Український парламент 276 голосами підтримав указ президента про особливий правовий режим. Позачергове засідання затягнулося до 21.30.
Верховна Рада підтримала закон про введення воєнного стану. "За" проголосувало 276 народних депутатів.
У парламенті на позачергове засідання зібралися о 16-й годині. Зареєструвалися 338 нардепів. Для введення воєнного стану необхідно не менш ніж 226 голосів. Спікер Андрій Парубій оголосив перерву в десять хвилин, проте вона тривала майже три години.
О 21-й годині виступив президент Петро Порошенко. Він розповів про новий указ, який був внесений на заміну попередньому.
Глава держави наголосив, що термін дії воєнного стану скорочений до 30 днів. Його у разі наземної атаки російських військ буде введено тільки в деяких областях: Запорізькій, Луганській, Донецькій, Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській, а також у внутрішніх водах Чорного й Азовського морів.
За що голосували
У ніч на 26 листопада РНБО прийняла рішення про необхідність введення воєнного стану на всій території України на 60 діб. Його можна припинити достроково або, навпаки, продовжити. Україна розглядає події в Азовському морі як "акт військової агресії", сказав секретар відомства Олександр Турчинов.
Порошенко пояснив, що військовий стан не означає оголошення війни, оскільки "Україна ні з ким не збирається воювати". Воєнний стан необхідний для посилення оборони країни, наголосив президент.
Він змінив термін дії воєнного стану з 60 на 30 днів, щоб, як він зазначив, не заважати передвиборчій кампанії.
26 листопада Порошенко підписав указ про введення воєнного стану. Перш ніж документ набуде чинності, за нього має проголосувати парламент. Комітет Верховної Ради схвалив указ і рекомендував парламенту його ухвалити. Він складається з 12 пунктів, останній – таємний.
"Я виконав свій конституційний обов'язок і кілька годин тому своїм указом ввів військовий стан на всій території України", - заявив президент перед засіданням Верховної Ради.
Воєнний стан вводиться з 9-ї ранку 28 листопада, заявив Порошенко. В рамках указу президент доручив Генштабу ЗСУ організувати часткову мобілізацію та навчальні збори з резервістами оперативного резерву. Однак це не означає негайної мобілізації. Порошенко також наголосив, що не буде обмеження прав і свобод.
Пізніше Турчинов, виступаючи в парламенті, зазначив, що, в разі загострення воєнної ситуації права і свободи громадян можуть бути обмежені відповідно до Конституції.
Президент указом також доручив збільшити забезпечення армії, підготувати об'єкти укриття, органам місцевої влади доручили створити ради оборони.
Глава МЗС України Павло Клімкін за трибуною в Раді уточнив, що в разі введення воєнного стану попередить генсекретаря ООН про право на самооборону і застосуванні зброї.
Вдень 26 листопада українська армія була приведена в повну бойову готовність. Весь склад Військово-морських сил України підняли по тривозі. Всі кораблі і судна виходять у море.
Що означає воєнний стан в Україні
Воєнний стан – це особливий правовий режим, який передбачає надання спеціальних повноважень державним органам влади.
Деякі заходи, які можуть вводитися під час воєнного стану:
-
повноваження президента не можуть бути припинені, фактично він стає єдиним керівником України;
-
неможливість проведення виборів;
-
право військової власності – будь-які підприємства можуть використовуватися для потреб оборони;
-
комендантська година;
-
обмеження пересування громадян і транспорту, перевірка документів, речей, житла і так далі;
-
заборона мітингів й інших будь-яких масових заходів;
-
регулювання ЗМІ
Загострення на Азові
Ситуація в Азовському морі почала загострюватися в березні, коли Україна заарештувала керченське судно Норд. У відповідь Росія посилила огляд українських суден, ускладнивши тим самим їхній прохід і принісши збитки українським портам на Азовському морі. Обидві сторони почали зміцнювати свої військові сили в регіоні і частіше проводити навчання.
Західні країни неодноразово закликали Росію не загострювати ситуацію і не затримувати судна, які прямують до материкової України.
Зіткнення в Керченській протоці
25 листопада в Керченській протоці Росія захопила три українських кораблі - два артилерійських катери Бердянськ і Нікополь, а також рейдовий буксир Яни Капу, які переходили з порту Одеси до Маріуполя на Азовському морі.
ФСБ Росії перекрила прохід під Керченським мостом і відкрила по кораблях ВМС України вогонь на ураження, в результаті чого отримали поранення, як повідомляє російська сторона, три моряки, за даними Києва – шестеро військовослужбовців. Вони були доставлені в лікарню міста Керч. Двоє з них – курсанти.
Де перебуває решта – не відомо. Зв'язку з ними немає, інформацію про долю моряків Україна отримує від Червоного хреста. Повідомляється, що загрози життю поранених моряків немає.
Крім того, російський патрульний катер Дон протаранив український буксир Яни Капу. Всі кораблі ВМС України перебувають в керченському порту Генмол. Всього на борту суден було 23 людини.
Українська сторона каже, що попереджала Росію про намір кораблів ВМС пройти через Керченську протоку.
На виступі в Раді глава Генштабу Віктор Муженко заявив, що крім, обстрілу і тарану, російський винищувач Су-30 випустив дві ракети в бік українських кораблів.
Росія заявляє про провокації
Україна і Росія звинуватили один одного в незаконних діях і порушенні міжнародного морського права. Російська сторона порушила кримінальну справу за фактом "порушення держкордону". СБУ порушила кримінальну справу за статтею про розв'язання та ведення агресивної війни.
Москва заявляє, що в морі сталася "однозначно провокація". Там вважають, що Київ спровокував конфлікт в Керченській протоці заради "посилення санкцій".
Запровадження воєнного стану в Україні Кремль вважає "електоральною інтригою".
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet