ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Корреспондент: Хто є хто у новому Кабміні

Корреспондент.net, 8 грудня 2014, 07:44
0
1600
Корреспондент: Хто є хто у новому Кабміні
Фото: УНІАН
Про кандидатури нових міністрів, яких затверджували "пакетом", депутати дізналися буквально за дві години до голосування

Ледве встигнувши розпочати роботу, уряд України вже зробив п'ять критичних помилок.

Тому в успішність нового складу Кабміну мало хто вірить, пише Євгенія Вецько в №48 журналу Корреспондент від 5 грудня 2014 року.

Із самого ранку в день затвердження складу Кабінету Міністрів під Верховною Радою на мітинг зібралися журналісти – протестують проти можливого створення Міністерства інформації. Поруч – медики й обдурені вкладники. З будівлі під куполом періодично виходять групи депутатів і журналістів: пленарне засідання вкотре переривається – Президент, прем'єр і лідери більшості ніяк не можуть домовитися про склад майбутнього уряду.

Довгоочікуваний список з'явився ближче до вечора. Народження нового Кабміну проходило досить болісно, і дитина цілком могла виявитися мертвонародженою. Які тільки прізвиська не придумали новоспеченим міністрам депутати, журналісти та експерти – «камікадзе 2.0», «уряд опалювального сезону», «Кабмін красивих імен». Дотепників можна зрозуміти: для критики на адресу нового Кабміну є як мінімум п'ять вагомих причин.

Не всім раді

Затвердження відбувалося "пакетом". Окремо затверджувалися тільки міністри за президентською квотою – глави Міноборони Степан Полторак і МЗС Павло Клімкін.

Решта складу уряду тасувалася кілька разів і була узгоджена тільки за дві години до голосування. Депутатів просто поставили перед фактом. Ні вивчити біографії потенційних міністрів, ні запропонувати свої кандидатури у них часу і можливості не було.

Самопоміч та окремі члени Блоку Петра Порошенка (БПП) вимагали персонального голосування щодо кожного чиновника, щоб "із самого початку не ставити хрест на парламентській культурі та регламенті". Але почуті не були.

Не зважили і на пропозицію дати майбутнім міністрам виступити з парламентської трибуни. 229 депутатів підтримали «мовчазне» голосування щодо Кабміну.

"Я підписався під кожною кандидатурою", – переконував депутатів прем'єр Арсеній Яценюк.

Такий підхід викликав невдоволення навіть у пропрезидентських депутатів.

«Інформацію щодо міністрів нам дали за кілька хвилин до першої спроби голосування. Фактично парламентарі повинні були проголосувати за людей, про яких дізналися за дві години до того. Без публічного обговорення. Навіщо тоді потрібен парламент?» – обурився представник Батьківщини Ігор Луценко.

Кіт у мішку

У «пакеті» народні обранці проголосували і за Юрія Стеця як міністра інформації. Тепер портфель у нього є, а міністерства поки що немає.

Та й сам факт появи нового відомства з дуже розмитими функціями викликає дуже багато запитань. Чим воно буде займатися? Чи не призведе його поява до цензури в українських ЗМІ? Чи не стане воно черговою годівницею?

«Немає грошей на танки, але є на «міністерство правди» – обурювалися активісти рухів Чесно і Стоп цензурі, які зібралися під Верховною Радою. – Ми не бачили жодного документа, який би пояснював, чим буде займатися це відомство».

«Сидить Віктор Федорович [Янукович] зараз в Ростові і заздрить, – казали вже в кулуарах. – Ціле міністерство, яке займається не зрозуміло чим. Він до такого не додумався!»

Проти виступають й експерти.

«Я не думаю, що може бути більш красномовним свідченням повернення в СРСР, ніж ідея створення Міністерства інформаційної політики. Це свідчить лише про одне – про непереборну жадобу повернення до культу керівної і спрямовуючої ролі партії, до чіткого визначення ворогів і попутників», – написав на своїй сторінці у Facebook Медіааналітик Сергій Рачинський.

Захід допоможе

Вперше в історії України членами Кабміну стали іноземці. Однозначного ставлення до того, чи варто підключати зовнішніх фахівців, не було навіть всередині пропрезидентської фракції.

Депутат від БПП Віктор Пинзеник за годину до голосування покладався на рішення фракції і від висловлювання власної позиції відмовлявся. Все той самий Луценко заявляв, що в Україні своя специфіка, яка може звести всі зусилля незнайомого з нею міністра нанівець.

Не кажучи вже про депутатів від опозиції.

"Ми не розуміємо, чому серед 40 млн осіб, які живуть в Україні, не знайшлося десяти людей, які були б громадянами України або хоча б етнічними українцями", – заявив глава фракції Опозиційного блоку Юрій Бойко.

Після чого депутати його фракції залишили сесійну залу.

Втім, троє призначених міністрів – Наталія Яресько, Айварас Абромавічус та Александр Квіташвілі – більше не є іноземцями. Всі вони у форс-мажорному порядку отримали українські паспорти. Про це, посилаючись на Луценка як на джерело інформації, першим повідав лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Пізніше новину підтвердив і нардеп від БПП Віктор Чумак.

«Щойно закінчилося засідання комісії з питань громадянства. Вони тепер громадяни України», – заявив Чумак журналістам у понеділок увечері.

Чи буде відхід у відставку супроводжуватися зворотною здачею громадянства, ні пропрезидентські депутати, ні самі міністри сказати не готові.

За зачиненими дверима

Точно так само керівники держави не можуть пояснити, за яким принципом вибирали кандидатів на посади. У списку з 20 членів уряду п'ятеро взагалі не мають досвіду роботи в тій сфері, якою будуть займатися, – міністр молоді та спорту Ігор Жданов, міністр екології та природокористування Ігор Шевченко, міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

Трохи кращі справи у міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина. Він цілих три місяці попрацював на посаді глави Нацкомісії регулювання ринку енергетики і комунальних послуг.

Дивно виглядає на посаді міністра культури В'ячеслав Кириленко. Є питання і щодо кандидатури міністра юстиції Павла Петренка, результати діяльності якого на цій посаді є досить суперечливими.

100%-во виправданим можна назвати хіба що призначення міністром соціальної політики Павла Розенка. Але, за чутками, він довго від своєї посади відмовлявся.

«Український народ вимагав відкритості, а отримав зачинені двері, за якими йде «договорняк», – прокоментував голосування за Кабмін депутат Володимир Парасюк.

Смертельний удар

Процес призначення уряду поставив під сумнів існування парламентської більшості. Підсумки голосування продемонстрували відсутність єдиної позиції з кадрових питань в коаліції загалом і в кожній з фракцій, що увійшли до неї, зокрема, в тому числі в пропрезидентському блоці.

Підсумки голосування продемонстрували відсутність єдиної позиції з кадрових питань в коаліції загалом і в кожній з фракцій, що увійшли до неї

Тим часом Раду ще чекає обрання керівництва парламентських комітетів, а також затвердження державного бюджету на наступний рік. Враховуючи те, як відбувався відбір кандидатів і процедура голосування, виникає питання, чи зможе коаліція зробити це, спираючись на власні голоси, або доведеться залучати позафракційників і депутатів з Опозиційного блоку.

Така можливість раніше неодноразово допускалася як самими народними депутатами, так і експертами, опитаними Корреспондентом. Внутрішні чвари, посилені поділом портфелів, на їхню думку, не дадуть коаліції розгорнутися на повну силу і прискорять її розвал. Політолог Юрій Романенко вважає, що коаліція може розвалитися дуже скоро – буквально на початку весни.


Обличчя нової влади

Людина Банкової

Геннадій Зубко (квота БПП)

перший віце-прем'єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ

47 років

На момент призначення – перший заступник голови Адміністрації Президента, у якій займався регіональною політикою і здійснював нагляд за роботою голів облдержадміністрацій. Політичну кар'єру розпочав у 2006 році на посаді депутата Житомирської міської ради п'ятого скликання. У 2012-му був обраний до Верховної Ради в одному з мажоритарних округів Житомирської області. Виступав проти об'єднання партій Фронт змін та Батьківщина, але в складі однойменної фракції все таки залишився. Виступає за проведення децентралізації влади.

Перший скандал

Валерій Вощевський (квота Радикальної партії)

віце-прем'єр

58 років

Конфуз трапився в момент представлення потенційного міністра у Верховній Раді. В особовій справі, розданій депутатам, було записано, що на Вощевського порушено кримінальну справу "за спробу вкрасти держпідприємство Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100". Нестандартний підхід до презентації майбутніх членів уряду повеселив депутатів. Глава Радикальної партії Олег Ляшко поспішив назвати це провокацією. У 2005-2006 і в 2008-2010 роках Вощевський очолював правління ВАТ ДАК Автомобільні дороги України. У березні 2010-го два місяці пропрацював главою Укравтодору при уряді Миколи Азарова. Новий віце-прем'єр вже виступив за приватизацію Укрзалізниці та Укравтодору.

Непотоплюваний

В'ячеслав Кириленко (квота Народного фронту)

віце-прем'єр, міністр культури

46 років

За час політичної кар'єри серед журналістів заслужив прізвисько «вічно молодий і перспективний». З 1993 року – член Народного Руху, в 1995-му ввійшов до його президії. Вперше обраний депутатом у 1998-му. Після помаранчевої революції очолив Міністерство праці та соціальної політики, а після відставки прем'єра Юлії Тимошенко пересів у крісло гуманітарного віце-прем'єра в уряді Юрія Єханурова. У 2009-му намагався займатися власним проектом За Україну!. Старий-новий віце-прем'єр активно виступає за українізацію інформаційного простору шляхом законодавчої підтримки українських виробників мультимедіапродукції, книговидавництва.

Молодість не порок

Ганна Онищенко (квота НФ)

міністр Кабінету Міністрів

30 років

До призначення очолювала Державну реєстраційну службу. Кандидат юридичних наук. У 2013 році представляла в Печерському суді Києва інтереси Арсенія Яценюка, який у той час очолював фракцію Батьківщини у ВР. Тоді суд зобов'язав Яценюка спростувати інформацію про організацію Андрієм Клюєвим провокацій на мітингу 18 травня 2013 року в Києві. З березня по травень 2014-го була заступником міністра юстиції під начальством однокурсника, прем'єра Павла Петренка.

Команда світу

Наталія Яресько (пропозиція Самопомочі, квота БПП)

міністр фінансів

49 років

У Кабінет Міністрів Яресько потрапила з подання мера Львова Андрія Садового. Співзасновник і виконавчий директор компанії Horizon Capital виросла в Чикаго в родині українців, які емігрували до США після Другої світової війни. Працювала у відділі економічної політики держдепу США за спеціалізацією СРСР. У 1992 році приїхала до Києва, де очолювала економічний відділ у посольстві США. Після завершення контракту Яресько залишилася в Україні. За час свого існування фонд Horizon Capital вклав в українські компанії понад $ 250 млн.

Айварас Абромавічус (квота БПП)

міністр економічного розвитку і торгівлі

38 років

Литовець за походженням, одружений на українці, живе в Києві. Очолював український офіс шведської інвесткомпанії East Capital. Управляв фондами East Capital Russian Fund і East Capital Eastern European Fund у розмірі понад 1 млрд євро. Компанія станом на 2012 рік інвестувала в Україну понад 1,5 млрд грн. До переїзду в Київ Абромавічус кілька років жив у Росії.

Александр Квіташвілі (квота БПП)

міністр охорони здоров'я

44 роки

Єдиний іноземець, який має досвід роботи в держструктурах. Після закінчення Тбіліського державного університету в 1992 році отримав ступінь магістра у США. До початку 2000-х працював консультантом у різних міжнародних організаціях в Азербайджані, Литві, Україні, Вірменії та Сербії. У 2008-2010 роках був міністром охорони здоров'я Грузії. Після цього очолював Тбіліський державний університет ім. Джавахішвілі. Відомий аналітичними роботами у сфері реформи охорони здоров'я та соціального захисту.

Другорічники

Сергій Квіт (квота БПП)

міністр освіти і науки

49 років

Колишній президент Києво-Могилянської академії, який зберіг пост, собі в плюс може записати новий закон про вищу освіту, який йому і його команді вдалося пролобіювати. Закон встановлює університетську автономію, підвищує статус зовнішнього незалежного оцінювання. Він також почав і частково провів евакуацію низки університетів з території, підконтрольній бойовикам ДНР і ЛНР, на нове місце. Підтримує 12-річку в середній школі, виступає за максимальне зближення стандартів освіти з європейськими.

Арсен Аваков (квота НФ)

міністр внутрішніх справ

50 років

Робота Авакова на посаді керівника МВС почалася зі скандалу – в березні під час затримання працівниками МВС загинув представник Правого сектора Олександр Музичко. З цього моменту почалося публічне протистояння міністра і прихильників Дмитра Яроша. До мінусів Авакова також зазвичай відносять той факт, що винні в загибелі людей на Майдані досі не покарані. У заслугу главі МВС ставлять придушення сепаратистів на початковій стадії їхньої діяльності в Харкові. Виступив одним з ініціаторів створення Національної гвардії, і саме під крилом МВС сформувалося багато добровольчих батальйонів. За любов до соціальних мереж його називають Facebook-міністром.

Павло Петренко (квота НФ)

міністр юстиції

35 років

З чинним прем'єром Петренко навчався на одному курсі. Зайнявши міністерське крісло як один з активістів Євромайдану, обіцяв навести лад у судовій системі й очистити її від неблагонадійних елементів. Але прийнятий закон про відновлення довіри до судової влади в Україні особливої довіри до суддів українцям не повернув. Міністр Петренко також запам'ятався обіцянками міжнародних судів з Росією з питань власності українських активів. Але й на цьому поприщі успіхів небагато.

Степан Полторак (квота Президента)

міністр оборони

49 років

Колишній начальник Академії внутрішніх військ МВС, кандидат педагогічних наук, доцент, генерал-майор. За зразкову службу нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. З квітня 2014 року Полторак керував Національною гвардією, а в середині жовтня, після того як Валерій Гелетей пішов у відставку, став міністром оборони. З волі Президента Полторак залишається на займаній ним посаді.

Павло Клімкін (квота президента)

міністр закордонних справ

46 років

Міністром Клімкін став у липні, після виконання його попередником Андрієм Дещицею скандальної пісеньки про президента РФ. На посту глави дипломатичного відомства провів ряд внутрішніх кадрових змін, активно відкликав послів і займався реформою дипломатичного корпусу. Володіє англійською, німецькою та французькою мовами.

Без досвіду роботи

Володимир Демчишин (квота БПП)

міністр енергетики та вугільної промисловості

48 років

У міністерське крісло перебрався з поста глави Нацкомісії регулювання ринку енергетики і комунальних послуг. Комісію очолив у вересні, незважаючи на відсутність досвіду в енергетичній сфері. Встиг зіпсувати стосунки з Яценюком, який на одній з нарад пообіцяв не тільки звільнити Демчишина, а й притягнути його до відповідальності через заяви про загрозу віялових відключень електроенергії. З 2008 року аж до призначення в НРРЕКП Демчишин працював начальником відділу в компанії Investment Capital Ukraine (ICU), яка належить нинішньому керівнику Нацбанку, Валерії Гонтаревій.

Ігор Жданов (квота Батьківщини)

міністр молоді та спорту

46 років

На дострокові вибори до Верховної Ради йшов у списку Батьківщини під № 10. Партія також  пролобіювала його на міністерське крісло. За роки трудової діяльності встиг попрацювати в юридичному управлінні Адміністрації президента, був помічником Леоніда Кучми, в апараті РНБО, у 2004 році став аналітиком виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка. Був у політраді партії Народний союз Наша Україна, заснував та очолив аналітичний центр Відкрита політика. А ось до спорту Жданов не має ніякого відношення.

Ігор Шевченко (квота Батьківщини)

міністр екології та природокористування

43 роки

Юрист. У 2011 році заснував Мерітократичну партію України (від латинського «мерітус» – гідний і грецького «кратос» – влада). Вів переговори про спільну участь у парламентських виборах з Анатолієм Гриценком та Віталієм Кличком, але союз не вийшов. З 2003-го Шевченко очолює Асоціацію правників України. Він заснував її разом з відомим юристом Олександром Падалком. Працював радником з питань залучення іноземних інвестицій прем'єра Тимошенко та мера столиці Олександра Омельченка.

Олексій Павленко (квота Самопомочі)

міністр аграрної політики та продовольства

37 років

Експерт з інвестицій. Випускник Києво-Могилянської академії і володар МВА школи бізнесу Nyenrode в Нідерландах. До 2009 року працював виконавчим директором в концерні Фокстрот, відповідав за управління та інвестиції в Україні та Молдові. Зараз Павленко називає себе партнером інвестиційної компанії Pharus.

Андрій Пивоварський (квота БПП)

міністр інфраструктури

36 років

До призначення міністром два роки займав крісло генерального директора групи Континіум волинських бізнесменів Ігоря Єремєєва і Степана Івахіва. До роботи на Єремєєва Пивоварський очолював інвестиційно-банківський департамент у консалтинговій компанії Dragon Capital. У Пивоварського західна освіта – ступінь магістра з міжнародного бізнесу та фінансів Fletcher School, Tufts University (США).

Найбільш неамбіційний

Павло Розенко (квота БПП)

Міністр соціальної політики

44 роки

Це призначення можна назвати чи не найбільш виправданим. На держслужбі Розенко з 24-річного віку. Двічі був першим заступником міністра соцполітики: у 2005 році у Кириленка, а в 2008-му – в Людмили Денисової. У 2006-2008-му керував департаментом соцполітики Секретаріату президента Віктора Ющенка. З 2010 до 2012 рік був експертом з соціальних питань у Центрі ім. Разумкова. З 2012 року – депутат від УДАРу, обраний заступником голови Комітету з питань соціальної політики та праці. На міністерську посаду, за чутками, не прагнув. Розенкові двічі пропонували роботу в уряді ще в лютому. Нібито і цього разу очолити міністерство він погодився далеко не відразу.

Віртуальне міністерство

Юрій Стець (квота БПП)

міністр інформаційної політики

38 років

Почав працювати журналістом у 25 років – репортером у Чернівецькій обласній Держтелерадіокомпанії. У політику потрапив у листопаді 2007-го за списком Народного союзу Наша Україна. У цьому ж році став членом наглядової ради 5 Каналу. Очолював комітет ВР зі свободи слова та інформації, у 2012-му пройшов до ВР за списком Батьківщини. Відомий близькими стосунками з Порошенком – у 2013 році дружина глави держави стала хрещеною матір'ю доньки новоспеченого міністра.

***

Цей матеріал опубліковано в №48 журналу Корреспондент від 5 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

СПЕЦТЕМА: НОВИЙ СКЛАД КАБМІНУ: ДОСЬЄ МІНІСТРІВ
ТЕГИ: журнал Корреспондентпарламентсклад
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах