисти ж навпаки вимагають від Києва визнання результатів виборів у ДНР і ЛНР.

Ситуація посилюється появою повідомлень про переміщення російських військових і техніки на непідконтрольних українській владі територіях.

Корреспондент.net розбирався, чого чекати від нового витка ескалації на Донбасі.

Порошенко обіцяє жорстку реакцію

Президент України ще в день виборів на Донбасі назвав голосування фарсом, який немає нічого спільного з волевиявленням народу.

Наступного дня - 3 листопада, у зверненні до нації глава держави більш детально роз'яснив своє ставлення до виборів сепаратистів.

Петро Порошенко скликав засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому планується "всебічно проаналізувати обстановку, внести необхідні зміни в сценарії наших дій - виходячи як з оптимістичних, так і песимістичних прогнозів".

Також президент має намір ініціювати скасування багатостраждального закону про особливий статус деяких районів Донецької та Луганської областей, який був ним же і запропонований.

При цьому Порошенко зазначає, що свого часу цей закон виконав надзвичайно важливу роль в зупинці зовнішньої інтервенції, мобілізації підтримки світом домовленостей, досягнутих в Мінську (Білорусь).

За його словами, проведення "виборів" у самопроголошених Донецькій і Луганській "народних республіках" різко загострило ситуацію на Донбасі.

"Ті широкі повноваження, які передбачав закон, ми готові надавати тільки легітимно обраним органам місцевого самоврядування. А не бандитам, які самі себе вінчають на царство", - наголосив Президент.

Порошенко додав, що влада готова прийняти новий закон про управління на даних територіях в разі виконання всіма сторонами мінських домовленостей.

     Ми готові будемо прийняти новий закон - при поверненні всіх сторін до виконання Мінського протоколу. У разі припинення вогню, створення буферної зони, встановлення контролю за кордоном. І зрозумілими кроками, які б означали задній хід бойовиків у питанні про так званих виборів 2 листопада

Новий закон повинен передбачати, серед іншого, бюджетну децентралізацію, дозволивши цим районам самим на основі власних ресурсів відповідати за своє фінансування.

Крім того, Порошенко розповів, що в майбутньому має намір ініціювати створення вільної економічної зони (ВЕЗ) на Донбасі і спеціальний режим торговельних відносин з Європейським Союзом і Росією.

За його словами, відновлення інфраструктури Донбасу здійснюватиметься з коштів міжнародного фонду, куди увійдуть також і кошти іноземних партнерів.

Президент зазначив, що ресурсів форду вистачить на відновлення пошкодженої інфраструктури за умови відновлення української влади, миру, спокою і безпеки.

У сепаратистів свій ультиматум

У ДНР і ЛНР не особливо переживають через можливе скасування українського закону, який так і не запрацював.

Самопроголошені "ДНР" і "ЛНР" "гарантують, що якщо Київ проявить розсудливість", то обрані 2 листопада "керівники республік будуть готові до продовження діалогу".

Про це йдеться в заяві, підписаній "першим заступником глави уряду ДНР" Андрієм Пургіним і "главою Верховної ради ЛНР" Олексієм Карякіним і поширеній увечері 3 листопада.

Сепаратисти кажуть, що їхні вибори не суперечать мінським домовленостям, як стверджує Порошенко, а навпаки проведені відповідно до них.

При цьому в ДНР і ЛНР звинувачують Україну в "порушенні домовленостей" і "спотворенні узгодженої редакції Закону про особливий статус Донбасу".

Сепаратисти впевнені, що в результаті "виборів" 2 листопада "народ сам наділив себе особливим статусом", тому "Києву доведеться рахуватися з думкою народу Донбасу, хоче він цього чи ні".

"Ніякі акти України, прийняті в односторонньому порядку без узгодження з новообраними органами влади ДНР і ЛНР, діяти на нашій території не будуть", - заявляють також вони.

"Ми закликаємо Київ дотримуватися мирного плану і припинити військовий і політичний тиск на Донбас. При цьому ми гарантуємо, що якщо Київ проявить розсудливість, обрані керівники будуть готові до продовження діалогу", - йдеться в заяві.

Сепаратисти обіцяють "дотримуватися духу Мінських переговорів" і заявляють про готовність "до відновлення всього комплексу зв'язків з регіонами України, до укладення угод з Кабінетом міністрів, підприємствами і організаціями України".

Сепаратисти також закликають Київ визнати "дієвим законодавчим актом особливий статус Донбасу".

Російські війська активізувалися

За даними групи "Інформаційний спротив" Росія розмістила 6 ракетних комплексів "Іскандер" в прикордонній з Донецькою областю України смузі, а також продовжує розгортати свою техніку на території Донбасу.

У Макіївці ж "озброєння і військова техніка, що прибувають з Росії, перефарбовуються під військову техніку Збройних сил України - у зелений матовий колір, з нанесенням двох паралельних білих смуг, номери техніки замальовують".

AP

Також зафіксовано прибуття з території РФ оптико-електронних комплексів розвідки і засобів повітряної розвідки для артилерійської групи, що підтримує БТГ противника на напрямку н.п. Куликове-Павлопіль.

Крім того, за даними групи "Інформаційний спротив" впродовж останніх діб прибуло близько 15 критих вантажівок з озброєнням та боєприпасами і до 100 осіб особового складу російської армії в Донецьк.

1 листопада біля Донецька була помічена колона військових вантажівок. Кореспондент британського видання The Telegraph Роланд Оліфант повідомив про пересування військової колони з "Градами" та іншою військовою технікою недалеко від Донецька.

За словами журналіста, він і його колега з BuzzFeed Макс Седдон бачили 62 зелених КамАЗи з трьома установкам Град і двома зенітними гарматами. Вантажівки без номерних знаків прямували до Донецька зі східного боку.

У США вже стурбовані повідомленнями про появу військової техніки біля Донецька.

Україна не буде бити першою?

Радник президента України Олег Медведєв вважає, що можливе скасування закону про особливий статус для окремих районів Донбасу не означатиме перехід до відновлення військових дій з боку сил АТО.

"Скасування закону абсолютно не означає переходу до відновлення військових дій. Українське керівництво залишається прихильним стратегії пошуку мирних шляхів у врегулюванні проблеми на Донбасі", - зазначив радник Порошенка.

Росію всі попереджають

У Росії так і не визначилися з офіційним визнанням виборів в ДНР і ЛНР.

МЗС Росії заявило, що Москва поважає волевиявлення жителів південного сходу України, і закликало до діалогу між Києвом і представниками Донбасу з урахуванням виборів.

США попередили Росію про ще більшу ізоляцію і введення нових санкцій, у разі визнання нею виборів сепаратистів.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила своє невдоволення щодо ролі Росії в конфлікті на сході України і не бачить підстав для скасування санкцій.

Заморожений конфлікт

Західніполітики і журналісти обговорюють ймовірність замороження конфлікту на Донбасі на довгі роки.
 
Головнокомандувач Об'єднаними збройними силами (ОЗС) НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав зазначає, що Москва зрушує кордон між Україною і Росією на захід.
 
"Ми бачимо, що справа йде до демаркації та розмиття чинного українсько-російського кордону", - сказав Брідлав.

"Я турбуюся щодо того, що за таких умов може створиться заморожений конфлікт", - наголосив він.