Президентка Естонії: Напад Росії на українські кораблі - це війна в Європі

Керсті Кальюлайд різко засудила напад Росії на українські кораблі поблизу Керченської протоки. Вона нагадала, що Крим досі окупований, і закликала лідерів демократичних держав підтримати її позицію.

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд у вівторок, 27 листопада, різко засудила захоплення українських кораблів Росією поблизу Керченської протоки. Кальюлайд назвала цей інцидент "війною в Європі".

"У неділю Росія атакувала українські військові кораблі в Азовському морі. Ми повинні використовувати правильні терміни: це війна в Європі. Українці втягнуті в війну з 2014 року, а Кримський півострів досі окупований", - написала лідерка Естонії у Twitter.

1/3 On Sunday #Russia attacked #Ukrainian military vessels on the Azov Sea. We must use the right terms: this is war in #Europe. The Ukrainian people have been engaged in war since 2014 and the Crimean peninsula is still under occupation. #WarInEurope #Ukraine pic.twitter.com/XURCnFwgaA

— Kersti Kaljulaid (@KerstiKaljulaid) 27 листопада 2018 р.

Кальюлайд закликала лідерів демократичних держав чітко засудити російську агресію проти України.

"Я закликаю міжнародну спільноту й лідерів демократичного світу підтримати мою заяву, засудити російську агресію чітко, колективно і негайно, а також вимагати її припинення", - зазначила вона.

2/3 I urge the international community and the democratic world leaders to join me in this statement, to condemn the Russian aggression clearly, collectively and immediately and to demand a stop to the agression. #WarInEurope #Ukraine #UkraineUnderAttack

— Kersti Kaljulaid (@KerstiKaljulaid) 27 листопада 2018 р.

Міжнародна спільнота не може не відреагувати на загострення конфлікту між Україною та Росією, додала Калюьлайд.

"Тихе визнання де-факто означає визнання окупації Кримського півострова. Міжнародна спільнота, яка заснована на цінностях, не може дозволити собі таку позицію. Війна в Європі не буде й ніколи не може бути сприйнята як звичайний стан речей", - вказала лідерка Естонії.

Раніше канцлерка Німеччини Анґела Меркель закликала Київ і Москву до стриманості й діалогу. Берлін і Париж запропонували Києву та Москві своє посередництво для вирішення кризи. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Росію негайно звільнити українських моряків і захоплені кораблі. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш висловив занепокоєння і закликав уникнути деескалації.

Німеччина та ще сім держав Європи підтримали Україну в конфлікті з Росією після екстреного засідання Ради безпеки ООН 26 листопада. Представники Німеччини, Великобританії, Франції, Польщі, Нідерландів, Швеції, Бельгії й Італії у спільній заяві закликали до стриманості й деескалації, а також наголосили на підтримці територіальної цілісності України.

Що сталося в районі Керченської протоки

25 листопада рейдовий буксир "Яни Капу" і катери "Бердянськ" та "Нікополь" Військово-морських сил України були атаковані й захоплені російськими спецпризначенцями в районі Керченської протоки. Після цього інциденту Збройні сили України перебувають у стані повної боєготовності.

Верховна Рада України на позачерговому засіданні 26 листопада більшістю голосів підтримала указ президента Петра Порошенка про запровадження воєнного стану. Воєнний стан триватиме 30 днів.

Особливий правовий режим запроваджують не в усій Україні, а в десяти областях, які розташовані уздовж російського кордону, придністровської ділянки українсько-молдовського кордону та у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.

Суд у анексованому Криму 27 листопада почав обирати запобіжний захід затриманим українським морякам. Трьом з них призначено два місяці перебування піжд вартою. Українських моряків у РФ звинувачують у "незаконному перетині державного кордону". У Києві ці звинувачення відкидають.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet