ГоловнаУкраїнаПолітика
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Напередодні "Мінська-2": чого хоче Україна?

BBC Україна, 10 лютого 2015, 08:25
0
879
Напередодні  Мінська-2 : чого хоче Україна?
Фото: Reuters
Експерти кажуть, що Києву потрібно наполягати на підтвердженні мінських домовленостей від минулого вересня

Прогнозувати результати "другої мінської зустрічі" – досить складно

Прогнозувати результати "другої мінської зустрічі" – досить складно бодай тому, що досі не відомо, чи справді у середу до білоруської столиці з’їдуться лідери Німеччини, Франції, Росії та України.

Утім, ВВС Україна за допомогою українських політологів вдалося визначити, які основні вимоги висуватиме до документу, котрий там обговорюватиметься, офіційний Київ, і які формулювання ймовірних "других мінських домовленостей" його влаштують.

Вереснева угода

Українські експерти сходяться на думці: під час зустрічі у столиці Білорусі Петрові Порошенку потрібно стояти на позиції, котрої він притримується нині – про необхідність чіткої реалізації "перших мінських угод", підписаних у вересні минулого року.

Тоді Тристороння контактна група підписала протокол з дванадцяти пунктів, серед яких, зокрема, були: двостороннє припинення вогню, постійний моніторинг українсько-російського кордону, амністія учасників зіткнень зі сторони сепаратистів, децентралізація влади в Україні, проведення дострокових місцевих виборів на Донбасі та негайне звільнення усіх заручників.

Ці домовленості були неоднозначно сприйняті в українському політикумі та експертному середовищі.

Натомість хвилю критики викликали ухвалені 16 вересня минулого року закони про амністію та особливий порядок самоврядування у деяких районах Донбасу. За документи, спрямовані на реалізацію мінських домовленостей, парламент голосував на закритому засіданні, без обговорення та навіть з вимкненим табло.

"Якби ці закони не були прийняті, на Україну можна було б покласти відповідальність за зрив мирного процесу", - заявив тоді Петро Порошенко.

Натомість Росія, за визнанням України та низки західних країн, не поспішає виконувати положення мінського протоколу.

"Зараз зрозуміло, що мінська угода попри всі її недоліки виявилася найсприятливішою для України. А відверте порушення їх Росією поставило її на грань дипломатичної катастрофи", - каже політолог Тарас Березовець.

Відповідно, зараз Київ повинен наполягати на тому, аби ключові пункти мінських домовленостей у новому документі залишилися незмінними, стверджують співрозмовники ВВС Україна.

Це співпадає з риторикою президента Порошенка: саме про необхідність повного дотримання мінських домовленостей він говорив на минулих вихідних на Мюнхенській конференції з безпеки.

Припинення вогню

Однак, констатують експерти, Росія, швидше за все, пропонуватиме змінити положення минулорічного меморандуму або й ухвалити принципово новий документ.

Низка ЗМІ вже опублікували набір пропозицій, які нібито висуває до цієї угоди Росія, однак офіційного підтвердження ці тези досі не отримали.

"Визнання псевдовиборів (проведених бойовиками 2 листопада минулого року – Ред.) чи нової лінії розмежування (Київ наполягає на тому, що будь-які домовленості повинні базуватися на лінії від вересня минулого року, натомість бойовики хочуть зафіксувати нинішню лінію розмежування – Ред.) для України прийнятними не будуть, домовленості на цих підставах є дуже малоймовірними", – каже політолог Юрій Якименко.

А політолог Олексій Гарань називає неприйнятними для Києва згоду на федералізацію України та визнання автономності сепаратистських утворень, тим більше, у межах цілих Донецької та Луганської областей.

"Головне – це досягти домовленості про реальне припинення вогню. Думаю, цього досягти можна. А подальші кроки – предмет наступних переговорів", – констатує експерт.

Позиція Росії

Утім, експерти сходяться на думці про те, що критичним чинником, який впливатиме на можливість досягнення нової угоди та її формат, є позиція Росії.

"Остання ескалація напруги на Сході мала на меті посилення Росією своїх переговорних позицій. Так вона намагалася підвищити ставки, посунути лінію розмежування, захопити ще якісь населені пункти", – припускає Олексій Гарань.

Фактично про те саме у понеділок у своєму Twitter написав колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. За його словами, перед мінською зустріччю у середу варто очікувати наполегливих "російських спроб захопити Дебальцеве".

Новинні повідомлення про нові бойові сутички біля цього стратегічно важливого пункту у понеділок увечері підтверджують ці похмурі прогнози.

Передбачити ж поведінку Росії у ширшому сенсі наразі дуже складно, констатують політологи.

Одна крайність у подальшому розвитку подій – врегулювання конфлікту на Донбасі, інша – повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, кажуть політологи. Зрештою, нагадує Тарас Березовець, президент Франції уже відкрито вживає слово "війна" у якості одного з варіантів розвитку "української кризи".

"Найімовірнішим сценарієм наразі виглядає заморожування конфлікту. Бойові дії на якийсь час припиняться, однак Росія продовжить підтримувати ДНР та ЛНР, а Україна їх так само не визнаватиме. Ця ситуація буде невигідною для всіх сторін конфлікту, бо буде лише продовженням нинішньої ситуації, відтягуванням рішення", - прогнозує Юрій Якименко.

Чи буде зустріч?

У той же час, досі ніхто не має цілковитої впевненості, що "друга мінська зустріч" взагалі відбудеться.

У неділю, вже після зустрічі з лідерами Німеччини та Франції, які прибули до Москви з Києва, Володимир Путін обмовився, що зустріч у "нормандському форматі" відбудеться, якщо до того часу "вдасться узгодити низку позицій".

У той самий день четверо учасників ймовірної зустрічі провели телефонну розмову, у ході якої узгодили алгоритм підготовки до зустрічі у середу.

Спочатку, повідомила прес-служба Петра Порошенка, у Берліні для експертних консультацій зустрінуться представники МЗС чотирьох країн.

У вівторок має відбутися зустріч Тристоронньої контактної групи – Леоніда Кучми, Михайла Зурабова та Хайді Тальявіні – "за участю підписантів мінських домовленостей". З цих слів можна зробити висновок, що на ній планується присутність "лідерів" самопроголошених "республік" Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького.

Лише на наступний день у Мінську мають провести переговори Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель.

Тарас Березовець звертає увагу на напружене інформаційне тло підготовки до цієї зустрічі: західні ЗМІ протягом останніх днів опублікували одразу кілька "витоків", згідно з якими сторони переговорів продовжують обмінюватися ультиматумами різних конфігурацій.

"Ці "витоки" підвішують ситуацію. Чи відбудеться у середу зустріч взагалі, стане зрозуміло вже у понеділок. Чи можливий взагалі якийсь компроміс, покаже зустріч на рівні представників МЗС. Якщо після неї Лавров почне метати громи і блискавиці, це означатиме, що зустрічі у середу не буде", – констатує експерт.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах