Північний потік-2 має політичне підгрунтя, вперше визнала канцлер ФРН, обіцяючи Києву зберегти транзит. Однак експерти кажуть, що за словами Меркель нічого не стоїть.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель прийняла українського президента Петра Порошенка в Берліні 10 квітня. На переговорах обговорювалося питання миротворців ООН на Донбасі, а також Північний потік-2.
Меркель уперше визнала, що новий російський газопровід у Європу має політичне підгрунтя, підкресливши прихильність Німеччини збереженню транзиту газу через Україну.
Однак експерти кажуть, що німецький канцлер пішла назустріч Україні тільки на словах. Корреспондент.net розбирався, чому питання реалізації Північного потоку-2 залишається відкритим.
Меркель обіцяє Україні зберегти транзит
Після зустрічі з Порошенком у Берліні Меркель заявила, що Україна не має втратити свою роль у транзиті газу, навіть коли буде побудований Північний потік-2.
Залежність від російського газу нікуди не дінеться, проте необхідно детально обговорити, що буде з Україною, коли запрацює газопровід, який постачатиме газ з Росії в Центральну і Північну Європу через Балтійське море, вважає Меркель.
Адже для України мова йде про втрату значних доходів, а отже, для неї це стратегічне питання. Німеччина у свій підтримці проекту Північний потік-2 не має наміру допустити, щоб у результаті його реалізації транзит російського газу через Україну повністю припинився.
"Я дала зрозуміти дуже ясно, що Північний потік-2 неможливий без ясності про майбутнє транзитної ролі України. Так що, як ви можете бачити, це не тільки економічне питання, тут присутні й політичні міркування", - заявила канцлер на спільній прес-конференції з Порошенком у Берліні.
Меркель також заявила, що під час телефонної розмови з російським президентом Володимиром Путіним у понеділок увечері сказала йому: "Не може скластися так, що в результаті Північного потоку-2 Україна більше не матиме значення з точки зору транзиту газу".
Проблеми Північного потоку
Північний потік-2 різко критикується країнами Східної Європи, Сполученими Штатами і Україною. Політики цих країн говорять про негативні наслідки як для України, так і для Європи загалом.
"Газопровід матиме сильний вплив на баланс сил і політику безпеки в Балтійському регіоні й у всій Європі. Він також збільшить напруженість у країнах Європейського союзу", - писало напередодні фінське видання Ilta-Sanomat.
Напередодні голова Нафтогазу Андрій Коболєв розповів, що після запуску Північного потоку-2 Україна втратить 3,5 мільярда доларів, або близько 3% ВВП.
Німеччина вже видала Північному потоку-2 усі дозволи на будівництво у своїх територіальних водах і винятковій економічній зоні, проекту залишилося отримати один дозвіл від Фінляндії, а також дозволу від Швеції і Данії.
Однак у Раді ЄС зараз розглядаються поправки в газову директиву, які покликані розширити дію Третього енергопакету на Північний потік-2.
Поки рада, по суті, блокує ці зміни, проте якщо вони все ж будуть прийняті, на Газпром чекають складні переговори про статус газопроводу і умови його використання, які до того ж, швидше за все, затримають й початок будівництва труби.
Газпром домовляється з Україною про транзит
Тим часом 11 квітня російська газета
Ведомости дізналася, що Газпром і
Нафтогаз приступили до обговорення умов нового контракту про транзит газу в Європу через територію України.
За інформацією газети, мова йде не про перегляд контракту, що діє до кінця 2019 року, а про умови транзиту з 2020 року.
Ще в середині 2015 року заступник голови правління Газпрому Олександр Медведєв заявив, що Росія повністю відмовиться від послуг України, навіть якщо Сонце поміняється місцями з Місяцем.
28 лютого 2018 року арбітраж Торгової палати Стокгольма ухвалив рішення по спору між Газпромом і Нафтогазом, постановивши, що російський холдинг має заплатити українській компанії 4,63 мільярда за недопоставку газу по транзитному договору.
Газпром на наступний день після рішення Стокгольма відмовився відновити поставки газу в Україну. А 2 березня Росія оголосила, що починає процедуру розірвання контрактів на поставку газу і його транзит через територію України, а наприкінці березня оскаржила рішення арбітражу.
Однак пізніше Росія визнала, що не може відмовитися від транзиту газу через українську територію. 10 квітня голова Газпрому Олексій Міллер заявив, що Росія ніколи й не збиралася відмовлятися від української труби.
Експерти і політики не вірять Меркель
Оглядач
Deutsche Welle Кристіан Трипп
вважає, що заява Меркель про неможливість Північного потоку-2 без збереження транзиту через Україну не так вже й багато значить.
"Хтось колись ставив під сумнів, що транзит газу має для України стратегічне значення? Те, що Україні потрібно буде дати компенсацію з точки зору енергетичної політики, віддавна зрозуміло навіть найзапеклішим прихильникам Північного потоку-2. Заяву Меркель можна інтерпретувати по-різному. Порошенко використає ці слова в передвиборній кампанії", - говорить експерт.
Німецький політолог Андреас Умланд у розмові з
Радіо Свобода підкреслив, що заяви Меркель - це вже нова позиція, яка до цих пір не озвучувалася в подібний спосіб. Однак він зазначив, що не бачить сенсу в цьому з практичної точки зору, адже вже є перша гілка Північного потоку, яка й так створює конкуренцію для України.
"Є певний обсяг газу, який може транспортуватися із Сибіру в ЄС. Тому якщо буде побудований Північний потік-2, то це автоматично означає, що через Україну буде йти менше газу. Я поки що не бачу конкретного вирішення ситуації", - зазначив німецький експерт.
Він зазначив, що в проекті Північного потоку-2 беруть участь підприємства, від яких не варто очікувати проукраїнської позиції, оскільки як мінімум це не політичні чи правозахисні організації, а їх метою є заробіток.
Член Бундестагу від Партії зелених Клаудія Мюллер вважає, що висловлювання Меркель - це заспокійлива пігулка для України.
"Якби насправді канцлер хоч щось хотіла в цій сфері зробити, то вона наклала б вето на реалізацію проекту або уклала б договір з Газпромом, поставивши умову транспортування газу через українську ГТС", - сказала німецький політик газеті Bild.