Головна тема Мюнхенської конференції з 2014 року є ситуація на сході України. Однак у цьому році було багато розмов, які ні до чого не привели.
Мюнхенська конференція з безпеки проходила 16-18 лютого. Основними темами стали ситуація на Донбасі, відносини між Росією і Заходом, кібербезпека, криза на Близькому Сході, спільна глобальна безпека і ядерна зброя.
На 54-у за рахунком конференцію приїхали 20 глав держав і урядів, близько 80 міністрів закордонних справ і оборони. Разом у Мюнхен приїхали близько 600 політиків, представників бізнесу і громадських організацій.
Міністр закордонних справ Німеччини Зигмар Габріель на зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим у рамках конференції запропонував поетапне зняття санкцій в обмін на тривале перемир'я і введення миротворців ООН на Донбас.
Також була запланована зустріч глав МЗС нормандської четвірки, однак останньої миті вона зірвалася.
Корреспондент.net розбирався, ніж для України закінчилася Мюнхенська конференція і чому в Німеччині розкритикували Габріеля.
Миротворці в обмін на санкції
Міністр закордонних справ Німеччини Зигмар Габріель у своєму виступі не виділяв Москву, а лише підкреслив, що ані Росія, ані Китай, ані США не повинні намагатися розколоти Євросоюз.
Велика частина його промови стосувалася партнерства Європи зі США у вирішенні актуальних глобальних проблем - в інтересах не тільки Брюсселя, а й Вашингтона.
На зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим Габріель висловився за поетапну відміну санкцій стосовно Москви. Умовою такого скасування міністр вважає виконання режиму припинення вогню на сході України і виведення важкого озброєння.
Німецький міністр також підтримав ініціативу російського президента Володимира Путіна про скерування на Донбас миротворчої місії ООН.
Запропоновану Росією ідею він назвав явною і однією з небагатьох реалістичних можливостей для припинення конфлікту на сході України, не дивлячись на фундаментальні протиріччя з приводу введення миротворців.
"Якщо вдасться досягти перемир'я на сході України, можливий початок покрокового скасування санкцій", - заявив глава МЗС Німеччини.
При цьому він підкреслив офіційну позицію Берліна, згідно з якою зняття санкцій можливе лише після стовідсоткового виконання Росією мінських домовленостей.
Зазначимо, що на зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним Габріель обіцяв підтримку Німеччини в питанні миротворців ООН на Донбасі.
У Німеччині розкритикували пропозицію Габріеля
Як нагадує німецьке видання Der Spiegel, пропозиція Габріеля не відповідає духу нового коаліційного договору, принаймні з точки зору правлячої партії ХДС.
"Ці вимоги суперечать результату коаліційних переговорів. Тимчасовий виконувач обов'язків міністра закордонних справ не може розрізнити відмінності між офіційною і особистою думкою. Надійність - це частина його посадових обов'язків", - розкритикував Габріеля голова комітету бундестагу з питань зовнішньої політики Норберт Реттген.
У новому коаліційному договорі йдеться, що Німеччина і Франція й надалі активно виступатимуть за вирішення конфлікту на сході України і за виконання мінських угод.
Як Росія, так і Україна мають виконувати свої зобов'язання за мінською угодою, підкреслюється в договорі.
З приводу можливого скасування санкцій партнери по коаліції дотримуються такої думки, нагадує видання: "У разі реалізації мінських угод ми готові до скасування санкцій і будемо вести на цю тему діалог з нашими європейськими партнерами".
У партії Габріеля (СДПН) говорять, що це формулювання можна інтерпретувати і як таке, що не виключає покрокового скасування санкцій. Однак у правлячій ХДС/ХСС наполягають на вузькому тлумаченні і кажуть, що покрокове послаблення санкцій є неприйнятним.
Позиція Габріеля не нова. Ще будучи міністром економіки, він у 2016 році висловився за покрокове послаблення санкцій.
Чому зірвалася нормандська зустріч
Починаючи з 2014 року однією з головних тем у Мюнхені є ситуація в Україні. Цього разу українська сторона повідомляла, що вперше за рік пройде зустріч міністрів закордонних справ у нормандському формат. У попередній раз вони зустрічалися також на мюнхенській конференції.
Нагадаємо, що на ній нормандській четвірці вдалося домовитися по трьох пунктах, у тому числі про встановлення режиму тиші з 20 лютого, тобто через два дні після зустрічі.
Однак нова зустріч міністрів так і не відбулася - делегаціям не вдалося узгодити час через те, що Зигмару Габріелю довелося виїхати до Берліна.
У підсумку в п'ятницю зустрілися тільки Лавров і Клімкін. На зустрічі обговорювалися питання звільнення полонених, введення миротворчої місії ООН на Донбас, а також можливість відновлення роботи Спільного центру контролю і координації припинення вогню після виходу з нього російських військових спостерігачів у грудні 2017 року.
Проривними переговори не стали. Як заявив Клімкін, сторони ні про що не домовилися.
"Російська точка зору інша. Будемо працювати далі", - сказав Клімкін, зазначивши, що для України дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство могло поступово взяти контроль над окупованими територіями.
Скасування зустрічі по Україні спричинило на конференції з безпеки спекуляції серед представників ЗМІ, зазначає Der Spiegel. Обговорювалося, чи дійсно Габріель скасував цю зустріч, щоб взяти участь у прес-конференції звільненого з ув'язнення німецько-турецького журналіста газети Die Welt Дениза Юджела.
ЗМІ писали, що дехто з дипломатів тільки несхвально хитав головою з приводу такої розстановки пріоритетів.
Міністерство закордонних справ Німеччини при цьому заперечувало, що причиною скасування зустрічі стала поїздка Габріеля в Берлін.
"Зустріч у нормандському форматі за участю чотирьох міністрів закордонних справ не могла відбутися, так як міністра закордонних справ Франції не було в Мюнхені", - написало відомство у своєму Twitter.
Однак, згідно з французьким даними, поїздка міністра Жан-Іва Ле Дріана в Мюнхен не була напередспланована.
Майже ідеальний план для Донбас
Андерс Фог Расмуссен, який чотири роки тому залишив посаду генсека НАТО, а з 2016 року є радником президента України Петра Порошенка, на полях Мюнхенської конференції представив світовій громадськості концепцію, викладену експертом при Колумбійському університеті в США Ричардом Гованом.
Аналітик у своїй доповіді розглядав можливість розміщення миротворчого контингенту ООН на Донбасі з огляду на поточні розбіжності між Україною і Росією. При цьому він брав за основу досвід миротворчих місій на Балканах, у Лівані та інших регіонах світу.
Політичний аналітик, оглядач
Bloomberg Леонід Бершидський називає план Говена майже ідеальним. Детально про план
Корреспондент.net писав раніше.
Прапор ЄС з Авдіївки
Президент Петро Порошенко 18 хв. виступав на конференції. Його промова була побудована навколо Росії, а саме призову згуртуватися проти Москви. А ще він розгорнув в аудиторії прапор Євросоюзу, привезений з передової.
"Це прапор з промзони в Авдіївці. Це місце в декількох кілометрах від Донецька, де були наші солдати, де Росія намагалася організувати гуманітарну катастрофу. Але незважаючи на всі труднощі, Донбас може стати успішним вирішенням жорстокого конфлікту. Фактично треба не так багато: щоб Росія повністю виконала мінські домовленості", - сказав президент.
Як зазначає Радіо Свобода, учасники форуму зізналися, що заклики Києва без конкретних результатів уже не вражають.
Порошенко на Мюнхенській конференції // Скриншот з відео
Сам Порошенко виступав у напівпорожньому залі. Увага як політиків, так і журналістів до української делегації була помітно менша, ніж у попередні роки, зазначає видання.