Біля будівлі Верховної Ради проходить акція протесту, яка переросла у зіткнення з поліцією. Протестуючі вимагають від нардепів прийняти закон про реінтеграцію Донбасу.
У Києві біля будівлі Верховної ради відбулися зіткнення між протестуючими та правоохоронцями.
Присутні на мітингу вимагають від парламенту прийняття закону про реінтеграцію Донбасу, а також визнання Росії агресором.
Нардепи законопроект, який також називають "про деокупацію Донбасу", мали розглядати весь робочий день і голосувати 16 січня. Нардепи не встигли розглянути всі правки і перенесли розгляд на 17 січня.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій не виключив, що голосування може відбутися лише 18 січня.
Корреспондент.net розбирався, чому протестують проти закону "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях".
Під Радою палять шини і прапор РФ
Під Верховною Радою учасники акції Стоп реванш запалили скати. Протестуючі вимагають від президента Петра Порошенка і депутатів прийняти рішення, які "чітко окреслять комплексну політику з деокупації України і зупинять реванш олігархічно-колоніальної системи".
Серед мітингувальників також присутні ветерани бойових дій на сході України, в тому числі, бійці внутрішнього корпусу батальйону Донбас.
Присутні на мітингу вимагають від Верховної ради прийняття закону про реінтеграцію Донбасу, а також визнання Росії агресором.
Під парламент стягнули майже чотири тисячі правоохоронців. Між мітингувальниками та поліцією сталася сутичка. Учасники акції протесту підпалили шини і спалили російський прапор.
Коли правоохоронці намагалися загасити шини, в сторону правоохоронців почали кидати бруківку, скати та інші сторонні предмети, розповіли в поліції. Мітингувальники також застосували сльозогінний газ.
"Внаслідок інциденту постраждав один правоохоронець. Крім того, за порушення громадського порядку в поліцію доставлений один учасник акції", - повідомили в поліції.
Як повідомили в Червоному Хресті, до них звернулися 20 осіб, які постраждали від сльозогінного газу. Їм промили очі термальною водою. Передавати їх лікарям швидкої допомоги не довелося.
Суть законопроекту про реінтеграцію Донбасу
Законопроект "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей", відомий також як закон про реінтеграцію Донбасу, 6 жовтня в першому читанні був прийнятий Верховною Радою.
Після цього почалася підготовка до внесення правок у законопроект. На початку листопада стало відомо, що в закон може бути внесений пункт про розрив дипвідносин з Росією.
"Нагадую, що законопроект прямо визнає Росію агресором, вводить на законодавчому рівні поняття "російська окупаційна влада" і "російські окупаційні війська", - сказав 15 січня на засіданні Погоджувальної ради голова фракції БПП Артур Герасимов.
До другого читання було подано 673 поправки, з них 374 вже були відхилені. До другого читання із законопроекту були виключені посилання на мінські угоди.
Разом з тим у текст законопроекту внесли згадку Криму, як "окупованої території", а датою початку окупації називається 20 лютого 2014 року.
"Закон президентом поданий з конкретною метою - звільнити тимчасово окуповані території Донбасу з використанням ЗСУ. Але політично ми не можемо забути про Крим і Севастополь, тому вони додані в кожен абзац", - казав голова комітету Ради з питань національної безпеки Сергій Пашинський.
Тоді ж учасники комітету також затвердили остаточну назву законопроекту "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей".
Суперечки через правки
Під час розгляду законопроекту про деокупацію в другому читанні було багато критики з приводу мінських угод.
У відповідь на це перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко зазначила, що "можна скільки завгодно ганити мінські угоди", але завдяки ним, як зазначила нардеп, відбулося звільнення полонених 27 грудня, до них прив'язані санкції проти Росії і вони допомогли посилити українську армію.
Парубій припустив, що деякі з народних депутатів сподіваються затягнути розгляд законопроекту, щоб голосування відбулося в несприятливий день, тобто в середу, коли голосів може не вистачити через низьку явку.
За його словами, помиляються ті, хто сподівається на такий розвиток ситуації. Парубій не виключив, що голосування може відбутися в четвер.
"Ми будемо розглядати за законом, всі правки, і якщо не зможемо розглянути сьогодні, то ми їх продовжимо розглядати завтра, не встигнемо завтра, то розглядатимемо в четвер, і в четвер виходимо на голосування", - заявив Парубій.