ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Корреспондент: Точка зору. Україна має шанс змінити міліцію

Корреспондент.net, 27 лютого 2015, 09:45
0
359
 Корреспондент: Точка зору. Україна має шанс змінити міліцію
Фото: прес-служби Віталія Кличка
Українці з ентузіазмом сприйняли можливість стати частиною нової патрульної служби

Реформа МВС у багатьох викликає скепсис. Однак я на власному досвіді переконалася: шанс все-таки є.

«Хочеш, я тобі зламаю руку?» – запитав мужик зі скляним поглядом у свого сусіда по маршрутці. Його товариші на задніх сидіннях дружно заіржали. «Я б міг тобі голову зламати. Але не буду! А руку можу! Хочеш?» – продовжував хуліган на радість і страх публіки в салоні. Хіпстер, що сидів поруч а з тонкими ніжками у вузьких джинсах, встав і поспішив в інший кінець маршрутки, пише Вероніка Мелкозерова, кореспондент рубрики Життя журналу Кореспондент, у колонці, опублікованій у №7 видання від 20 лютого 2015 року.

«Емведе!» – гордо і майже в унісон викрикнула йому вслід п'яна компанія. Сп’янілі виявилися колишніми співробітниками Міністерства внутрішніх справ. Мабуть, з числа тих, хто не пройшов переатестацію і був звільнений через реформу МВС, задуману Екою Згуладзе й Арсеном Аваковим. А ось хіпстер, навпаки, вже влітку може опинитися серед народних поліцейських, які затримуватимуть порушників громадського порядку на зразок тих хлопців з маршрутки.

Серед 30 тис. осіб, які подали анкети на вступ до «патруля Авакова» – нової служби, створюваної на базі ДАІ та ППС, – була і я. Після 6 лютого, коли прийом анкет всіх охочих був закінчений, нас почали запрошувати на відбіркові іспити. Спочатку іспит на інтелект, потім здача нормативів з фізкультури та психологічний тест.

Мені належало здавати іспит на розум в Інституті права та психології при Академії МВС. Пам'ятаючи відому приказку, що «міліціонери ходять парами, оскільки один вміє читати, а інший – писати», до іспиту особливо не готувалася.

Майбутні «копи» того дня заповнили всі комп'ютерні класи університету. Протягом півтори години їм належало відповісти на 60 питань з логіки, математики, мовознавства та аналогій. Зі мною в класі сиділи ще 11 хлопців, зовні вони виглядали як вчорашні студенти, до того ж не дуже охайні.

Досвід служби в органах я відзначила тільки в одного суперника – за солдатською поставою і важкими армійськими черевиками. Сусіднє місце пустувало, а табличка Резерв на столі викликала сумніви у чесності іспиту. Інструктор так і не зміг виразно пояснити, для кого зарезервував столик.

Тест несподівано виявився досить складним. Обчислити середнє арифметичне шести чисел, яке в сумі могло б дорівнювати двом квадратним кореням інших простих чисел. Багато задач на процентне співвідношення. «Якщо протягом 20 с касир Зіна відраховує 500 купюр по 10 грн, то яку суму Зіна нарахує протягом 40 хв., якщо рахуватиме з тією самою швидкістю?».

Мій мозок відмовлявся працювати, але разом з тим прийшла впевненість: адже з цим тестом впораються тільки ті, хто дійсно має інтелект і може відрізнити просте число від складеного або скласти логічний ланцюжок. У підсумку я набрала 44 із 60 балів. Мої сусіди – від 41 до 52.

«Складно було? Скільки набрала?» – запитували схвильовані, немов школярі перед ЗНО, чоловіки і жінки з наступної групи на тестування. Дивлячись на їхні інтелігентні обличчя, важко було повірити, що вони зможуть комусь врізати кийком або бризнути з балончика в обличчя.

Не вірять в успіх заходу й нинішні правоохоронці. «Скоро будуть вас всіх охороняти кухарки і танцюристи! Нехай-нехай! Ще занудьгуєте», – пообіцяв міліціонер Ваня, чекаючи разом з напарником, коли лікарі піднімуть на ноги наркомана в столичній лікарні швидкої допомоги.

Представила себе у формі полісмена – стало смішно. Ні, не піду в поліцію.

Але вдома зателефонувала бабуся. «Вже четвертий раз за тиждень нам ламають домофон! Виходила дивитися, хто там шумить. А потім злякалася і втекла до себе», – торохтіла вона.

Всю ніч хтось тягав по сходах її будинку щось на горище. А вранці сусіди виявилися заблокованими в під'їзді. Магніт заклинило, але ремонтники відмовилися знову їхати на виклик. Довелося просити за допомогою міліції.

Коли замок розблокували, бабуся стала просити міліціонерів перевірити горище. Про всяк випадок. За даними самого МВС, за 2014 рік оборот нелегальної зброї збільшився втричі – тільки із зони АТО виїхало 4 млн стволів. А з вивезених звідти мінометів бомбили військкомати і військові частини в Харкові та Рівному.

«Адже не можуть бомжі так наполегливо рватися туди. А раптом там бомбу або зброю ховають. Хіба вам важко на два поверхи піднятися?» – просила бабуся. Але доблесна міліція відмовилася подолати два сходових прольоти. Мовляв, це компетенція дільничного.

Припустимо, найчастіше заяви бабусь виявляються вигадкою. Проте співробітники правоохоронних органів все таки були зобов'язані піднятися і перевірити

Припустимо, найчастіше заяви бабусь виявляються вигадкою. Проте співробітники правоохоронних органів все таки були зобов'язані піднятися і перевірити – адже обіцяли «служити і захищати». Мені стало соромно за них. На їхньому місці я точно б піднялася на горище, щоб заспокоїти людину, яка почуває себе беззахисною у важкий час.

Але слуги закону, які встигли відзначитися хабарництвом, груповим зѓвалтуванням у Врадіївці і побиттям активістів на Майдані, навряд чи поділятимуть мої переживання. Може, поліцейська реформа і правда змінить цю систему на краще? Може, і мені самій варто змінити профіль?

Найближчий іспит – фізкультура.

***

Цей матеріал опубліковано в №7 журналу Корреспондент від 20 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: МВС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах