ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Корреспондент: Доля «диктаторських» законів від 16 січня 2014-го

Корреспондент.net, 19 січня 2015, 12:10
15
852
Корреспондент: Доля «диктаторських» законів від 16 січня 2014-го
Фото: УНІАН
"Диктаторські" закони парламент минулого скликання приймав підняттям рук й у пакеті з іншими нормами

Корреспондент розібрався, які норми з "диктаторських" законів залишаються чинними і що чекає авторів скандальних документів.

Рівно рік тому прийняття «диктаторських законів» спровокувало масові заворушення в центрі Києва, пише Євгенія Вецько в №1 журналу Корреспондент від 16 січня 2015 року. Тодішня опозиція заявляла, що влада намагається позбавити українців громадянських свобод. Тепер у Народному фронті пропонують оголосити 16 січня чорним днем календаря.

«Я вважаю, що український парламент більше ніколи не повинен працювати в цей день», – каже заступник голови однойменної фракції Андрій Іванчук.

Але поки що влаштовувати собі позачерговий вихідний депутати не поспішають.

Загалом було прийнято 11 документів. Через тиждень після публікації під тиском вулиці і опозиціонерів дев'ять з них були скасовані. Без обговорення, пакетом. Політологи тоді назвали це великою перемогою Майдану й опозиції. А депутати, які підтримали скасування одіозних законів оплесками, чотири з дев'яти відразу прийняли повторно і без змін.

Друге життя отримав закон, що звільняв від сплати податку на додану вартість ввезення в Україну природного газу, закон про безоплатну правову допомогу та два політичних. Перший з них встановлює відповідальність за заперечення або виправдання фашизму, а другий – за осквернення і руйнування пам'ятників, присвячених Другій світовій війні.

Деякі були внесені до Верховної Ради знову. Як той самий законопроект про автоматичну фіксацію порушень Правил дорожнього руху («листи щастя»), який був зареєстрований уже 30 січня.

Автори документа запевнили журналістів, що плоди їхньої роботи не мають нічого спільного з політикою і «постраждали» тільки тому, що у суспільства виникли питання до процедури голосування, а ніяк не до змісту законопроекту.

Ні нашим ні вашим

«Насправді прийняті 16 грудня законопроекти мали мало спільного з порушенням прав людини», – впевнений адвокат Олександр Готін.

Але суперечки про те, чи варто вважати їх «диктаторськими» або «драконівськими», не вщухають донині.

Ці закони можуть викорчувати фундаментальні свободи – наприклад слова або зборів, запевняли у правозахисній організації Міжнародна амністія. Війною, оголошеною суспільству, назвали їх в Українській Гельсінській групі.

Але той самий закон № 3855, що забороняв рух транспортних засобів більше п'яти в колоні без узгодження з ДАІ, Готін, наприклад, вважає технічним.

«Ця заборона діє з 2001 року. Вона зафіксована в Правилах дорожнього руху», – нагадує юрист.

Що стосується інших документів, то і їх помилково подали суспільству як «диктаторські», впевнений Готін. Хоча б тому, що вони аналогічні нормам законів країн Європейського Союзу, США і Канади.

«Правда, покарання [в цих країнах] більш суворе», – додає експерт.

Наприклад, у Польщі за неповагу до суду передбачений штраф до 10.000 злотих (близько 43 тис. грн) або покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 14 днів.

«Зараз в польському сеймі розробляється проект закону, який забороняє брати участь у мітингах і демонстраціях людям, які закривають своє обличчя балаклавами або іншим одягом, – каже Готін. – У законодавстві Швеції це питання вже вирішене: тим, хто порушує заборону, загрожує штраф або позбавлення волі на строк до шести місяців».

Сухими з води

Представники колишньої парламентської більшості, які дружно підтримали скандальні документи, також вважають їх не настільки вже страшними й антидемократичними. І стверджують, що під час їхньої підготовки орієнтувалися на європейський досвід.

«Сьогодні всі мислять категоріями певних штампів: якщо закони були прийняті 16 січня – вони апріорі «диктаторські». А всі, хто за них голосував, – негідники, і крапка. А копни трохи глибше – ніхто достеменно і не знає, що ж являють собою ці закони», – каже народний депутат Сергій Ківалов.

Сьогодні Ківалов не входить у жодну з фракцій, а в минулому займав позицію одного з речників Партії регіонів у парламенті.

У нинішньому скликанні Верховної Ради працюють 62 депутати, які голосували за ці закони. Після дострокових парламентських виборів 22 з них відкликали свої голоси. Однак ніякої юридичної відповідальності за минулорічне голосування не матимуть ні ті, хто залишився при своїй думці, ні ті, хто поспішив у прямому сенсі переписати минуле.

«Це були політичні рішення. Поки що слідство не вбачає в їхніх діях складу злочину», – заявив глава Генпрокуратури Віталій Ярема.

Кому не пощастило, так це екс-депутатам Володимиру Олійнику й Ігорю Калетнику. Їхні дії як організаторів прийняття законів силовики класифікували як зловживання службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу, ч. 2) та службова підробка (ст. 366 КК, ч. 2). Якщо суд доведе їхню провину, то політикам загрожує позбавлення волі терміном до восьми років.

Правда, притягнути їх до кримінальної відповідальності буде проблематично, стверджує Готін. За його словами, у травні Верховна Рада виключила із КК норму, що передбачає відповідальність за такі дії.

«Справу порушили, а що тепер з нею робити, ніхто не знає», – зазначає адвокат.

Постраждали тільки ті депутати, які претендували на керівні посади в новому парламенті. Коаліція не дала їм можливості очолити профільні комітети.

«На фракції ми поставили питання про те, що принцип пропорційності потрібно враховувати, – пояснив позицію більшості представник Блоку Петра Порошенка Микола Томенко. – Але ті, хто голосував за закони 16 січня, не мають морального права очолювати комітети».

В Опозиційному блоці заявили, що таким чином «фактично перекреслено довіру до парламенту як демократичного органу». І демонстративно відмовилися від посад. Але координатор коаліції Юрій Луценко вважає, що це просто красивий жест.

«Ми пішли їм [Опозиційному блоку] назустріч, запропонували три комітети, але вони хочуть не просто три комітети, а саме ті, які вони хочуть», – заявив один з лідерів БПП.

Ті, хто встиг відкликати свої голоси, також нічого не отримали. Їхні кандидатури теж не стали розглядати під час обрання голів комітетів.

По-новому

Втім, і новій більшості вже є чим пишатися. Депутати «повернули» цілий ряд законопроектів, прийнятих 16 січня.

Одним з найбільш суперечливих став закон про заочне кримінальне провадження. Причому проголосований у жовтні є набагато жорсткішим, ніж прийнятий на початку року. Формально він приймався під певну мету – заочно судити екс-президента Віктора Януковича, який втік із соратниками, і конфіскувати їхнє майно.

«У січні його приймали, щоб засудити Юлію Тимошенко. Тепер під Януковича, – визнає міністр інформаційної політики Юрій Стець. – Але ситуації не можна порівнювати. Тоді мова йшла про те, що, можливо, людина щось вкрала, а тут про масове вбивство українців».

Але юристи попереджають: документ можуть використовувати набагато ширше – від рейдерства до політичного шантажу.

«У цьому законі є багато питань. Його можуть використовувати для розправи над звичайними людьми, – попереджає юрист Микола Лукаш. – Простими словами – людина виїхала за кордон, в цей час її звинувачують у фінансуванні сепаратизму, судять і забирають усе майно на користь держави. Потім через аукціон будинок і бізнес переходять потрібним людям. Після повернення можна, звичайно, подати апеляцію. Але сенсу вже від цього?»

Другий закон стосується самих народних депутатів. Документом під реєстраційним номером 1235-VII спрощено процедуру надання згоди Верховної Ради на притягнення членів парламенту до кримінальної відповідальності.

Також прийнятий закон про попереднє затримання на 30 діб до санкції суду.

«У Конституції – 72 години, – нагадує Готін. – Тому цей документ – це порушення Основного закону».

Але найбільше запитань викликала ініціатива колишнього прес-секретаря Порошенка Ірини Фриз.

«Заклик до відмови працівника правоохоронних органів, військовослужбовця Держприкордонслужби, Збройних сил, Національної гвардії, СБУ виконати наказ начальника у сфері захисту територіальної цілісності, державного кордону, суверенітету, протидії збройної агресії карається позбавленням волі на термін до трьох років», – ідеться в тексті підготовленого нею документа.

Якщо ж такі дії правоохоронець здійснить у воєнний час, його можуть посадити на вісім-десять років. У нинішній редакції КК таких норм немає. Цей закон порушує права людини, стверджують юристи та правозахисники. Правда, поки що загрози його прийняття немає. Депутат відкликала документ на доопрацювання.


На місці стій

Більшість «диктаторських законів» в тому чи іншому вигляді залишилася чинною

№ 2178

встановлює відповідальність за осквернення або руйнування пам'ятників борцям проти нацизму в роки Другої світової війни

повторно проголосований 28 січня 2014 року

№ 2179

вводить відповідальність за заперечення чи виправдання злочинів фашизму

повторно прийнятий 28 січня 2014 року

№ 3587

запроваджує механізм заочного кримінального провадження

проголосований 7 жовтня 2014 року

№ 3883

спрощує процедуру надання згоди Верховної Ради на притягнення депутата до кримінальної відповідальності

прийнятий 6 травня 2014 року

№ 3879

вводить кримінальну відповідальність за наклеп у ЗМІ та інтернеті, забороняє мітингувати в масках або шоломах і без дозволу ДАІ рухатися в колонах з більш ніж п'яти машин

скасований

№ 3855

робить законною автоматичну відео- та фотофіксацію порушень ПДР

зареєстрований знову 30 січня 2014 року

№ 3837

вводить відповідальність за адміністративні порушення під час футбольних матчів

скасований

№ 3853-1

звільняє імпорт природного газу від сплати податку на додану вартість

прийнятий без змін 28 січня 2014 року

№ 3893

знімає кримінальну відповідальність зі співробітників Беркута – учасників подій на Майдані 30 листопада і на вул. Банковій 1 грудня

скасований

№ 3792

передбачає відстрочення початку надання безоплатної вторинної правової допомоги

повторно проголосований 28 січня 2014 року

№ 3000

державний бюджет України

залишився чинним


Європейські принципи

Найбільш резонансні норми мають свої аналоги в законодавствах іноземних держав

 

Рух у колоні більше п'яти автомобілів без узгодження з ДАІ

 

Україна – позбавлення прав на термін від 1 до 2 років з можливим вилученням транспортного засобу

Польща – штраф у розмірі до 3.000 злотих (близько 43 тис. грн).

Участь у зборах і мітингах у масці, шоломі або з використанням інших засобів або способів маскування

Україна – 15 діб

Польща – штраф 1.000 злотих (близько 4,3 тис. грн) або адміністративний арешт терміном до 14 днів

Швеція – штраф або позбавлення волі терміном на 6 міс.

Канада – до 10 років позбавлення волі

Відповідальність за наклеп

Україна – штраф, виправні роботи або обмеження волі строком до 2 років

Швеція – штраф або позбавлення волі на 2 роки

Порушення правил проведення мітингів

Україна – штраф або ув'язнення терміном до 10 діб

Великобританія – штраф до ₤ 5.000 або позбавлення волі на строк до 10 років

Німеччина – до 1 року ув'язнення

Італія – штраф у розмірі завданого збитку або позбавлення волі на 1 рік

США – до 10 років ув'язнення

Франція – штраф до € 75.000

Розповсюдження і виготовлення екстремістських матеріалів

Україна – штраф від 200 до 800 мінімумів доходів громадян з конфіскацією матеріалів

Іспанія – позбавлення волі на термін від 1 до 3 років та штрафні роботи від 6 до 12 місяців

Німеччина – позбавлення волі на строк до 5 років або штраф

Болгарія – позбавлення волі на термін до 3 років або штраф у розмірі до 5.000 левів

***

Цей матеріал опубліковано в №1 журналу Корреспондент від 16 січня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Свобода словажурнал Корреспондент
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах