Корреспондент поставив 5 запитань Валерію Рябих, директору з розвитку компанії Defense Express.
Експерт-аналітик у сфері військово-промислового комплексу й оборони розповів про ситуацію навколо виведення військ з Дебальцевого. Матеріал опубліковано в №7 видання від 20 лютого 2015 року.
1. З чим пов'язане відведення українських військ?
- Конфігурація лінії зіткнення, яка включала в себе так звану Дебальцевську кишеню, природно, була невигідна для ЗСУ з точки зору утримання позицій. Набагато логічніше відійти на лінію Миронівка – Світлодарськ, де існують природні перешкоди для ворога, які обмежать можливість для подальшого поширення самопроголошених республік.
2. Які будуть наслідки цього кроку у військовому плані? Чи посиляться сепаратисти?
- Посиляться чи ні, не можна сказати. Потрібно зазначити, що Дебальцевська операція вже зіграла свою роль, тому що відтягувала велику кількість сил і засобів сепаратистів, і, крім того, через це горнило пройшло багато так званих російських добровольців, які назад додому поїдуть в трохи зміненому вигляді.
Дебальцеве більше не було сенсу утримувати. Це досить оптимальне і мудре рішення українського військового керівництва
Втрати там могли бути набагато більшими, це факт. Тут потрібно виходити навіть з того, що для ЗСУ в обороні перебувати в будь-якому випадку вигідніше, тому й втрати можуть бути на порядок нижчими. Дебальцеве більше не було сенсу утримувати. Це досить оптимальне і мудре рішення українського військового керівництва.
У зв'язку з відведенням військ з Дебальцевого настає така пауза, під час якої світ придивлятиметься до дій бойовиків і в першу чергу РФ, яка взяла на себе зобов'язання щодо імплементації мінських домовленостей.
3. Чому сепаратисти так відчайдушно борються за Дебальцеве, якщо за умовою мінських домовленостей воно повинно відійти силовикам?
- Багато говорилося про те, що Дебальцеве має стратегічне значення для організації логістичного сполучення між «ЛНР» і «ДНР», але це не зовсім так. Були досить зручні об'їзні шляхи. У тому стані, в якому зараз перебуває інфраструктура міста, найближчим часом Дебальцеве не зможе виконувати транспортну функцію.
Для бойовиків, швидше за все, через інформаційну політику, що проводиться і керівництвом «республік», і російськими журналістами з Lifenews, Дебальцеве стало своєрідним Сталінградом. Як для наших солдатів донецький аеропорт. Тому туди були кинуті всі сили, щоб за будь-яку ціну відстояти місто.
Спостерігачі зазначають, що якби українська сторона не дотримувалася зобов'язань з припинення вогню і здійснила активну наступальну операцію, то можна було б говорити відразу про кілька котлів, але вже для «ДНР» і «ЛНР», тому що по суті в район Дебальцевого були стягнуті не тільки резерви, а й підрозділи ЗСУ з багатьох інших напрямків.
4. Чи означає відведення військ капітуляцію і формальну передачу Дебальцевого сепаратистам?
- За фактом виходить, що Дебальцеве буде зайняте сепаратистами. Але з іншої точки зору, Дебальцеве може стати яскравим свідченням віроломності цих людей, які називають себе борцями за Донбас, а за фактом є терористами, які своє слово не тримають. Ну і зважаючи на те що розмовляють насамперед не з ними, а з президентом [РФ Володимиром] Путіним, закликаючи його, щоб отямився, Дебальцеве стане плямою і на його честі.
В ідеологічному плані не завжди потрібно створювати дуті символи героїзму, яким довгий час був той самий донецький аеропорт, а тепер намагаються зробити Дебальцеве, щоб потім розчаровуватися і страждати від їхньої тимчасової втрати.
Важливо зрозуміти, що є пріоритетом – утримання міфічних точок на карті або ж збереження життя людей, військовослужбовців
Важливо зрозуміти, що є пріоритетом – утримання міфічних точок на карті або ж збереження життя людей, військовослужбовців, яких потім в кращих умовах можна використовувати для досягнення конкретних цілей.
5. Чи стане Дебальцеве каменем спотикання, об який розіб'ються надії на мир, які дали мінські домовленості?
- Воно вже стало. Єдину надію дає резолюція ООН. Представники деяких європейських країн заявляють, що наступні кілька тижнів стануть відправною точкою й індикатором реальних намірів Росії. Ніхто не плекає великих надій. Путіну дають черговий шанс прийняти правильне рішення. Важко говорити про те, що буде в перспективі, але судячи з Дебальцевого, можна зробити висновок, що тим зобов'язанням, які бере на себе Росія, довіряти не можна.
***
Цей матеріал опубліковано в №7 журналу Корреспондент від 20 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.