RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Дірявий кордон. Якою є ситуація на пунктах пропуску у зоні АТО

Корреспондент.net, 2 лютого 2016, 14:39
0
2534
Дірявий кордон. Якою є ситуація на пунктах пропуску у зоні АТО
Фото: УНІАН
На кордоні з непідконтрольною територією вишикуються кілометрові черги з машин

Кілометрові черги, контрабандні товари, нелегальні перевезення, плутанина з перепустками і хронічна злість.

Такими є будні «внутрішнього кордону» України, який розділив країну на дві частини, а людей, які кочують туди-сюди, – на два ворожі, відкрито або приховано, табори, пише Анастасія Альошина у №1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року.

На новому контрольному пункті в'їзду-виїзду (КПВВ) Мар'їнка у бік окупованого Донецька колона з машин розтягнулася майже на 1 км. Автомобілі неспішно, але все-таки наближаються до шлагбауму. Уздовж дороги ходять люди, які стежать, щоб ніхто не спробував прослизнути на територію КПВВ позачергово. У цій імпровізованій ініціативній групі – дві крикливі жінки, вони миттєво ідентифікують нахабних водіїв. Чоловіки, у свою чергу, припиняють спроби нахаб вклинитися між машинами, які чесно стояли кілька годин.

За шлагбаумом іде ще одна черга – там на паспортному контролі вишикувалися зо два десятки людей. Переважно це люди середнього та старшого віку з пакетами і сумками; хтось із них приїхав на автобусі, хтось, незважаючи на мороз і дошкульний вітер, – на велосипеді. Всі терпляче, мовчки чекають, щоб подати документ у віконце вагончика, який стоїть тут. Після транспортного контролю люди йдуть на огляд особистих речей, хоча прискіпливою ​​інспекцію це не назвеш: працівники КПВВ просять відкрити сумку або кульок, після чого відпускають.

Між КПВВ і нульовим блокпостом, за яким уже непідконтрольна Україні територія, їздить автобус одного з краматорських перевізників: щоб люди не йшли пішки 1,5 км, їх доставляють прямо до лінії розмежування. Квиток коштує 10 грн.

Ласкаво просимо

На Мар'їнці працює зміна, яка раніше стояла на закритому тепер КПВВ Георгіївка.

«Люди залишилися, місце змінилося», – коротко пояснює старший прикордонник зміни, який попросив не називати його ім'я.

Він стверджує, що новий КПВВ набагато зручніше колишнього: територія більше рази в чотири, дорога ширше.

За словами Олександра Гвоздкова, підполковника групи Цивільно-військового співробітництва (ЦВС) ЗСУ, на території по обидва боки дороги незабаром повинні закінчити зведення укріплювальної стіни заввишки 2,5 м. Якщо сепаратисти вирішать вибрати це місце своєю ціллю, стіна дозволить частково захистити людей, які тут перебувають. На в'їзді монолітні блоки розфарбовані в кольори українського прапора, під яким посеред сірості червоніє яскравий орнамент із квітів і кетягів калини. Згори написано: Ласкаво просимо!.

Червоний хрест встановив неподалік два великі намети, де можна погрітися. На питання, чи є на КПВВ медики, начальник зміни прикордонників відповідає негативно. Але запевняє: вони можуть зателефонувати до швидкої допомоги, а у тутешніх працівників є аптечки.

«Часто на стан здоров'я скаржаться, щоб швидше пропустили, – каже він. – Але коли ми пропонуємо викликати швидку, нам кажуть – спасибі, не треба».

Відповідно до закону, ні в кого з тих, хто перетинає пункт пропуску, немає пільг. Але суто по-людськи працівники можуть піти назустріч громадянам з маленькими дітьми або людям з особливими потребами.

Машини прикордонники оглядають разом з фіскальною службою. Перевіряють на предмет заборонених речей. Якщо все гаразд, інспектор заносить в комп'ютерну базу дані з документів, перевіряє наявність паспортних даних та відповідного прізвища в системі, після чого оформляє і ставить позначку в контрольному талоні, який видається під час перетину шлагбаума.

Після цього людина вирушає з талончиком і своїми документами на виїзд. Коли інформацію зводять в єдину базу, можна простежити, коли і через який коридор виїжджала людина. Тому принцип роботи КПВВ по суті мало чим відрізняється від державного кордону.

«На перевірку машини, якщо немає питань, речей небагато, з перепусткою все гаразд, а в салоні перебувають три-чотири людини, витрачається дві-три хвилини», – стверджує начальник прикордонної служби КПВВ.

Новий пункт пропуску Мар'їнка може за зміну обслуговувати до 8-10 тис. осіб і приблизно 5 тис. автомобілів. З досвіду прикордонників, в'їжджає і виїжджає через коридор приблизно однакова кількість осіб. Поки на Мар'їнці в середньому пропускають до 3,5 тис. осіб й 1 тис. машин в обидва боки.

У Донецьк, додому

Втім, незважаючи на заявлену місцевою владою підвищену зручність нового КПВВ, претензій у громадян чимало. Додаткові смуги руху, які повинні були прискорити процес перетину пункту, комфорту не додають, адже паспорти перевіряє одна людина.

Люди, які стоять у черзі, бурчать з цього приводу, нехотя відповідаючи на запитання Корреспондента про те, як вони оцінюють новий транспортний коридор. Багато хто з цих громадян України живе на два світи – то на підконтрольній території в статусі переселенця, то вдома, у сепаратистській «республіці». Їздять додому, або, як вони кажуть, «в Україну за продуктами», раз чи два на місяць – задоволення не з дешевих і коштує не менш ніж 400 грн в обидва кінці.

Одна з жінок, на вигляд пенсіонерка, представляється Валентиною Проніною і каже, що ця поїздка для неї дуже погана.

«Ми в Донецьк, додому, навідати квартиру і дітей, – каже вона виданню. – Тимчасово як переселенці прописані в Красноармійську, виїхали більше року тому. Чому поїхали? Так же ж війна. Страшно було, стріляли».

Проніна вважає, що треба відновити прямі автобуси з Донецька. Зараз їй доводиться кілька разів пересідати: з автобуса біля КПВВ – на іншій, що курсує до нульового блокпоста, а потім на третій, який довезе до самого Донецька. На всю поїздку йде півдня.

Її сусідка по черзі Олена, яка проживає тепер в Кураховому, зізнається: вона змушена кочувати туди-сюди, тому що боїться, що її квартиру в Донецьку пограбують. На запитання, як часто трапляються в ці дні грабежі, махає рукою: «Та постійно».

Багато хто обурюється, що змушений стояти на холоді. «Чому вони не посадять ще одну людину паспорти перевіряти?» – лаються вони. Несподівано у відповідь на це ремствування в черзі звучить чийсь голос: «За що боролися, на те й напоролися». Знайти в натовпі цю людину не вдається, але обурення раптом стихає. Багато хто, немов намагаючись переконати в цьому не тільки інших, але й себе, каже: «А я не голосував [на референдумі за «ДНР»]».

Уздовж колони легкових машин, що упираються в шлагбаум, неспішно бреде пенсіонерка з паличкою. На запитання, як її звуть, представляється по-дівочому – Катя. Через транспортний коридор раз на місяць вона їздить за продуктами на контрольовану територію. Частіше не дозволяють фінанси, адже дорога коштує 600 грн в обидва кінці.

Катерині 79 років, вона бадьоро говорить українською мовою, просить її не фотографувати і вкрай неполіткоректно відгукується про багато гучних прізвищ, які вже внесла у власний «розстрільний список». Помітно, що за словом в кишеню Катерина не лізе і до цього вже звикла.

«Мучать поїздки, – зізнається пенсіонерка. – Немає стабільності, нормального життя. Проклинаємо того маханого «бандеру» і Яценюка-єврея – вони сотворили війну». На запитання, а хто «бандера», розсержено відповідає: «Як хто? Західна Україна! [Олег] Тягнибок. Я сама київська. У Києві «бендер» немає, там добрі люди. Але прийшли ці «бендери», Юлю-с..ку забрали із в'язниці ...».

Кривдників Катерина хоче особисто спалити, «як на Майдані палили багаття». Вона нарікає, що на Донбасі, де завжди уживалися різні національності, примудрилися посварити людей.

«Всі товаришували, допомагали один одному, а тут прийшла банда, і все, життя немає. Розбомбили Донбас, вбивають дітей, – лається Катерина. – Хто вбиває? АТО! Сепаратисти добрі люди, ми захищаємо свою свободу, не хочемо потрапити під ту «бендерщину», їхнє ярмо».

Таких, як безапеляційно налаштована Катерина, в черзі мало. Більшість відповідає на розпитування, обережно добираючи слова. Найчастіше висловлюють невдоволення тим, що вони, громадяни України, змушені пересуватися по країні згідно з правилами пропускної системи і витрачати години на дорогу, яку раніше долали за лічені хвилини.

Люди не хочуть чути про нововведення чергових коридорів, які рекламують чиновники. Вони хочуть, щоб коридорів просто не було, а на зауваження «Так же ж війна» тільки хмуро відповідають, що вони – люди мирні, вони за Україну, але проти влади у Києві. Будь-які збої в роботі КПВВ у них викликають роздратування.

Папір не стерпить

Один з координаторів громадянської організації Донбас-SOS, яка надає інформаційну підтримку переселенцям і здійснює моніторинг ситуації на КПВВ, каже, що в перші дні нового року дуже багато нарікань було з приводу паперових перепусток, термін яких закінчився 31 грудня. А це, за даними СБУ, стосувалося майже 300 тис. громадян. Попри обіцянки продовжити дію таких перепусток, людей, які перетинають лінію розмежування, нерідко не могли знайти в базі під час перевірки документів.

«Про це повідомляли дуже багато, у більшості були проблеми, люди скаржилися на це у соцмережах», – розповів координатор Корреспонденту.

За яким принципом оновлювалися дані власників паперових перепусток, визначити було неможливо, залишалося покладатися на вдачу. В одній родині, наприклад, з п'яти перепусток у базі виявилося чотири. Навіть той, хто перед поїздкою знаходив своє прізвище, на місці виявляв, що інформації про нього вже немає. У такому випадку громадянам пропонували звернутись до координаційного центру для продовження терміну дії документів.

Плутанина в перші дні сталася і з електронними перепустками. Люди також скаржилися, що на гарячій лінії СБУ і в координаційному центрі не могли дати чіткої відповіді, чому так відбувається. Донбас-SOS всім, хто збирається перетинати лінію розмежування, радить спочатку уточнити наявність свого прізвища та номера паспорта в центрі, а також оформити перепустку на сайті СБУ повторно, а не чекати автоматичного оновлення даних. Втім, в організації виданню сказали, що ситуація поступово налагоджується.

Незважаючи на відкриття КПВВ Мар'їнка, як і раніше, не вдалося вирішити питання черг. Загалом у зоні АТО працює чотири транспортні коридори, всі вони розташовані на території Донецької області, й один піший у Станиці Луганській, через який за зміну проходить до 2 тис. осіб. Найбільш проблемним і найбільш завантаженим залишається транспортний коридор Зайцеве, найменш – Гнутове, а найменше нарікань – стосовно Новотроїцького.

«Там [на Новотроїцькому] ще в грудні відбулася ротація [особового складу служб], зараз хороша зміна, людей пропускають досить швидко», – каже координатор Донбас-SOS.

Змінилися працівники і на Зайцевому.

Людський фактор на КПВВ має велике значення, впевнений координатор.

Я не можу сказати, що на 100%, але в мене таке враження, що багато що залежить від керівника КПВВ і людей на постах

Координатор Донбас-SOS 

«Я не можу сказати, що на 100%, але в мене таке враження, що багато що залежить від керівника КПВВ і людей на постах», – вважає співрозмовник Корреспондента.

Санітарні зручності довгий час були ще однією проблемою КПВВ – через це багато хто виходив у поле і, бувало, підривався на мінах і розтяжках. Донбас-SOS говорить про 12 таких випадків на Новотроїцькому (щодо інших пунктів інформації немає), одна жінка загинула на місці.

Зрештою встановленням біотуалетів зайнялися Червоний Хрест і Лікарі без кордонів. Однак це вирішило питання лише частково: в біотуалетах прибирають рідко, і люди воліють ризикувати і шукати затишне місце неподалік від дороги, кажуть у Донбас-SOS.

Губернатор військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський на запитання видання про санітарні зручності заявив, що бюджетом на будівництво стаціонарних туалетів гроші не передбачені.

У понеділок на сайті губернатора був опублікований звіт за результатами інспекції роботи транспортних коридорів та санітарного стану КПВВ Зайцеве, Новотроїцьке і Мар'їнка. Вердикт – стан коридорів задовільний, санітарними зручностями забезпечені всі КПВВ, а на підтримку їх у належному стані тепер знайдуть кошти з місцевого бюджету. Хоча на самих пунктах пропуску медиків немає, у наметах для обігріву постійно чергують лікарі, заявив під час поїздки Жебрівський. Люди до медиків звертаються – в ці дні частіше скаржаться на проблеми з тиском.

Морози стали причиною перебоїв з електрикою.

«Минулого тижня щодня то на одному, то на іншому посту по дві-три години висіла база на КПВВ Мар'їнка, одного разу це було на Новотроїцькому, і двічі – на Зайцевому», – розповіли в Донбас-SOS.

Обхідними стежками

Через хронічні черги на КПВВ у розташованих неподалік селищах з'явився новий вид бізнесу. Місцеві жителі на машинах займають місце перед пунктом пропуску з вечора або вночі. До відкриття вони за 200-300 грн пропускають один-два автомобілі, після чого їдуть в кінець черги, щоб застовпити нове місце. Називають таких водіїв «кочівними верблюдами».

Є ще один спосіб зберегти кілька годин часу під час перетину лінії розмежування. Правда, це коштує дорожче і по суті незаконно, бо везуть пасажирів в обхід КПВВ. За словами співрозмовників Корреспондента, для цього навіть не потрібні перепустки.

Таксист забирає клієнтів на вокзалі і довозить до рядового блокпоста, де стоять прикордонники та через який зазвичай ходять жителі з місцевою пропискою. У таксиста є домовленість з командиром зміни прикордонників, і, як правило, за 200 грн з людини питання вирішується. У того, хто перетинає кордон, перевірять паспорт і пропустять без огляду особистих речей.

Родіон Шовкошитний, координатор зведених мобільних груп з боротьби з незаконним перетином товарів через лінію розмежування у зоні АТО, каже, що таксисти розвозять клієнтів з вокзалу в Костянтинівці до Донецька, Горлівки, Ясинуватої, Макіївки за 600-800 грн. Таких «чорних» коридорів уздовж лінії розмежування, за його підрахунками, близько двох десятків. У зоні відповідальності мобільної групи Шовкошитного два пункти, у Верхньоторецькому і на залізничній станції Фенольна.

Шовкошитний наводить приклад однієї схеми на своїй сторінці у Фейсбуці. Нещодавно нелегал-сирієць без паспорта добирався до Донецька: 500 грн йому коштувало таксі, ще 300 грн – мзда на посту. Раніше давали у кишеню рядовому прикордоннику, зараз таксисти вирішують питання через старшого наряду, який і віддає наказ пропустити людей.

«Будь-який бойовик з Донецька може безперешкодно потрапити до Києва, – обурюється Шовкошитний. – Йому треба буде заплатити прикордонникам, які навіть у сумку не зазирнуть, таксист його провезе тільки через один блокпост, об'їхавши решту, і він потрапить прямо на вокзал і – до Києва».

Довге очікування на пунктах пропуску – ось що штовхає людей ризикувати і їхати через кордон нелегально, вважає координатор мобільних груп.

«На КПВВ ви можете стояти цілодобово. Там може трапитися зміна, яка «оленя включить» і всіх довго перевірятиме. Або обстріл – тоді доведеться ховатися і всі знову стоятимуть. Таких моментів багато, – пояснює Шовкошитний. – На Зайцевому черга завжди довго тягнеться, черги кілометрові, а так сів – дві години, і ти в Донецьку, але за це і платиш більше».

Вартість послуги – від 450 до 800 грн залежно від маршруту. При цьому довести винність тих, хто стоїть на блокпостах, практично неможливо.

«Ми запитуємо прикордонника: «А як людина пройшла?». Він каже: «Я нікого не бачив». Людина при ньому стверджує: «Ось тут таксист мене висадив, ми вдвох пройшли, ось ця людина у нас перевірила документи, сумку не перевіряла». Але це слово затриманого проти слова прикордонника», – пояснює координатор.

І хоча керівництво Держприкордонслужби на такі випадки намагається адекватно реагувати, методів впливу на явні правопорушення мало.

«Їх [прикордонників на блокпостах] ротирують постійно. Одна і та сама людина не стоїть там місяць. Cистема так збудована, що будь-яка зміна, яка заходить на контрольний пункт, отримує ці гроші. Таксист приїжджає, дає гроші головному, головний дає добро, люди проходять», – розповідає Шовкошитний.

Є два способи вирішити цю проблему – встановити на блокпостах відеокамери, і тоді запис допоможе довести хоча б факт нелегального перетину кордону, або ініціювати розслідування, а тих, кого спіймали, позбавляти статусу учасника бойових дій

 На його думку, є два способи вирішити цю проблему – встановити на блокпостах відеокамери, і тоді запис допоможе довести хоча б факт нелегального перетину кордону, або ініціювати розслідування, а тих, кого спіймали на гарячому, позбавляти статусу учасника бойових дій (УБД).

«Це стосується і ЗСУ, і СБУ, і МВС, всі структури, які займаються такими речами. Якби був такий механізм, це було б дієво, – упевнений Шовкошитний. – Адже як тільки людина отримує таку корочку – УБД, – її більше нічого не хвилює, вона хоче додому. Вони туди за цим і їдуть».

За час роботи мобільної групи серед нелегалів, які перетинають лінію розмежування «чорними» коридорами, люди зі зброєю поки що не траплялися.

«Але ми не знаємо, звичайні вони чи ні. І на словах вони тут усі дуже люблять Україну, кажуть, що вони проти влади [у Києві]. Але якщо трохи зачепиш, вже щось ватненьке простежується. Не у всіх, але буває. В цілому це мирні громадяни, на них же не написано, що вони терористи», – каже Шовкошитний.

Однак потенційно будь-який бойовик, який з тих чи інших причин не фігурує в базі Миротворець, куди стікається інформація про терористів і сепаратистів, може безперешкодно в будь-який момент, зі зброєю або без, перетнути кордон й опинитися де завгодно в Україні.

«Я вже півроку про це кажу, – зазначає координатор. – Тому твердження, що наша зона перебуває під контролем наших сил, є просто смішними».

***

Цей матеріал опублікований в № 1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

СПЕЦТЕМА: ПРОТЕСТИ І ВІЙНА НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ
ТЕГИ: контрабандакорупціякордон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі

Корреспондент.net в соцмережах