Що зараз відбувається на Донбасі, що було в Іловайському котлі і Керченській протоці, які проблеми є у ЗСУ, відповідає Руслан Хомчак.
Генерал-лейтенант Руслан Хомчак, який очолював операцію в Іловайську, 21 травня зайняв пост глави Генштабу. 13 червня на
Донбас.Реалії і
ВВС News Україна вийшли великі інтрев'ю Хомчака.
Корреспондент.net публікує найцікавіше.
Що сталося в Іловайську і чому ніхто не покараний
Українські військовослужбовці були оточені в Іловайську 25 серпня, про його підготовку керівництво знало напередодні. 30 серпня був організований гуманітарний коридор. У Хомчака запитали причину довгого прийняття рішення про вихід з котла.
"Чому так довго приймалося рішення "нагорі" - я не знаю... Ми розуміли: або там буде братська могила, або треба ризикувати і приймати якісь рішення. Тоді я вже прийняв рішення, і ми пішли", - сказав він.
Генерал заявив, що у вищого керівництва не питав, чому вони зволікали з прийняттям рішень, зазначивши, що вони повинні "пояснювати тим органам, яким мають пояснювати".
"Ми брали в полон військовослужбовців РФ. Десять чоловік я відправив звідти до Києва. Чому тоді не було прийнято рішення ввести воєнний стан? Чому тоді не було прийнято політичних рішень і всього іншого? Я на це відповісти не можу. Це була відкрита агресія. Вже більш відкритої агресії не можна було придумати", - сказав він.
На питання, чому ніхто не покараний за Іловайськ, Хомчак відповів, що це питання однобоке і потрібно задаватися іншим: які ми зробили висновки з того, що сталося, чи є вони правильними і що призвело до ситуації, до Іловайської обстановки.
"Мені - людині, яка брала безпосередню участь і ризикувала своїм життям, адже сьогодні я перед вами міг не сидіти... хотілося б почути чіткі відповіді на всі поставлені запитання. Єдине, що можу констатувати, що ті хлопці - а там були як військовослужбовці ЗС, так і підрозділи МВС, добровольці - вони вели себе героїчно", - сказав він.
Хомчак вважає, що героїзм українських бійців підштовхнув противника до відмови від подальших дій. Він зазначив, що всі, хто потрапив у полон на виході з Іловайська, були схоплені під час боїв.
"Нам росіяни пропонували здатися. Мені надходили пропозиції від начальника розвідки, який вів ці переговори, що військових відпустять, але ми повинні були кинути добровольчі батальйони, які були під егідою МВС. Звичайно, цього бути просто не могло", - розповів глава Генштабу.
Військовим пропонували вийти без зброї і техніки, але це б означало здатися в полон, але такий варіант був відхилений.
"Ми виходили зі зброєю. Як було в підрозділах - на це питання можуть відповісти командири підрозділів, які здійснювали внутрішнє керівництво. Але я підкреслюю, що всі, хто виходив звідти, виходили гідно, як воїни. І загиблі, і поранені, і ті, хто вижив", - сказав він.
На питання, хто може відповісти, що сталося в Іловайську, Хомчак зазначив, що за п'ять років після тих подій він ні разу не давав інтерв'ю і зараз не коментуватиме й не буде розголошувати таємницю слідства.
За його словами, свідчення він дав на другий день після виходу з Іловайська. Приїхала група слідчих СБУ і військової прокуратури на чолі з Анатолієм Матіосом, які протягом кількох діб вилучали документи і опитували.
"Це було свіжо, коли ніхто ще нічого не придумав і навіть не було часу до кінця осмислити, що сталося", - зазначив він.
Також глава Генштабу повідомив, удруге давав свідчення на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
"Адже, напевно, про цю операцію я знаю більше за всіх. Я був керівником і бачив ситуацію не на рівні бійця, командира роти або взводу, а на рівні генерала, який повністю володіє ситуацією, тримав зв'язок з Києвом, спілкувався з підрозділами і приймав рішення", - сказав він.
Зеленський запитав про Іловайськ відразу на першій зустрічі, сказав Хомчак, зазначивши, що у них була "щира розмова". Вони зустрілися до його призначення главою Генштабу.
"Я не питав його враження. Але я думаю, якщо президент мене призначив на цю посаду, то, напевно, в його голові систематизувався хід тих подій", - розповів генерал.
Що сталося в Керченській протоці
Хомчак заявив, що в розмові з ним командувач Військово-морських сил Ігор Воронченко доповів, що прохід українських військових кораблів через Керченську протоку був не першим, і він віддавав команди повертатися, коли Росія їх не пускала.
"Провокації були з російської сторони. Вони навіть кадри показували. Вони просто не мали наміру виконувати норми морського права... Була класифікація нашого керівництва, це відкрита військова агресія. Я з цим згоден", - сказав він.
Хомчак, відповідаючи на питання, чи не було помилковим рішення йти військовим короблям через протоку, зазначив, що рішення воювати з кимось не було, а було рішення дійти до певного місця базування.
Щоб оцінити дії моряків там, "треба, перш за все, моряків звідти дістати і з ними спілкуватися". Журналіст зазначив, що це не моряки приймали рішення туди йти.
"Йти туди, або як там діяти? Якщо йти туди, то це рішення прийняли керівники, які в той час були. Йти, щоб посилити угруповання в Азовському морі. Вони проходили відкрито, вони заявили, що вони йдуть. Тобто так, як повинно бути", - сказав Хомчак.
Він зазначив, що прохід військових кораблів через Керченську протоку не планується, але в Генштабі думатимуть, "як це робити без таких наслідків".
Проблеми у військах
Відповідаючи на питання боєготовності Збройних сил і їх основних проблем, Хомчак нагадав, що до цього займав посаду головного інспектора Міноборони.
"Якщо оцінити стан сил, звичайно, вони готові до виконання завдань. Є питання, над якими потрібно працювати, але сьогодні ЗСУ знаходяться в такому стані, що всі поставлені завдання будуть виконані", - сказав він.
Генерал також зазначив, що бюджету, який виділяють на ЗСУ, ніколи не буде достатньо, привівши в приклад своїх колег зі США і Британії, які також говорять про дефіцит коштів.
Журналіст зазначив, що в 2017 - 2018 роках звільнилися понад 24 тисячі військовослужбовців або п'ята частина від загальної кількості і запитав причину.
"Це проблема взаємовідносин у військових колективах. У чому вона проявляється? У простих почуттях, простих відносинах. Вона так само просто повинна вирішуватися. Вчора (11 червня, - ред.) ми збирали заступників командувачів, командирів морально-психологічного забезпечення... Тут є якісь недопрацювання", - сказав Хомчак.
З 2014 року кількість військових частин збільшилася на кілька десятків. У той же час журналісти на передовій бачать значний некомплект. У деяких частинах він може досягати 50 відсотків. Чи буде тривати практика, коли кількість частин зростає, але комплект існуючих далеко не стовідсотковий?
"Ні. Я віддав відповідні вказівки, працюють відповідні структури, щоб привести чисельність, штати військових частин до оптимальної кількості... Сьогодні у нас немає завдання скоротити військові частини... Моє завдання - не знизити рівень боєздатності, а підвищити його. Не знизити рівень управління, а підвищити його. Всі рішення повинні бути вивірені", - сказав він.
Хомчак розповів, що міністром оборони Степаном Полтораком у нього "нормальні службові відносини".
"Я поважаю цього керівника, я працював під його керівництвом останні два роки. Це людина чує, розуміє, знає, що він робить. На новій посаді у мене немає ніяких проблем, навпаки - тільки підтримка", - зазначив він.
Команда не стріляти
В останні тижні на Донбасі сталося загострення, в якому загинули кілька українських військових. На питання, чи пов'язано це із зустріччю тристоронньої контактної групи в Мінську Хомчак, зазначив, що "відбувається те, що відбувається в останні кілька років", а загострення немає.
"Сказати, що там якесь загострення, яке може ввести в паніку народ нашої держави, не можу... Там постійно фіксуються вогневі сутички, періодичність обстрілів часом наростає, часом трошки вщухає... Йдуть бойові будні на території, де є зіткнення двох воюючих сторін", - сказав генерал.
Глава Генштабу зазначив, що на Донбасі постійно відбуваються провокації та спроби дискредитувати українську армію, "щоб показати, що влада в Україні не може керувати ситуацією".
"Це все потім транслюється в РФ, на окупованій території, а також на прилеглих до неї територіях", - сказав Хомчак.
Він вважає, що обстріли можуть бути викликані очікуванням дій з боку українських військових, оскільки "постійно в пресі йде нагнітання".
"Кажуть про рух якихось українських колон в сторону ворога, про те, що хтось хоче наступати. Тому реакція з того боку різна, але, в основному, вона носить провокаційний характер. Наші військові повністю вивчили противника, мають повну картину того, що там відбувається, і де знаходиться противник. Ми намагаємося його не провокувати", - сказав він.
Хомчак наголосив, що команди "не відповідати" на обстріли, яка обговорювалася в Мінську, не було.
"Ніяких команд не було. Там йде війна, і всі командири знаходяться на своїх місцях. Командир відділення командує відділенням, командир взводу - взводом, командир роти - ротою. Ніяких команд про заборону вести вогонь у відповідь вони не отримували. Ну як можна на війні сказати: "Тебе б'ють, а ти не відповідай". Це один з елементів інформаційно-психологічної війни", - сказав генерал.
Він зазначив, що всі розуміють, що провокувати противника не потрібно, але на війні ніхто не може наказати "не стріляти у відповідь".
Розведення сил в Станиці-Луганській не розпочалося через невщухаючі обстріли, сказав глава Генштабу.
"Згідно з мінським домовленостями, має бути п'ять діб тиші, на шосту добу ми подаємо ноту, що готові розводити, і на сьому добу розводимо. Тому ми готові, є рішення президента, що це необхідно виконати, наші військові до цього готові. Але це повинно бути дійсно розведення", - сказав він.
Відносини з Коломойським
Хомчак розповів, що познайомився з олігархом Ігорем Коломойським навесні 2014 року, коли був командувачем оперативного командування Південь. Коломойський на той час займав пост глави Дніпропетровської ОДА.
"Тоді ми з ним почали працювати, адже штаб у мене знаходився в місті Дніпропетровськ, якраз почалася російська агресія, армія в 2014 році ви знаєте, в якому була стані. Тому у нас склалися нормальні службові відносини, побудовані на взаємній довірі", - сказав генерал.
Він зазначив, що відносини з Коломойським у нього закінчилися в кінці лютого 2015 року, коли його направили для подальшого проходження служби до Києва.
"З тих пір ми з ним не зустрічалися і не бачилися", - заявив Хомчак.