RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Від ЄСПЛ до Гааги. Головні позови України проти РФСюжет

Корреспондент.net, 11 червня 2019, 18:30
0
163
Від ЄСПЛ до Гааги. Головні позови України проти РФ
Найбільше позовів проти Росії Україна подала в ЄСПЛ

Другий тиждень у Палаці миру проходять слухання у справах, пов'язаних з анексією Криму і конфліктом на Донбасі.

 
У міжнародному арбітражному суді в Гаазі - Постійній палаті третейського суду - на цьому тижні почався розгляд позову України проти Росії, яка звинувачується в порушенні конвенції ООН з морського права в акваторіях Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки.
 
Минулого тижня в Гаазі пройшли інші слухання - у Міжнародному суді ООН розглядається позов України до Росії, у якому Київ вказує на порушення Москвою двох міжнародних конвенцій про фінансування тероризму та расову дискримінацію.
 
Ці позови - лише окремі з цілої низки ініційованих Україною процесів проти Росії в міжнародних судах. Корреспондент.net розповідає про них подробиці.
 
Море в арбітражі Гааги
 
10 червня Постійна палата третейського суду в Гаазі почала слухання за позовом України проти Росії через обмеження доступу до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.
 
Україна подала позов в цю найстарішу організацію з арбітражу і вирішення спорів між країнами у світі у вересні 2016 року, звинувативши Росію в порушенні Конвенції з морського права в українських територіальних водах в Чорному морі, Азовському морі і Керченській протоці.
 
У перший день Росія представила суду свої заперечення. Москва хоче довести, що арбітражний суд в Гаазі не має юрисдикції для розгляду цієї справи.
 
"Зрозуміло, що суть претензій України полягає в суверенітеті Росії над Кримом і морськими зонами. Незважаючи на те, що Росія високо цінує цей трибунал, він не може визначити, яка держава є суверенною над Кримом", - заявив посол з особливих доручень МЗС РФ Дмитро Лобач.
 
Він закликав суд відхилити позови в повному обсязі і звинуватив Україну в невиконанні досудових процедур, не запропонувавши переговори для врегулювання суперечок.
 
11 червня свою позицію представила Україна, яка виступає обвинувачем. Поставлена на чолі української делегації заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль наголосила в суді, що мова йде "про право України на прилеглі до півострова морські зони", а не про анексію Криму.
 
"У нас, як і у решти світу, не виникає жодних сумнівів у тому, що Крим - це Україна... Росія також визнала суверенітет України над Кримом, у тому числі в юридично обов'язкових договорах. Росія не може просто так з'являтися в цьому арбітражному трибуналі і намагатися оскаржити його юрисдикцію", - розповіла Зеркаль.
 
Вона також заявила, що Москва порушує українські права мостом через Керченську протоку, обмежуванням проходження суден, "розкраданням енергоресурсів України і недопуском українських рибалок до моря".
 
Другий етап слухань - дебати сторін - триватиме 13 і 14 червня.
 
Крим і Донбас в Суді ООН
 
16 січня 2017 року Україна почала справу в Міжнародному суді ООН, який займається врегулюванням міждержавних суперечок про порушення міжнародних договорів і зобов'язань або розбіжностей щодо тлумачення, проти Росії. Він знаходиться в одній будівлі з арбітражем - Палацом миру.
 
Українська сторона звинувачує Москву в "численних та систематичних порушеннях Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (на Донбасі) і Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (у Криму)".
 
Київ надав свої аргументи у вигляді меморандуму на 17,5 тисячах сторінок тексту у 29 томах. За оцінками українського МЗС, розгляд справи може тривати ще кілька років.
 
Слухання у справі проходили 3-7 червня. Росія також наполягає на відсутності у Міжнародного суду ООН юрисдикції для розгляду справи.
 
Хоча до цього Кремль визнавав, що є учасником судового процесу. При цьому російська сторона заперечувала порушення прав людини в Криму і будь-яку причетність до збройного конфлікту на Донбасі.
 
Москва змінила свою думку після тимчасового рішення суду про необхідність дотримання Росією прав людини в Криму, яке відмовилася виконувати.
 
Тоді Кремль вирішив оскаржити саме право суду на розгляд цього позову і заявив про відсутність у суду юрисдикції розглядати спір за позовом України.
 
Так само було під час суду з Грузією, яка звернулася з позовом про порушення Конвенції про заборону расової дискримінації. Міжнародний суд ООН погодився з доводами Росії про те, що у нього немає юрисдикції розглядати цю справу. Докладно в матеріалі Україна проти Росії в Суді ООН.
 
Права людини в ЄСПЛ
 
Найбільше позовів проти Росії Україна подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
 
Останній був про українських військових моряків, захоплених у районі Керченської протоки. Київ домагається їхнього негайного звільнення.
 
У грудні минулого року ЄСПЛ зобов'язав Росію повідомити про місцезнаходження і стан військових, а також забезпечити їх медичною допомогою. Москва відмовилася виконувати рішення суду.
 
Інші позови Києва, пов'язані з порушенням прав людини, були об'єднані у два великих провадження - по Криму і Донбасу.
 
Також ЄСПЛ розглядає окремий позов про незаконне вивезення дітей з непідконтрольної Києву частини Донбасу до Росії, а крім того, поданий в серпні 2018 року позов щодо українських політв'язнів, які утримуються на території анексованого Криму і РФ.
 
Майдан у Гаазькому трибуналі
 
Міжнародний кримінальний суд (МКС), більш відомий як Гаазький трибунал, який займається військовими злочинами і злочинами проти людяності, з квітня 2014 року розглядає справу, яка називається Ситуація в Україні.
 
Вона стосується трьох питань: убивств на Майдані, а також подій в Криму і на Донбасі.
 
У 2016 році прокурор МКС Фату Бенсуда прирівняла анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту між Україною і Росією. У відповідь президент Росії Володимир Путін вивів РФ з-під юрисдикції Гаазького трибуналу.
 
У щорічній доповіді Бенсуди за 2017 рік говориться, що ситуацію на Донбасі суд також може розглядати як міжнародний збройний конфлікт.
 
У звіті за 2018 рік мовиться, що найближчим часом буде прийняте рішення про юрисдикцію злочинів, скоєних в Україні.
 
Українські компанії в Гаазі
 
Найбільшого успіху в протистоянні з Москвою домоглися українські компанії. Нафтогаз України здобув перемогу в Стокгольмському арбітражі, у результаті якої російський монополіст Газпром повинен виплатити Нафтогазу 2,56 мільярда доларів.
 
Перемогу в процесі проти Росії здобув недавно й Ощадбанк. 26 листопада 2018 року стало відомо, що арбітражний суд в Парижі зобов'язав виплатити українському державному банку 1,3 мільярда доларів компенсації за втрати майна і бізнесу в результаті анексії Криму.
 
У травні минулого року Постійна палата третейського суду в Гаазі присудила 159 млн доларів за позовом 18 українських підприємств. Це стало першою перемогою української сторони у зв'язку з "націоналізацією" в анексованому Криму.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
СПЕЦТЕМА: Суд в Гаазі
ТЕГИ: УкраинаГаагский трибуналУкраина-РоссияООНсудЕСПЧ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах