ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Знищувачі бюджету. Україна розпочала війну з фіктивними пільговиками

Корреспондент.net, 24 березня 2016, 07:18
1
1676
Знищувачі бюджету. Україна розпочала війну з фіктивними пільговиками
Фото: Дмитра Ніконорова
Олені Карпенко, яка багато років користується слуховим апаратом, відмовили у соціальній допомозі

Соціальна допомога держави сьогодні становить левову частину витрат бюджету. Але отримують її далеко не всі, хто заслуговує.

Киянка Олена Карпенко десять років тому втратила слух, проте до цього часу не може отримати інвалідність, пише Ксенія Цивірко у №10 журналу Корреспондент від 18 березня 2016 року. Прорвати німу завісу апарату медичних чиновників їй зараз ледь допомагають два слухових апарати.

«Чотири роки я отримувала пенсію, але потім лікарі сказали, що я неправдивим шляхом придумала свою хворобу, і що інвалідність мені не має бути встановлена, – зітхає Карпенко. – У підсумку мене позбавили всіх пільг, а на додачу ще й облаяли».

Слух киянка втратила внаслідок ускладнення після грипу, і спочатку її спілкування з близькими обмежувалося ручкою й аркушем із зошиту. За словами жінки, у неї п'ятий, найбільш критичний ступінь приглухуватості, але лікарі обіцяють дати їй статус інваліда тільки тоді, коли вона перестане чути навіть через слухові апарати.

«Можливо, їм потрібен був хабар, як це часто буває, але вони нічого не говорили, –передбачає вона. –Може, якби я сунула, то його взяли б. Але копійки їм не покладеш, а великої суми у мене немає. Навіть на лікування грошей немає».

У той час як одні українці потребують пільг, інші, кому гріх скаржитися на матеріальне становище, домагаються їх шахрайським шляхом – за фальшивими довідками та з медичними висновками.

Як писав раніше Корреспондент, пошуками порушників на початку березня зайнялося Міністерство фінансів, анонсувавши систему верифікації соціальних виплат і пенсій. За результатами пілотного проекту цієї системи, проведеного у 2015 році, п'ята частина переселенців із зони АТО виявилися фальшивими. У рамках більш масштабної верифікації Мінфін збере дані про пільговиків з усіх можливих джерел – банків, Пенсійного фонду, фондів державного страхування та інших соцустанов.

Очікуваний ефект – вивільнення 5 млрд грн держбюджету. Однак ця сума майже втрачається в загальних витратах скарбниці на різні соціальні виплати, які у 2015 році склали 363 млрд грн – це в десятки разів більше витрат на інші галузі. А кількість різновидів пільг сьогодні перевищує сотню.

Проблема «мертвих душ» не тільки у шахраях, а й у неефективній адресній допомозі держави, вважають експерти. Потрібно позбутися зрівнялівки в цій системі і враховувати потреби кожного претендента на пільги, вважає Маріанна Онуфрик, експерт з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень.

«Наприклад, деякі з внутрішньо переміщених осіб [переселенці з Донбасу і з Криму] мають на банківських рахунках тисячі, –пояснює експерт, – але вони отримують стільки ж, скільки і малозабезпечені люди».

Пусто і густо

Олексій Гурзенков з Вінницької області вже десять років на пенсії й останні чотири з них воює із соцзабезом за 244 грн. Чиновники навідріз відмовляються визнавати його довідку про зарплату з останнього місця роботи, від якої залежить розмір пенсії.

Трудовий стаж роботи Гурзенкова – без малого 30 років, і він повинен отримувати 1.193 грн, а не 949 грн, пояснює пенсіонер.

«Вони написали, що в моєму особистому рахунку працівника відсутні персональні дані, стаж, а також і сам склад зарплати», – розповідає Гурзенков. Він зневірився що-небудь доводити чиновникам і подав позов до суду.

А поки звичайні українці втрачають залишки довіри до влади, її колишні представники почувають себе цілком захищеними. Екс-депутати, яким призначили пенсію до прийняття нового податкового кодексу, отримують 40 тис. грн на місяць.

Скоротити цю суму складно, стверджують фахівці, – потрібні зміни в основоположних законах. Плюс до всього депутатська пенсія має імунітет на єдиний соціальний внесок.

«Виходить такий парадокс: бомж платить більше, ніж олігарх, – міркує економіст і політик Олександр Кірш, шеф-редактор журналу Бухгалтер. – Якби надвисокі пенсії обклали високими податками в районі 80%, то однієї такої пенсії вистачило б на утримання 10-12 пенсіонерів».

У рейтингу рівня життя пенсіонерів, проведеному міжнародною неурядовою організацією Help Age International, Україна серед країн світу займає 73-е місце

Вдаватися до таких заходів держава не поспішає, тому в рейтингу рівня життя пенсіонерів, проведеному міжнародною неурядовою організацією Help Age International, Україна серед країн світу займає 73-е місце.

У ще гіршому становищі, ніж пенсіонери, нині опинилися малозабезпечені переселенці. Наталя Ничипорчук з Артемівська живе без допомоги вже четвертий місяць. Перебравшись сюди з Маріуполя з дев'ятирічним сином, вона в листопаді встала на облік в місцевому управлінні соцзахисту, але там жінку заспокоюють тільки на словах.

«Одні кажуть: чекаємо фінансування, інші – що якісь проблеми з електронною базою, треті підозрюють, що я отримую допомогу паралельно в Маріуполі, – впадає у відчай Ничипорчук. – Я дізнавалася, чи є я в «списках СБУ», так мені повідомили, що їх взагалі немає».

У кінці лютого Міністерство соціальної політики отримало від СБУ реєстр з 200 тис. громадян, статус переселенця яких викликав підозри. І хоча перелік мав рекомендаційний характер, проблеми з виплатами почалися майже у всіх біженців.

«Багато хто зміг довести справжність свого статусу, але відновити забезпечення органи соціальної опіки не можуть, оскільки немає відповідного нормативного акту», – пояснює Онуфрик.

За даними СБУ, в Україні зареєстровано 1,7 млн ​​переселенців, і 500 тис. з них – фіктивні. Це люди, які продовжують жити на окупованій території, будучи прописаними в мирних зонах країни

Внутрішня міграція на Донбасі і в Криму стала благодатним ѓрунтом для справжніх аферистів, розповідають експерти. За даними СБУ, в Україні зареєстровано 1,7 млн ​​переселенців, і 500 тис. з них – фіктивні. Це люди, які продовжують жити на окупованій території, будучи прописаними в мирних зонах країни. Кожні півроку вони відзначаються в органах соцзахисту й отримують від держави щомісячну допомогу в розмірі 442 грн для працездатних осіб і 884 грн для непрацездатних.

Після того як СБУ надала Мінсоцполітики перелік таких псевдопереселенців, допомогу втратили 200 тис. осіб. До чорного списку ввійшла велика кількість невинних людей, стверджує Онуфрик, які змогли потім довести справжність статусу переселенця.

«Однак у бюрократичному ланцюгу були списки, згідно з якими виплати припинили, а ось документа, на підставі якого можна було б виплати відновити, – немає», – пояснює вона.

Сьогодні представники влади лише співчутливо розводять руками, обіцяючи, що в квітні можна буде переоформити документи.

Павло Кухта, експерт реанімаційного пакету реформ, описує ще один популярний метод збагачення за рахунок допомоги – коли українці продовжують отримувати пенсії та допомоги за померлих родичів. За його оцінкою, кількість таких шахраїв серед пільговиків приблизно 2%.

Втім, цю категорію авантюристів виявити нескладно, на відміну від фіктивних інвалідів та учасників АТО. Фальшиве посвідчення цих категорій на чорному ринку можна купити за ціною від $ 300 до $ 4.000, в залежності від терміну та якості «сервісу». Звичайним людям воно може дати істотну пільгу на оплату комуналки і соціальну допомогу, а великим чиновникам і депутатам – солідний статус.

За інформацією, озвученою в програмі Шустер Live представником Центру сприяння визволенню заручників Юрієм Тандітом, статус учасника бойових дій нібито мав екс-глава СБУ Валентин Наливайченко.

Пізніше на своїй сторінці у Facebook Наливайченко заявив, що відмовляється від «корочки», яку спеціально не оформляв, а отримав автоматично під час своєї роботи в зоні АТО.

Заступник міністра регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Андрій Білоусов також публічно відмовився від статусу учасника АТО. Ще один заступник того ж міністра Дмитро Ісаєнко звільнений із займаної посади за придбання статусу, і за цим фактом було порушено кримінальну справу.

Отримати статус учасника АТО можна і не вдаючись до послуг майстрів з фальшивих документів. Наприклад, військові можуть оформити собі відрядження в зону на пару днів. На жаль, за цю схему не можна переслідувати за законом як за шахрайство, оскільки вона легальна, зазначає Юрій Гаврилечко, економічний експерт Фонду суспільної безпеки.

Перехід на особистості

Для боротьби з шахрайством Мінфін створив окреме управління й оголосив з 1 березня масштабну перевірку всіх одержувачів соціальних виплат. Штат нової структури складається з 11 співробітників. Міністерство вже пробило пробну кулю: у 2015 році серед 274 тис. внутрішньо переміщених осіб вдалося виявити 54 тис. «липових», які на місяць відкушували від бюджету мінімум 24 млн грн. Такі результати показала перевірка в ручному режимі, але тепер вона буде автоматизованою.

На зміну розкиданим по різних конторах даним про реципієнтів соцвиплат прийде єдиний реєстр. Фахівці зведуть інформацію з усіх джерел в одну інтернет-хмарину і видадуть списки фантомних одержувачів допомоги Міністерству соціальної політики.

До цього часу людям вдавалося на один ідентифікаційний номер реєструвати кілька людей, а за однією адресою прописувати десятки мешканців. Все це дозволяло отримувати подвійні і навіть взаємовиключні виплати.

«Наприклад, одна і та сама людина може отримати допомогу з безробіття на біржі праці і допомогу для малозабезпечених осіб», – пояснює начальник створеного управління Андрій Рязанцев.

До кінця року влада збирається не тільки позбавити пільг таких порушників, а й притягти їх до кримінальної відповідальності за шахрайство і підробку. Після глобальної перевірки управління візьме на себе ще функції спостереження за такими злочинами.

Гаврилечко дивиться на цю роботу скептично. Він зазначає, що такий контроль не можуть ввести вже 18 років через відсутність необхідних підзаконних актів. Те, що система запрацює в цьому році, здається йому малоймовірним.

«По-друге, функції контролю для Мінфіну – нонсенс, оскільки його завдання – розподіляти державні доходи, – продовжує він. – Міністерство не може займатися верифікацією через відсутність кваліфікованих кадрів, людей, які коли-небудь проводили подібні перевірки».

За його словами, контролем повинна займатися Рахункова палата України, але ніяк не Міністерство фінансів. Крім того, зібрані звідусіль дані – це, на думку експерта, палиця з двома кінцями: бази дозволять не тільки відсівати шахраїв, а й відкриють доступ до особистої інформації.

Ця справа стане ще одним джерелом привласнення грошей для чиновників, вважає Гаврилечко. За його словами, передана в руки влади банківська таємниця про депозити та особисті рахунки зможе передаватися зацікавленим особам.

«Співробітники Мінфіну отримали можливість моніторити доходи громадян, а ось відповідальності за передачу цієї інформації третім особам вони не несуть, – пояснює експерт. –  Тобто тепер цю інформацію можна надати будь-яким бандитам, а чиновникам за це нічого не буде».

Як приклад він наводить досвід 2011 року, коли Нацбанк зобов'язав українців сканувати паспорт під час отримання та обміну валют. «Після цього, як ніби за чиїмись вказівками, цих людей грабували», – стверджує Гаврилечко.

Як би там не було, повз пильну увагу контролерів все-таки мають шанс проскочити володарі фіктивних статусів інваліда й учасника бойових дій, тому що для цього однієї документальної перевірки недостатньо. Щоб виявити цю категорію порушників, потрібно заново проводити медичну експертизу, а це довгий і складний процес.

Проте, навіть без урахування таких професійних аферистів, Мінфін сподівається скоротити витрати бюджету мінімум на 5 млрд грн. Онуфрик сподівається, що ці гроші підуть на підвищення соціальних стандартів, а не на зведення кінців з кінцями кошторису бюджету.

Недобросовісних пільговиків можна було б відсікти і за допомогою більш ефективних дій соцпрацівників, які інспектують будинки малозабезпечених українців й оцінюють їх ключові проблеми.

«Люди з важкою формою інвалідності, внутрішньо переміщені особи, інваліди АТО повинні отримувати максимально, а інші категорії варто було б обмежити в підтримці», – резюмує Онуфрик.

***

Цей матеріал опублікований в №10 журналу Корреспондент від 18 березня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах