RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Забуті активісти Майдану: Сам на сам зі своїми проблемамиСюжет

Українська служба DW, 17 червня 2015, 08:12
0
705
Забуті активісти Майдану: Сам на сам зі своїми проблемами
Фото: Reuters
Майдан Незалежності у лютому 2014-го

Про них згадує влада, міжнародні організації й правозахисники у кожному своєму звіті про події на Євромайдані.

Якщо "Небесна сотня" стала для українців символом боротьби проти тиранії, а влада хоч якось допомагає рідним загиблих, то ті, хто став калікою, лишилися сам на сам зі своїми проблемами. "Час іде. Зараз в Україні вже війна і нові герої. Ми залишилися в минулому", - з гіркою посмішкою каже Микола Непом'ящий, активіст Майдану, який у лютому 2014 року отримав контузію, витягуючи протестувальників з-під снайперських куль.

Як і тоді, зараз він не полишає поранених активістів Майдану і досі опікується ними, ставши позаштатним консультантом комітету Верховної Ради у справах ветеранів, учасників бойових дій, АТО та людей з інвалідністю. "Більшості поранених на Майдані дали інвалідність загального захворювання і пенсію у 900 гривень. Виживай, лікуйся як хочеш. Багато з них на візках, на милицях чи без очей", - каже Микола Непом'ящий.

"Сім кіл пекла"

В останній доповіді Міжнародної дорадчої групи Ради Європи зазначено, що загалом під час акцій протесту в Україні у лютому 2014 року було поранено близько тисячі активістів, зазнали тілесних ушкоджень 450 протестувальників,183 учасника акцій протесту отримали вогнепальні поранення. Втім постраждалих значно більше, стверджує Непом'ящий. За його словами, у базі медичної служби Штабу національного спротиву, який під час протестів на Майдані розміщувався на вулиці Трьохсвятительській, містилися данні про півтори тисячі поранених. "Тоді ми намагалися видавати хоч якесь письмове підтвердження про поранення. З ним зараз постраждалі можуть отримати грошову компенсацію. Але ж були ті, хто не звертався до медиків або реєструвалися у лікарнях під чужими іменами", - каже Непом'ящий.

Грошова компенсація про яку згадує волонтер – це одноразова допомога у розмірі 61-ї тисячі гривень, яку держава зобов’язалася виплатити важкопораненим майданівцям. Однак отримати її не так вже й легко – треба пройти співбесіду у слідчого Генпрокуратури, судово-медичну експертизу, зібрати купу медичних документів, нотаріально завірити виписки з закордонних лікарень, якщо активіст там лікувався, погодити свої документи з МВС, міністерством оборони та міністерством соцполітики. "Аби отримати ці гроші активістам треба пройти цю страшну бюрократію, ці сім кіл пекла. Наприклад судово-медичну експертизу проводять у нас по чотири місяці, хоча за законом на це відводиться не більше місяця. І це надзвичайно гальмує процес компенсаційних виплат", - розповів DW Дмитро Стригун представник громадської організації "Ініціатива Е+", що допомагає постраждалим на Майдані.

За їхньою інформацією таку допомогу отримали тільки 57 поранених активістів, тоді якподали документи на отримання близько двохсот осіб. "Цього року "Небесна сотня" поповнилася ще трьома нашими побратимами, які померли від поранень. Всі вони були у списку на виплати грошей, але їх так і не отримали", - констатує координатор ініціативної групи постраждалих з Майдану Павло Сидоренко.

Пропала грамота

Окрім цього він вказує на те, що пораненим майданівцям подекуди відмовляють у стаціонарному лікуванні та реабілітації. "Відразу після Майдану наші хлопці лікувалися у депутатській лікарні Феофанія. Зараз звернулися, аби знову пройти лікування, а їм відповіли, що зі статусом "поранений на Майдані"не надають допомогу у цьому елітному медзакладі", - каже Сидоренко, який під час протестів на Майдані втратив ліве око. Він зауважує, що Верховна Рада у лютому ухвалила закон, який прирівнює майданівців до ветеранів війни. Однак досі закон не працює, оскільки урядові структури не розробили механізм надання цього статусу постраждалим активістам. "Документ десь просто завис у кабміні. А це дасть можливість нашим хлопцям отримувати підвищені пенсії, мати пільги на комунальні послуги, отримувати безкоштовно ліки, проходити реабілітацію у найкращих державних клініках", - констатує координатор ініціативної групи постраждалих з Майдану.

Сотник Михайлівської сотні Майдану Ігор Чернецький теж чекає, аби його та його побратимів прирівняли до ветеранів війни. Він впевнений, що це допоможе у житті. Взимку 2014-го Ігор отримав кульове поранення в ногу, а потім "тітушки" залізними прутами роздробили йому стегнову кістку. Він пройшов через складні операції в Україні та Чехії, але й донині не стає на ноги.

Разом з тим на милицях Ігор регулярно разом з іншими волонтерами возить в зону АТО допомогу воякам українській армії. "Ми разом з хлопцями та дівчатами організували благодійний Фонд рух Михайлівський. Збираємо гроші, купуємо все що потрібно бійцям. Ми – це ті ж самі дівчата та хлопці, які стояли на Майдані. Про нас забули, але ми є і робимо свою справу", - каже він.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах