ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Три умови. Угорщина блокує діалог Україна-НАТОСюжет

Корреспондент.net, 25 червня 2018, 17:10
1
760
Три умови. Угорщина блокує діалог Україна-НАТО
Переговори Клімкіна і Сіярто

Мовний конфлікт між Будапештом і Києвом не був вирішений після консультацій Клімкіна і Сіярто.

 
Угорщина продовжує блокувати роботу двосторонньої комісії Україна-НАТО, незважаючи на досягнутий прогрес на переговорах міністрів інострнних справ Павла Клімкіна і Петера Сіярто.
 
Будапешт скоротила мовні вимоги до Києва, проте висунув три умови, пов'язані зі становищем угорської меншини в Україні. Корреспондент.net розбирався в ситуації.
 
Угорщина ставить Україні умови
 
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що його країна припинить блокувати роботу двосторонньої комісії Україна-НАТО тільки за умови виконання Києвом трьох умов.
 
"Про ці вимоги знають і наші українські друзі, і наші союзники по НАТО", - сказав він виданню Європейська правда.
 
Усі умови Будапешта, які перерахував міністр, виявилися пов'язані зі становищем угорської меншини в Україні.
 
Першою умовою Будапешта стало продовження перехідного періоду щодо впровадження української мови як єдиної мови освітнього процесу в школах. Другою Сіярто назвав відмову від поширення мовної норми на приватні школи.
 
Третю умову Будапешта, як зазначив міністр, уже можна вважати виконаною. Вона полягала в налагодженні діалогу української влади з представниками угорської діаспори.
 
"Україна має розпочати консультації з представниками угорської меншини. Вони розпочалися", - сказав міністр.
 
При цьому Сіярто зазначив, що оцінку результату цього діалогу в першу чергу мають дати українські угорці, сам Будапешт не має наміру брати на себе цю відповідальність.
 
"Навіть якщо їхня домовленість не буде повністю збігатися з минулими положеннями закону, мене вона однаково задовольнить. Аби вона задовольняла угорську меншину. Я не хочу бути великим закарпатцем, ніж ті, хто живе в Закарпатті, тому рішення я залишаю за ними", - заявив міністр.
 
Він спростував імовірність того, що Угорщина використовує етнічну меншину в Закарпатті у своїх інтересах, транслюючи їм власну зовнішньополітичну позицію.
 
"Ми не приймаємо рішення в Будапешті і завжди покладаємося на організації угорців за кордоном", - пояснив він.
 
Виходом із ситуації з обмеженням освіти мовами етнічних меншин, як припустив Сіярто, може бути виняток з норм закону, зроблений для мов країн-членів НАТО.
 
"Ми розуміємо, що у вас є проблеми у відносинах з Росією. Розуміємо, що ваш уряд і президент хочуть знизити російський вплив, який йде, у тому числі, через російськомовні школи. Але в мене одне запитання: коли йдеться про російську мову, то як у цій картині з'явилися ми, угорці? Ми хочемо відійти від цього. Таке враження, що Угорщина просто потрапила під роздачу", - заявив глава МЗС Угорщини.
 
На запитання про український закон про мови, який незабаром має з'явитися на порядку денному, Сіярто сказав, що вже дані меншинам права не можуть зменшуватися.
 
"Є фундаментальний принцип, з якого ми виходимо: за міжнародним правом, уже надані меншинам права не можуть зменшуватися. І якщо до цього наявність 10% угорців у населеному пункті або ж у районі дозволяла визначати мову меншини як офіційну, а новий закон підніме цю планку до 33% - це, звісно ж, ми будемо заперечувати", - заявив він.
 
Глава МЗС Угорщини підкреслив, що після виконання цих вимог Будапешт повернеться до колишньої політики по Україні - за секунду, навіть швидше.
 
Поступки Будапешта
 
22 червня пройшов перший етап консультацій за участю міністрів закордонних справ і міністрів освіти України і Угорщини.
 
На прес-конференції після переговорів у Нижньому Солотвині Сіярто заявив, що угорський уряд уже не вимагає від України безумовної відмови від нині чинної редакції мовної норми закону Про освіту.
 
"Ми сьогодні зробили перші кроки, попереду багато роботи. Ми намагалися не обговорювати, як закон зробить більш ефективним вивчення української мови. Ми лише просимо, щоб це не заважало інтересам угорськомовної меншини. Це наше єдине прохання", - додав міністр.
 
Сіярто теж не став вимагати виконання ключової вимоги Угорщини - скасування чи призупинення дії 7-ї статті закону Про освіту.
 
Тепер Угорщина наполягає тільки на виконанні двох ключових пунктів рекомендації Венеціанської комісії - продовжити перехідний період закону Про освіту і скасувати поширення дії цього закону на приватні школи.
 
"Також ми очікуємо, щоб була виконана рекомендація про те, що приватні школи не мають підпадати під вимоги цього закону", - сказав він.
 
У свою чергу Клімкін заявив, що українській делегації вдалося досягти домовленостей про реалізацію закона Про освіту в частині мови і про продовження перехідного періоду імплементації мовної норми.
 
"Спочатку угорська сторона наполягала на поверненні до того, що було: фактично переписати ст. 7 нашого нового закону Про освіту. Це вже - до побачення, тобто це вже пройшло. Всі прекрасно розуміють, що цей закон спрямований на допомогу нашим громадам. Зараз ми говоримо не про зміни в цій статті (мовній), а в який спосіб цей закон реалізувати", - підкреслив міністр.
 
За словами Клімкіна, для цього потрібно збільшити перехідний період імплементації закону.
 
"Ми маємо навчити вчителів, змінити методики. Нам потрібні обміни. Ми зараз домовляємося про обміни", - повідомив він.
 
Окрім цього, глава українського МЗС зазначив, що є домовленості щодо проведення наступного раунду консультацій між Міністерством освіти і науки України та угорською громадою. За словами Клімкіна, він намічений на початок липня.
 
Як почався конфлікт України з Угорщиною
 
В Україні у вересні 2017 року був прийнятий новий закон Про освіту, який обмежує навчання мовами нацменшин.
 
Відповідно до закону, в Україні поетапно має відбутися повне переведення освіти на українську мову.
 
МЗС Росії після прийняття закону звинуватило Київ у намірі провести повну українізацію освітнього простору країни. Проти закону висловилися й деякі європейські країни.
 
Найбільш активно проти українізації освіти виступає Будапешт у зв'язку з наявністю великої угорської діаспори в західних областях України. На Закарпатті живе близько 150 тисяч етнічних угорців.
 
З огляду на мовні протиріччя із жовтня 2017 року Будапешт три рази блокував проведення самітів Україна-НАТО.
 
"Угорщина не має іншого інструменту, окрім як блокувати міжнародні, європейські і євроатлантичні прагнення України", - говорив глава угорського МЗС.

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
СПЕЦТЕМА: Мовне питання. Угорщина блокує Україну
ТЕГИ: УкраинаНАТОНАТО-УкраинаЯзыковой вопросВенгрияЗакарпатьезакон о языках
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах