RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Після Майдану. Що змінилося за п'ять роківСюжет

Корреспондент.net, 21 листопада 2018, 19:40
0
786
Після Майдану. Що змінилося за п ять років
Фото: Getty
Які вимоги Майдану були виконані

Спочатку в Євромайдану була одна вимога - асоціація з Євросоюзом. Але після силового розгону протестувальники вимагали глибоких політичних змін.

 
В Україні 21 листопада відзначають День гідності і свободи. Рівно п'ять років тому тисячі людей вийшли на майдан Незалежності, протестуючи проти свавілля влади і розгулу корупції.
 
Протести були викликані відмовою тодішнього президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом (УА) на саміті Східного партнерства у Вільнюсі.
 
Після силового розгону 30 листопада акція протесту, на якій були в основному студенти, переросла в масові демонстрації, які нарекли Євромайданом. Корреспондент.net згадує, які вимоги протестувальників були виконані, а які - ні.
 
Повернення європейського курсу
 
Спочатку підписання Угоди про асоціацію було єдиною вимогою протестувальників на Майдані. 21 листопада 2013 року Кабмін призупинив підготовку до підписання угоди і розпорядився відновити активний діалог з Росією. 29 листопада Янукович провалив саміт, не підписавши угоду.
 
Угода про асоціацію з ЄС була підписана в червні 2014 року новообраним президентом Петром Порошенком. Процедура ратифікації угоди завершилася 11 липня 2017 року, коли її підписали всі країни Євросоюзу.
 
Це стало єдиним досягненням Революції гідності. Позитивним наслідком підписання УА став безвізовий режим України з ЄС.
 
Покарання за розгін студентів
 
У ніч на 30 листопада Беркут жорстоко розігнав акцію протесту, на яку прийшли в основному студенти. Понад 80 людей отримали травми різного ступеня тяжкості. Євромайдан висунув ще одну вимогу - покарати відповідальних за зачистку майдану Незалежності для встановлення новорічної ялинки.
 
Розгін Майдану Беркутом // Фото: Фокус
 
Винних знайшов ще Янукович, через два тижні після розгону були названі прізвища: екс-голова КМДА Олександр Попов, екс-заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович і екс-начальник Київської міліції Валерій Коряк, а Беркут був розформований. Однак ніхто з них покарання так і не поніс.
 
Хто вбив Небесну сотню
 
16 січня Верховна Рада приймає жорсткі закони, які скорочують права громадян і збільшують повноваження влади у сфері покарання учасників акцій протесту. Пізніше вони отримали назву "диктаторські закони".
 
19 січня незадоволені законами і бездіяльністю опозиції протестувальники рушили в урядовий квартал, де на вулиці Грушевського вступили в зіткнення з Беркутом. Силовики застосовують проти протестувальників гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. У відповідь у них летять бруківка і "коктейлі Молотова".
 
Зіткнення на вул. Грушевського // Фото: Getty
 
22 січня на Майдані загинули перші учасники протесту: від вогнепальних поранень померли Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Беркут жорстко намагається придушити протести, заарештовує і б'є активістів. До кінця дня медики констатували загибель п'ятьох протестувальників. Декілька сотень отримали поранення. Разом за січень-лютий загинули 106 осіб.
 
Згідно з даними ГПУ, віддавав накази Янукович, але він дає показання в суді як свідок.
 
ГПУ сьогодні відзвітувала, що більшість з 4,7 тисячі злочинів, які були скоєні проти активістів Майдану, було розкрито. Тобто були встановлені обставини вчинення злочинів, у найкращому випадку - були встановлені й виконавці, і організатори, і замовники, і пособники.
 
Підозру повідомили 442 особам. Стосовно 279 осіб обвинувальні акти було направлено до суду. Винними були визнані 52 людини, до позбавлення волі засуджено на сьогоднішній день 9 осіб.
 
Люстрація чиновників
 
Заведена керувати з Майданом влада обіцяла тотальну люстрацію прийняттям закону Про очищення влади. Однак з обіцяного одного мільйона різного роду чиновників, на сьогодні, за даними Мін'юсту, своїх посад за цим законом позбулися 926 осіб.
 
Сміттєва люстрація // Фото: Варта Києва
 
Реформи і боротьба з корупцією
 
Однією з вимог Майдану була боротьба з корупцією. Напередодні Дня гідності і свободи британський аналітичний центр Chatham House випустив доповідь Чи працюють антикорупційні заходи в Україні, у якій розповів про успіхи і провали реформ.
 
У ній говориться, що з часів Євромайдану Україна зробила декілька безпрецедентних кроків щодо скорочення корупції, на такі заходи не наважувався ніхто в колишньому СРСР, за винятком Грузії і країн Балтії. Однак більша частина реформ провалена. Докладно в матеріалі Річниця Майдану. Успіхи і провали реформ України.
 
Украдене Януковичем
 
У 2017 році ГПУ заявила про повернення в українську казну 1,5 мільярда доларів, вкрадених оточенням екс-президента Віктора Януковича. Тоді заявлялося, що ці кошти працюють на підвищення обороноздатності української держави, на ремонт лікарень, на будівництво доріг.
 
Резиденцію Януковича повернули державі // Фото: Корреспондент.net
 
Однак на початку 2018 року в Центрі протидії корупції з'ясували, що більше половини конфіскованих грошей (800 мільйонів) витратили на прямі дотації бізнесменові Юрію Косюку.
 
Декомунізація
 
Наслідком Євромайдану і розвороту зі Сходу на Захід стала декомунізація, яскравим проявом якої став "ленінопад" - масовий демонтаж пам'ятників Леніну.
 
За даними Українського наукового інституту Гарвардського університету, цей процес розпочався ще до Євромайдану - на заході України до кінця 2013 року не було жодного такого монумента.
 
"Ленінопад", як кажуть дослідники інституту, символізує одночасно і декомунізацію, і десовєтизацію, і протест проти впливу Москви як символу придушення як за радянських часів, так і в останні роки.
 
Фото: Статус-кво
 
 
Він же відображає й те, наскільки багато українців почали погоджуватися з тією моделлю розвитку держави, яка здавалася нежиттєздатною відразу після розпаду СРСР.
 
 
На карті порівнюється підтримка встановлення пам'ятників Леніну і Бандері в березні 2013 року і березні 2015 року.
 
 
Декомунізація досі триває з перейменуванням назв населених пунктів і вулиць. Так, 20 листопада в парламенті прийняли рішення направити до Конституційного суду законопроект, який передбачає перейменування Кіровоградської області в Кропивницьку. Однак перейменування Дніпропетровської області в Січеславську провалилося.
 
Наступного дня президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про перейменування Дніпропетровської області в Дніпровську.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
 
 
СПЕЦТЕМА: Річниця Євромайдану
ТЕГИ: майданМайдан Незалежности
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах