RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Україна проти Росії в Суді ООН. ГоловнеСюжет

Корреспондент.net, 4 червня 2019, 14:00
0
338
Україна проти Росії в Суді ООН. Головне
Фото: icj-cij.org
Міжнародний суд ООН в Гаазі

Розглядається справа про порушення Москвою конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідації всіх форм расової дискримінації.

 
У Міжнародному суді ООН в Гаазі почалися слухання за позовом України до Росії, у якому Київ вказує на порушення Москвою двох міжнародних конвенцій.
 
Цей позов - лише один з цілої низки ініційованих Києвом процесів, що стосуються інкримінованих Україною Росії порушень міжнародного права. Він розглядається Міжнародним судом ООН з березня 2017 року.
 
На цьому тижні представники обох сторін мають можливість публічно представити свої позиції суду: 3 і 6 червня - Росія, 4 і 7 червня - Україна. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
Позов України проти Росії
 
16 січня 2017 року Україна почала справу в Міжнародному суді ООН, який займається врегулюванням міждержавних суперечок про порушення міжнародних договорів і зобов'язань або розбіжностей щодо тлумачення, проти Росії.
 
Українська сторона звинувачує Москву в "численних та систематичних порушеннях Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації".
 
12 червня 2018 року Україна представила меморандум з описом і доказами порушень конвенцій з боку Росії. Всього українська сторона зібрала 29 томів.
 
 
Київ стверджує, що російська влада не припинила фінансування і постачання зброї сепаратистам самопроголошених "ЛДНР" і, таким чином, побічно сприяла нападам на цивільне населення України на Донбасі, що призвело до численних жертв.
 
Серед наведених аргументів на доказ цього твердження:
  • збитий влітку 2014 року пасажирський літак Боїнг-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який здійснював рейс МН17 за маршрутом Амстердам-Куала-Лумпур;
  • обстріли житлових районів Маріуполя і Краматорська;
  • знищення пасажирського автобуса поблизу Волновахи, у якому загинули 12 осіб;
  • вибух під час мирного зібрання в Харкові з нагоди річниці Революції гідності, тоді загинули двоє людей.
 
Що стосується другої конвенції, то мова йде про ситуацію в анексованому Росією навесні 2014 року Криму. Україна звинувачує Кремль у дискримінації національних меншин на півострові - кримських татар і українців.
 
Серед наведених українською стороною доказів:
  • проведення у 2014 році референдуму в Криму;
  • заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу;
  • тиск на ЗМІ;
  • обмеження викладання українською та кримськотатарською мовами;
  • хвиля "зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань".
Разом з подачею позову Україна попросила Суд ООН прийняти тимчасове рішення, яке зобов'язувало б Росію ефективно контролювати кордон, зупинити поставки зброї в Україну і підтримку незаконних збройних формувань, а також етнічну дискримінацію в Криму.
 
Аргументи Росії
 
12 вересня минулого року Росія передала на розгляд свої зауваження за позовом, Москва наполягає на відсутності у Міжнародного суду ООН юрисдикції для розгляду справи.
 
Хоча до цього Кремль визнавав, що є учасником судового процесу. При цьому російська сторона заперечувала порушення прав людини в Криму і будь-яку причетність до збройного конфлікту на Донбасі.
 
На суді представник Росії говорив, що обстріли мирного населення на Донбасі велися по обидва боки лінії розмежування, тому не є тероризмом.
 
Москва змінила свою думку після тимчасового рішення суду про необхідність дотримання Росією прав людини в Криму, яке відмовилася виконувати.
 
Тоді Кремль вирішив оскаржити саме право суду на розгляд цього позову і заявив про відсутність у суду юрисдикції розглядати спір за позовом України.
 
Так само було під час суду з Грузією, яка звернулися з позовом про порушення конвенції про заборону расової дискримінації. Міжнародний суд ООН погодився з доводами Росії про те, що у нього немає юрисдикції розглядати цю справу.
 
Український посол в Нідерландах Всеволод Ченцов, який є членом делегації в суді, говорив, що Україна зробила висновок з досвіду Грузії і пройшла "складний, виснажливий, неприємний процес" консультацій з представниками РФ, які тривали, за його словами, близько двох років.
 
У понеділок, 3 червня, Росія представила свої аргументи. Російський представник Дмитро Лобач заявив, що Київ не зміг продемонструвати, що у Москви були "наміри і інформація", які підпадають під дію конвенцій, а значить і під юрисдикцію суду.
 
Він також заявив, що результати розслідування катастрофи MH17, які показали, що Боїнг був збитий ЗРК Бук, привезеним з російської території, не відповідає на питання "чому літак був збитий і хто несе відповідальність".
 
Ще один аргумент Росії: тільки Україна визнала "ЛДНР" терористичними угрупованнями.
 
Російська сторона також звинуватила українську делегацію в недостатній кількості переговорів за позовом.
 
"Україна тільки робить вигляд, що веде переговорний процес, щоб поставити галочку, ніби переговори ведуться", - сказав один з представників російської сторони.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
СПЕЦТЕМА: Суд в Гаазі
ТЕГИ: Гаагский трибуналООНсуд
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах