ГоловнаУкраїнаПолітика
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

DW: Розколотий Донбас. "Референдум" рік потому

Українська служба DW, 11 травня 2015, 09:16
1
756
DW: Розколотий Донбас.  Референдум  рік потому
Фото: DW
Мітинг прихильників самопроголошеної "ДНР" у Донецьку (фото з архіву)

Рік тому на Донеччині відбувся так званий референдум, внаслідок якого сепаратисти самопроголосили "суверенітет" "ДНР.

"11 травня нас поженуть на демонстрацію. Хоча, в принципі, ніхто не проти, адже днями влада "ДНР" виплатила заборгованість із зарплати відразу за два місяці. Усі вчителі задоволені. Тому підемо, куди скажуть. Як завжди", - каже Ольга Д., викладачка однієї з донецьких шкіл.

Демонстрація, про яку йде мова, присвячена "референдуму", що відбувся минулого року. Наступного за ним дня влада самопроголошеної "ДНР" заявила про суверенітет у межах Донецької області. За її даними, майже 90 відсотків тих, хто голосував, висловились за державну самостійність регіону. Утім, точних даних про кількість голосів "за" і "проти", а також про явку немає. Соціологи лише припускають, що у "референдумі" взяла участь приблизно третина населення Донбасу, в основному проросійськи налаштована.

Рік потому близько третини Донецької області залишається непідконтрольною Україні. Влада самопроголошеної "ДНР" призначила 11 травня вихідним і, за даними ЗМІ, має намір оголосити цю дату Днем республіки.

За що ж голосували?

"Якщо пам'ятаєте, то питання на "референдумі" звучало так: "Чи підтримуєте ви акт про державну самостійність Донецької народної республіки?" - нагадує керівниця донецької громадської організації "Альянс" Світлана Закревська. І додає, що після референдуму члени "Альянсу" провели коротке опитування людей, за що ж саме вони голосували?

Одні говорили, що за федералізацію України і область як суб'єкта федерації. Інші - за приєднання Донеччини до Росії. Хтось вважав, що проти Партії регіонів

Одні говорили, що за федералізацію України і область як суб'єкта федерації. Інші - за приєднання Донеччини до Росії. Хтось вважав, що проти Партії регіонів, розповідає Закревська. "Однак нам ніхто не сказав, що голосував за незалежність "Донецької народної республіки", - каже активістка, яка згодом стала вимушеною переселенкою і зараз живе та працює у Києві. - А один чоловік навіть ледве битися не почав з нашими інтерв'юерами, доводячи, що про таке трактування і мови не було".

У пошуках винного

50-річна мешканка Донецька Тетяна Д. - одна з тих, хто "голосував" на "референдумі" рік тому. Жінка теж стверджує, що віддавала голос за більшу незалежність Донбасу, але лише у складі України. "Адже Україна різна за менталітетом, і в цьому її багатство. І, наскільки мені відомо, у демократичних країнах федеративний устрій не шкодить ні державі, ні рівню життя народу", - каже Тетяна. Сама жінка родом з північно-західної України, з Рівненської області. Своє життя в Донецьку пов'язала з дошкільною освітою, хоча за фахом - викладач української мови і літератури.

У тому, що сталося після "референдуму", жінка звинувачує не його учасників, а винятково нових українських політиків, які не захотіли обговоювати питання федерації та "розколюють країну антиросійською риторикою". Щодо політики "ДНР" вона не налаштована критично, розповідає, що "сама та її діти працевлаштовані і, хоч і з перебоями, але отримують зарплату від "ДНР".

Розчарування замість надій

Влада ж "ДНР" проводить свої соцопитування, результати яких мають запевнити, що її популярність зростає "разом зі зростанням добробуту людей". "Задовільним" свій рівень життя нібито вважають уже 20 відсотків опитаних, хоча ще місяць тому, в березні, - лише кожен десятий.

Проте висловлювати критичну думку про "ДНР" і "ополченців" мало хто наважується, хіба що тільки у дуже вузькому колі. "Я пережив не одну владу в Україні - корупція постійна. Я ходив на референдум та очікував зміни на краще, - каже один з підприємців. - Однак вийшло все інакше: війна, нові господарі життя з автоматами. І всюди - убогість і безробіття".

Розколотий регіон

Керівництво України має дуже слабкі уявлення про настрої тієї частини Донбасу, де сьогодні проживають приблизно три мільйони людей - понад 700 тисяч з яких лише у Донецьку, вважає керівник Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто. За його словами, повномасштабні соціологічні дослідження на території Донбасу майже не проводяться. КМІС же регулярно робить дослідження для Благодійного фонду одіозного донецького бізнесмена та олігарха Ріната Ахметова про гуманітарні потреби Донеччини. Й інколи виконує замовлення від українських ЗМІ, останнє з яких - для інтернет-видання "Телекритика" - проводилось у березні. "У березневе дослідження у цілому по Донбасу ми, на прохання "Телекритики", внесли одне запитання і для жителів неконтрольованих територій, яких опитували телефоном: "Який вихід з ситуації на Донбасі був би оптимальним?" - розповідає Паніотто.

Половина опитаних у "ДНР" та "ЛНР" бачать території, де вони мешкають, у складі України

За його словами, відповіді на це запитання свідчать, що у тій частині Донбасу, що підконтрольна Україні, лише 8 відсотків опитаних хотіли б відділення територій. Водночас на неконтрольованій Києвом території - таких 42 відсотки. При цьому 26 відсотків з цього числа вибирають незалежність республіки, і лише 16 - бачать її у складі Росії. Утім, половина опитаних у "ДНР" та "ЛНР" бачать території, де вони мешкають, у складі України, наголосив соціолог. При цьому він уточнив, що на момент опитування на неконтрольованій Києвом території третина населення уже виїхала за межі самопроголошених республік.

"Ситуація була кинута на самоплив"

"Тим, хто виїхав з Донецька і душею вболіває за Україну, хотілося б, щоб незаконні збройні формування звідти пішли, а ми б знову повернулися в свої будинки. Адже у більшості переселенців немає можливості оплачувати оренду на новому місці, а багато хто залишається ще й без роботи", - каже керівник розташованої в Києві громадської організації "Альянс" Світлана Закревська.

Активістка, яка виїхала з Донецька, прагне привернути увагу до проблем переселенців і українських політиків, і міжнародної громадськості. Наприкінці квітня вона взяла участь у слуханнях ПАРЄ "Україна - перспективи миру і гуманітарні виклики". Її виступ був присвячений проблемам переселенців. "Після виступу у мене було багато індивідуальних зустрічей з європейськими консультантами, у тому числі і з питань удосконалення українського законодавства для переселенців", - розповідає Світлана.

Оцінюючи наслідки минулорічного "референдуму" на Донбасі для країни, активістка каже, що як тільки почались спекуляції Росії навколо "від'єднання - приєднання" Донбасу, українські політики у повному складі мали б бути в Донецьку. "Вони повинні були увійти в кожен будинок, потиснути кожну руку, поговорити з кожною людиною, як це робиться на Заході. І я упевнена, що гострота ситуації була б знята, - говорить Закревська. - А так люди вирували, уряд ділив портфелі, ситуація була кинута на самоплив. А Росія ловила рибку в каламутній воді". На думку активістки, з тих пір ситуація на краще не змінилась, перспективи Донбасу туманні.

Вчителька з Донецька Ольга Д. напередодні демонстрації з нагоди річниці "референдуму" також думає про перспективи. "Мені не зрозуміло, чи закінчиться війна, чи настануть мир і порядок, і що буде далі. Я живу одним днем, і майбутнє мені бачиться тривожним", - говорить вона.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах