Понад три тисячі тонн продукції, виробленої на Алчевському металургійному комбінаті, прямувало судном до Бельгії.
У Маріуполі заарештовано судно під прапором Ліберії, яке перевозило із російського порту в Бельгію три тисячі тонн продукції Алчевського металургійного комбінату, який знаходиться на території самопроголошеної "ЛНР".
Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав арешт судна "відповіддю на санкції". Тим часом в Україні обговорюють списки санкцій українських громадян і компаній, що оголосили в Росії. Наприклад, чому в ньому немає президента і чи всі в ньому патріоти. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Відповідь України
Увечері 1 листопада український генпрокурор повідомив на своїй сторінці в Facebook про арешт у порту Маріуполя понад трьох тисяч тонн продукції Алчевського меткомбінату, що знаходиться на непідконтрольній Києву території Луганської області.
Продукція перевозилася судном Comet під прапором Ліберії. Воно йшло з російського порту в Бельгію.
Луценко додав, що всі причетні особи будуть притягнуті до відповідальності за статтею про фінансування тероризму. Свій пост генпрокурор супроводив коментарем "Наша відповідь санкціям", а також фотографіями затриманого судна.
За даними порталу Marine Traffic, що відслідковує пересування кораблів, у Маріуполі знаходиться суховантаж Comet, що йшов під прапором Ліберії.
Цей корабель прямував до Антверпен, згідно з інформацією ще одного порталу, Vessel Finder. У порт Маріуполя він зайшов 28 жовтня. До цього, за даними сайту, корабель зайшов у порт в краснодарському місті Темрюк.
Алчевський металургійний комбінат займається виготовленням чавуну, шпака, сляби, доменного коксу та іншої металургійної і хімічної продукції.
Алчевський металургійний комбінат у квітні 2018 року/EPA
У лютому 2017 року підприємство зупинило свою роботу, в грудні "в.о. голови ЛНР" Леонід Пасічник заявив, що комбінат знову запущений.
18 грудня корпорація Індустріальний союз Донбасу заявила про втрату контролю над Алчевським металургійним комбінатом, а також над Алчевським коксохімічним заводом і Екоенергією. Вони були зареєстровані в місті Сєвєродонецьку, підконтрольному Києву.
Патріоти чи підготовка до виборів
Росія ввела санкції щодо
322 громадян і 68 компаній з України. До осіб, які потрапили під нові санкції, входять судді Конституційного суду, депутати Верховної Ради останнього скликання, великі підприємці, чиновники адміністрації президента, міністри, керівники органів виконавчої влади та великих компаній.
Санкції передбачають блокування рахунків, цінних паперів і майна на території Росії особам зі списку санкцій, а також заборона на виведення капіталу за межі Росії.
Рішення про прийняття санкцій в уряді Росії назвали відповіддю "на недружні дії щодо російських громадян і юридичних осіб з боку України". Київ у травні розширив санкції проти російських юридичних і фізичних осіб.
Метою санкцій, при цьому, Москва називає "нормалізацію двосторонніх відносин".
Фігуранти російського списку санкцій позитивно відреагували. Глава Народного фронту Арсеній Яценюк сказав, що більшість зі списку є "справжніми патріотами".
Президент Петро Порошенко сказав, що цей список "за невеликим винятком - дуже гідних людей". У суспільстві постало питання, чому в списку немає самого президента або його бізнесу.
У партії президента пояснили, що в світі не прийнято вводити санкції проти керівництва країн. З цієї ж причини ні Україна, ні ЄС і США не вводять санкції проти Володимира Путіна і Дмитра Медведєва.
"Якби Росія це зробила, то це був би постріл собі в ногу - вони відкрили б шлях для включення Володимира Путіна в списки осіб, до яких застосовані міжнародні санкції", - сказав голова фракції партії БПП Артур Герасимов.
При цьому він зазначив, що введення санкцій Росією - це передвиборча технологія для впливу на результати виборів в Україні.
"Санкційний список, який склали в Кремлі щодо українських політиків, є операцією прикриття проросійських кандидатів перед виборами", - додав він.
Такої ж думки дотримується депутат і член колегії МВС Антон Геращенко. Про це також говорять експерт з питань енергетики, президент Центру глобалістики Стратегія XXI Михайло Гончар і виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Обмін моряками
Сімох російських моряків з судна Норд, затриманого навесні, обміняли на сімох українців в рамках угоди між Москвою і Києвом, заявила російський омбудсмен Тетяна Москалькова 30 жовтня.
За її словами, обмін пройшов за схемою "сім на сім", і моряки Півночі повернулися в анексований Крим. При цьому капітан судна Володимир Горбенко продовжує залишатися на материковій частині України.
Відзначається, що в зворотну сторону з Криму вирушили моряки з українського судна ЯМК-0041, затриманого біля берегів півострова у травні за незаконний промисел риби.
У Держприкордонслужбі України відповіли, що російська сторона відпустила затриманих українських моряків, оскільки "їх немає в чому звинуватити".
"Повідомлення, поширені російськими медіа є маніпулятивними і жодним чином не відповідають дійсності, кажучи про обмін, оскільки всі громадяни є українцями", - йдеться в повідомленні.
У свою чергу, український омбудсмен Людмила Денісова офіційно підтвердила повернення на материкову Україну семи членів екіпажу двох суден - ЯМК-0041 і ЯОД 21-05, яких утримували російські силовики в Криму.
За словами омбудсмена, в українців на анексованому півострові незаконно забрали паспорти, що робило їх повернення додому неможливим.
"Хочу підкреслити: це був не обмін. Моряки судна Норд, які сьогодні також повернулися до Криму, вільно пересувалися по території України. Їх, на відміну від українців у Криму, ніхто не утримував", - заявила Денисова.
Загострення в Азовському морі
Ситуація загострилася в березні 2018 року, коли українські прикордонники затримали російське риболовецьке судно Норд. У серпні у херсонському порту затримали танкер Механік Погодін.
Москва розцінила дії Києва як "морський тероризм" і посилила огляди українських суден, що проходять через Керченську протоку в бік території України.
Київ у відповідь звинуватив російську владу в "жорсткій політиці затримання і огляду суден". При цьому український МЗС каже, що дії Росії законні.
Як зазначає помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян, Росія оглядає іноземні торгові судна, які рухаються в порти України, хоча цього ніколи не робила раніше.
6 вересня РНБО України прийняла рішення посилити військово-морську присутність у Азовському морі. Через два дні стало відомо про перекидання малих броньованих артилерійських катерів в Азовське море. 11 вересня українські катери проекту Гюрза-М Лубни і Кременчук вийшли на службу в акваторії Бердянського порту.
20 вересня пошуково-рятувальне судно A500 Донбас і морський буксир A830 Корець вийшли з Західної військово-морської бази ВМС України в Одесі і направились до Бердянська, де стануть основою нової військово-морської бази українського флоту на Азовському морі.
22 вересня Донбас і Корець пройшли уздовж берегів Криму, в тій частині, яку Росія вважає своєю "виключною економічною зоною". 23 вересня
кораблі пройшли під Керченським мостом, ставши героями соцмереж і ЗМІ як в Україні, так і в Росії.
Очікується, що до кінця року в Азовському морі буде створена військово-морська база ВМС України шляхом перекидання сюди Південної військово-морської бази з Миколаєва, яка до анексії Криму перебувала в Новоозерному в затоці Донузлав.
Надалі на її базі буде створено катерний дивізіон з майбутнім розгортанням сил і засобів.
Крім того, Збройні сили України посилили армійське угруповання на Азовському напрямку.