Фото: Руслан Рябошапка/Facebook
Руслан Рябошапка
Президентський законопроект підтримують міжнародні партнери, він дасть можливість "воскресити" частину закритих справ.
Законопроект президента Володимира Зеленського про незаконне збагачення узгоджений з МВФ, він не дасть "поховати" закриті справи і зробить можливим вилучення активів на користь держави. Про це у вівторок, 4 червня, заявив заступник глави Адміністрації президента Руслан Рябошапка, пише
ТСН.
Він підкреслив, що команда консультувалася з фахівцями з МВФ, Світового банку, вітчизняними експертами та американськими прокурорами, і законопроект отримав їх підтримку.
Рябошапка зазначив, що законопроект передбачає інший підхід - не тільки кримінальна відповідальність, а й можливість конфіскації та стягнення необґрунтованих активів на користь держави. За його словами, ця норма вже є в цивільному законодавстві, але старе формулювання не давало застосовувати її на практиці. Працівник АП підкреслив, що такий підхід застосовується в багатьох країнах, передбачений конвенцією ООН проти корупції і знімає ризики з презумпції невинності.
Крім цього, громадянська процедура є більш швидкою і більш ефективною, дає можливість ретроспективного застосування - тобто закриті справи САП і їх матеріали можуть бути використані знову.
Рябошапка розповів, що кримінальна відповідальність наставатиме за незаконне збагачення в разі, коли розмір активів є значним - понад 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів (близько 11,5 млн гривень). Як зазначається, цю суму збільшили свідомо, щоб антикорупційні органи не займалися дрібними справами.
"Дрібніші" справи розглядаються в порядку цивільної процедури. Тобто, пояснив Рябошапка, перша стадія - це громадянська процедура, а коли активи перевищують 12 неоподатковуваних мінімумів - настає кримінальна відповідальність, і санкції за неї досить жорсткі - від 5 до 10 років ув'язнення.
Також Рябошапка пояснив, як виглядатиме громадянська процедура. Спочатку НАБУ на основі своїх матеріалів готує позов, порівнюючи доходи та активи чиновника. Позов подається до Вищого антикорупційного суду, де справу розглядатимуть колегіально - троє суддів.
Детективи НАБУ і прокурори САП повинні будуть пояснити в суді, чому активи є необґрунтованими і їх зв'язок з особою, проти якої подано позов. У свою чергу, відповідач повинен буде обґрунтувати в суді, чому його доходи легальні. Рішення буде прийматися на основі балансу переконливості доказів.
Крім цього, Рябошапка заявив, що в президентському законопроекті про відновлення покарання за незаконне збагачення топ-чиновників враховані нюанси закритих проваджень, і третина з фігурантів може понести кримінальну відповідальність.
Нагадаємо, 27 лютого Конституційний Суд України опублікував
рішення про скасування статті Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, визнавши її неконституційною. Згідно зі скасованою статтею КК України, державні службовці повинні були давати пояснення про джерела їх доходів і доходів своїх близьких родичів. У разі, якщо чиновник не міг цього зробити, його повинні були притягнути до кримінальної відповідальності.
Після цього в Раді зареєстрували кілька нових законопроектів про незаконне збагачення, в тому числі, президентський. У парламентському комітеті пропонують розробити один законопроект.