RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Війни світла. Блокада Криму поставила під загрозу опалювальний сезон

Корреспондент.net, 8 грудня 2015, 10:25
0
2868
Війни світла. Блокада Криму поставила під загрозу опалювальний сезон
Фото: Reuters
Через підрив ЛЕП Крим зіштовхувся з дуже напруженою енергетичною ситуацією

Безпека української енергосистеми в зимовий період залежатиме від здатності української влади навести лад на кордоні з Кримом.

Остання декада листопада ознаменувалася ескалацією обстановки на кордоні України з Кримом, пише Віктор Нагорський у №48 журналу Корреспондент від 4 грудня 2015 року. У ніч з 20 на 21 листопада в Херсонській області внаслідок підривів електроопор були виведені з ладу дві з чотирьох магістральних ліній електропередач (ЛЕП), за якими здійснюється енергопостачання півострова, а пізніше були пошкоджені опори й інших ЛЕП.

Українські та кримськотатарські активісти, які почали блокаду Криму ще 20 вересня, відмовилися допустити до пошкоджених ЛЕП ремонтні бригади Укренерго. У підсумку півострів занурився у пітьму, а близько 2 млн його жителів були змушені масово скуповувати свічки, які миттєво подорожчали в кілька разів.

Також виникли серйозні проблеми із забезпеченням життєдіяльності регіону. Перестали працювати дитсадки та школи, більшість магазинів і кафе, а також частина автозаправних станцій. Крім того, почалися перебої з гарячою водою, а часто і з опаленням. Електроенергія взагалі подавалася лише «обраним» – у військові частини, лікарні та будівлі адміністрацій.

Місцева влада Криму практично визнала свою безпорадність, закликавши населення готуватися до найгіршого варіанту розвитку ситуації з електропостачанням. В уряді заявили, що збиток від енергетичної блокади півострова ще підраховується, проте вже за попередніми розрахунками він складе мільярди рублів. Рахунок пообіцяли висунути українській владі, яка не запобігла знеструмленню півострова.

Але ці погрози не найбільша проблема, з якою може зіткнутися Україна внаслідок енергоблокади Криму. Адже після підриву ЛЕП Росія фактично заблокувала поставки в Україну свого енергетичного вугілля, припинені поставки із зайнятих сепаратистами районів Донбасу, що поставило під загрозу стабільне проходження опалювального сезону в країні. Крім цього, Росія призупинила поставки газу в Україну, заявивши, що його подача припиняється у зв'язку з несплатою Києвом чергової суми передоплати за блакитне паливо.

А чи потрібен газ?

В останньому випадку в українському уряді поспішили заспокоїти, заявивши, що Україна свідомо відмовилася від дорогого російського палива.

«Уряд прийняв рішення доручити Нафтогазу припинити купівлю російського газу. А то вони переплутали. Це не вони нам не постачають газ. Це ми у них газ не купуємо», – сказав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання Кабміну.

За його словами, таке рішення прийнято тому, що вартість газу з Європи для України значно нижча пропонованої Газпромом. Прем'єр запевняє, що загальний обсяг споживання газу в країні вже скорочений на 20%, тому поточних його запасів у розмірі 16 млрд куб. м вистачить нам на всю зиму. Підтвердив це й міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який заявив, що ризик зриву поточного опалювального сезону відсутній.

«Зараз у сховищах понад 16 млрд кубометрів. Цього достатньо, щоб пройти опалювальний сезон з поставками тільки з Європейського Союзу. Залежність від Російської Федерації щодо поставок газу взагалі відсутня. Ситуація контрольована», –сказав глава відомства.

А ось російська сторона, навпаки, наполягає на тому, що відмова від закупівлі їхнього палива створює серйозні ризики для стабільних поставок газу взимку не тільки українським споживачам, а й європейським.

«Одночасно вже зараз, до настання серйозних холодів, Україна почала активний відбір газу з підземних сховищ, які й так недостатньо заповнені. Відмова від закупівлі російського газу створює серйозні ризики для надійного транзиту газу до Європи по території України і для газопостачання українських споживачів майбутньою зимою», – заявив голова правління Газпрому Олексій Міллер.

Ситуація із забезпеченням України газом дійсно далеко не є такою катастрофічною, як її малюють у Газпромі. Але лише до настання справжніх холодів

На думку старшого аналітика інвестиційної компанії Dragon Capital Дениса Сакви, ситуація із забезпеченням України газом дійсно далеко не є такою катастрофічною, як її малюють у Газпромі. Але лише до настання справжніх холодів.

«Зараз запаси у сховищах приблизно двічі більші, ніж торік, і швидкість відбору газу менше втричі. Тому питання з газом на найближчі кілька місяців не повинно поставати. Питання можуть з'явитися десь до лютого, коли запаси будуть відпрацьовані. При цьому якщо будуть сильні морози, то, можливо, ми не зможемо підняти достатні обсяги зі сховищ і закупити їх у Європі. Тоді доведеться відновлювати постачання з РФ», – вважає Саква.

Згоден з ним і директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський. За його словами, у разі падіння температури повітря до -10 градусів за Цельсієм споживання газу в Україні зростає до 250-300 млн куб. м на добу. А зі своїх підземних сховищ Україна може подавати 150 млн куб. м на добу.

«Навіть якщо ми ще будемо використовувати внутрішній видобуток у розмірі 50 млн куб. м і додатково купувати 30 млн куб. м газу реверсом з Європи, цих обсягів в холодні дні буде недостатньо», –вважає Землянський.

За оцінками аналітика, дефіцит палива у разі сильних морозів навіть з урахуванням зниження споживання газу в країні сягатиме 60-80 млн куб. м на добу. Загалом же, на думку Землянського, Україні за час опалювального сезону доведеться додатково закупити близько 4,5-5,0 млрд куб. м газу.

«Тому позиція, що ми пройдемо зиму без російського газу, не витримує жодної критики. Його в жодному випадку доведеться докуповувати. Питання лише в тому, в яких обсягах», –резюмує експерт.

На вугільній дієті

Що стосується вугілля, то тут ситуація набагато гірша. Україна зіткнулася із серйозною нестачею енергетичного вугілля (переважно антрациту) ще в минулому році. Причиною виниклого вперше за роки незалежності дефіциту стали бойові дії на Донбасі і втрата контролю над частиною Луганської та Донецької областей, де зосереджена більша частина видобутку вугілля. Це призвело до істотних перебоїв у роботі вітчизняних теплоелектростанцій.

Експерти сходяться на думці, що і в поточному році дефіцит енерговугілля запросто може призвести до нестачі потужностей в енергосистемі і повторення віялових відключень електрики, що спостерігалися минулої зими.

Визнають це і в українському уряді. Зокрема, Яценюк під час засідання Антикризового енергетичного штабу в п'ятницю, 27 листопада, назвав наявні запаси вугілля в країні недостатніми і зажадав від профільних чиновників надати план чітких заходів для стабільної роботи енергосистеми в умовах його дефіциту.

«За тими даними, які у мене є, чітко видно, що достатніх запасів вугілля немає. Про що я попереджав три місяці тому. Для того щоб не було відключень, як у минулому році, я вимагаю невідкладний, надзвичайний план заходів для того, щоб пройти зиму в стабільній енергетичній системі країни», – заявив прем'єр.

І додав, що спроби Росії заблокувати поставки вугілля в Україну з метою дестабілізації ситуації в країні були очевидними ще влітку.

Відразу після засідання Антикризового енергетичного штабу Демчишин повідомив, що відновлення постачань вугілля із зони АТО і з РФ можливе після відновлення однієї з чотирьох ЛЕП у напрямку Криму. За його словами, відновлення роботи ЛЕП Каховська-Титан дозволить покривати базові потреби півострова в електроенергії. Міністр наголосив, що уряд повністю підтримує ідею відновлення електропостачання Криму, а ремонтні бригади можуть завершити відновлення лінії Каховська-Титан протягом трьох годин після отримання до неї доступу.

29 листопада держкомпанія Укренерго повідомила про відновлення зазначеної ЛЕП і готовність відновити енергопостачання Криму протягом кількох годин у разі досягнення домовленості з активістами блокади півострова. Однак на момент здачі номера до друку постачання електроенергії на півострів, як і вугілля в Україну, не відновилося.

А тим часом внаслідок обмеження поставок вугілля в країну його кількість на складах вітчизняних теплоелектростанцій почала стрімко знижуватися. За даними Укренерго, за період з 23 до 30 листопада запаси вугілля всіх марок на складах ТЕС знизилися на 3,4%, до 2 млн т. А обсяги дефіцитної антрацитової марки за останній тиждень листопада знизилися ще більш істотно – на 12%, до 860 тис. т.

Імпорт не допоможе

За словами співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, цих запасів за сприятливих погодних умов вистачить максимум на 35-40 днів. В уряді ще більш песимістичні.

На думку Демчишина, запасів вистачить приблизно на місяць стабільної роботи української енергетики, а надалі питання з поставкою вугілля потребують нових вирішень. Хоча раніше міністр повідомляв, що в грудні Україна отримає з Південно-Африканської Республіки 250 тис. т вугілля, а в січні – ще 170 тис. т, які поповнять склади українських ТЕС.

Вирішити енергетичну проблему за рахунок імпорту вугілля з далекого зарубіжжя уряд намагався ще в минулому опалювальному сезоні. Однак практика показала, що повністю погасити дефіцит таким шляхом неможливо

Слід зазначити, що вирішити енергетичну проблему за рахунок імпорту вугілля з далекого зарубіжжя (переважно з Австралії і ПАР) уряд намагався ще в минулому опалювальному сезоні. Однак практика показала, що повністю погасити дефіцит, що утворився, таким шляхом неможливо.

«Поставки з далекого зарубіжжя нас не врятують. Необхідні для нас обсяги ми просто не зможемо перевалити в портах. Для проходження опалювального сезону нам потрібно буде близько 0,8-1,0 млн т вугілля щомісяця. А потужності наших портів дозволяють перевалити лише близько 400 тис. т на місяць», – каже Землянський.

У свою чергу Саква зазначає, що, крім логістичних труднощів, вугілля з ПАР і Австралії коштуватиме Україні дорожче палива з Донбасу і навіть з РФ.

«Різниця в ціні між російським вугіллям і тим, що ми купуємо в далекому зарубіжжі, –близько $ 10-15 на 1 т. Не можна сказати, що це в рази дорожче, але приватні компанії все одно не зацікавлені в тому, щоб платити більше. А у державної компанії Центренерго фінансів не вистачає хронічно», – зазначає експерт.

Підтверджують це і в енергохолдингу ДТЕК, який закуповував вугілля з далекого зарубіжжя під час минулого опалювального сезону. За словами керівника департаменту із зовнішніх комунікацій ДТЕК Ірини Мілютіної, наслідком імпорту вугілля для компанії стали істотні збитки.

«Востаннє ми імпортували в першому кварталі поточного року і тоді зазнали великих збитків, тому що вугілля звідти дорожче, а курс долара в той час був дуже високим. Тому більше ми його не імпортували», – зазначає Мілютіна.

За її словами, крім різниці в ціні, терміни поставки вугілля з ПАР або Австралії (до 50 днів з порту в порт) значно перевищують час його завезення з Донбасу (три-сім днів).

Тому недивно, що в ДТЕК розраховують на відновлення постачань чорного золота зі своїх шахт на непідконтрольній Україні території. На думку Мілютіної, оптимізму додає той факт, що перебої з поставками вугілля з Донбасу відбуваються вже не вперше і врешті-решт вони завжди поновлювалися.

«Із серпня це вже не перша зупинка поставок, і все одно станції виходили на необхідний обсяг. Більш тривалі затримки з поставками були і в жовтні, і в листопаді. Тому ми теж кожного дня чекаємо відновлення постачань», – каже Мілютіна.

Втім, експерти сходяться на думці, що відновлення постачань вугілля з шахт непідконтрольної Україні частини Донбасу малоймовірно без зняття енергетичної блокади Криму. Тому безпека енергосистеми в зимовий період, швидше за все, прямо залежатиме від здатності української влади навести лад на кордоні з півостровом.

***

Цей матеріал опубліковано в №48 журналу Корреспондент від 4 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Блокада Криму
СюжетКрим у темряві: репортаж із Херсонщини
СюжетВипадкове ембарго: відсутність стратегії робить блокаду Криму неефективною
СПЕЦТЕМА: Блокада Криму
ТЕГИ: Росіяенергетикаблокада
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах